Рішення

від 31.03.2008 по справі 02/81-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/81-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "31" березня 2008 р.                                                       по справі  № 02/81-75

 від 31.03.2008р.                      справа  № 02/81-75

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Продтехопторг” ЛТД, м. Луцьк

до Закритого акціонерного товариства “Укртранс-Волинь”, м. Луцьк

про  визнання права власності на нерухоме майно

                                                                                              Суддя  Костюк С.В.

Представники:  

від позивача: Собковський С.М., довіреність 07/08 від 18.02.2008р.

від відповідача: Підоплічко В.А. - директор

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач ставить вимогу визнати за ним право власності на диспетчерський пункт, що знаходиться за адресою м. Володимир-Волинський, вул. Залізнична №1"а", придбаний по договору купівлі-продажу від 08.12.2003р.

При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на п.п.1 п.2 та п.1 ст.16, п.3 ст.334 ЦК України, норми господарського процесуального кодексу України.

          Відповідач - ЗАТ "Укртранс-Волинь" в поясненні, наданому  на вимогу суду, зазначає, що товариство з лютого 2003 року не виконує функції експедиційних послуг і послуг по реалізації технічного кисню в м.Володимир-Волинський, тому на засіданні спостережної ради 29.04.2003р. прийнято рішення продати диспетчерський пункт (будинок) фірмі "Продтехоптторг" ЛТД, про що 08.12.2003р. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (диспетчерського пункту) та за накладною від 08.12.2003 року передано дану будівлю у власність фірмі "Продтехоптторг" ЛТД, кошти в сумі 900грн. по договору купівлі-продажу фірмою сплачені повністю.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача підставна, а  тому підлягає задоволенню.

          Такого висновку суд дійшов враховуючи наступне.

          Як слідує з матеріалів справи диспетчерський пункт за адресою м.Володимир-Волинський, вул. Залізнична, 1"а", передано в процесі приватизації у власність ВАТ "Державна акціонерна автомобільна компанія "Укртранс" за актом фонду держмайна України №440 від 27.12.1999 року (а.с.7-9). Відповідно до акту від 19.01.2000 року №5 (а.с. 10) дане приміщення (диспетчерська) було передано Дочірньому підприємству "Укртранс-Волинь".

          Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Державна акціонерна автомобільна компанія "Укртранс" від 01.07.2000 року №5/4 дочірні підприємства компанії були реорганізовані в закриті акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю з передачею в статутні фонди їх майнових комплексів за вартістю згідно експертної оцінки майна (а.а.11).

          Згідно п.1.1 Статуту ЗАТ "Укртранс-Волинь" є повним правонаступником дочірнього підприємства "Укртранс-Волинь".

          На засіданні спостережної ради товариства 29.04.2003р. було прийнято рішення про продаж диспетчерського пункту в м. Володимир-Волинському фірмі "Продтехоптторг" ЛТД, що не суперечить пункту 8.3.3 статуту товариства (а.с.6).

          08.12.2003 року між ЗАТ "Укртранс-Волинь" та фірмою "Продтехоптторг" ЛТД укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна : диспетчерського пункту в м. Володимир-Волинський, вул. Залізнична, 1"а" за ціною 900грн., який підписано директором товариства, що не суперечить п.8.4.6 Статуту.

          Кошти за придбане приміщення в сумі 900грн. оплачені покупцем згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №347 від 08.12.2003 року (а.с.5), по накладній від 08.12.2003р. диспетчерський пункт передано ТзОВ фірма "Продтехоптторг" (а.с. 4).

          Тобто, як слідує з матеріалів справи позивач користується приміщенням диспетчерського пункту, яке придбане ним на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2003 року, однак даний договір не було нотаріально посвідчено, що стало підставою для відмови ВОБТІ в прийнятті документів на реєстрацію права власності на дане приміщення.

          Таким чином, на час звернення з позовом - 14.03.2008 року право позивача на майно потребувало захисту в судовому порядку у відповідності до вимог ст.16 ЦК України, згідно якої одним із способів захисту є визнання права.

          Згідно вимог ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Водночас, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).

          Оскільки при розгляді справи не встановлено факту неправомірності набуття права власності на приміщення диспетчерського пункту, суд задовольняє вимогу позивача про визнання за ним права власності на дане приміщення.

          Представник позивача в судовому засіданні відмовився від стягнення з відповідача судових витрат по справі.

          Виходячи з зазначеного та керуючись ст.ст. 16, 328, 392 ЦК України, ст.ст.38, 42-82 ГПК України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

          1. Позов задоволити.

          2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Продтехопторг” ЛТД, (ЄДРПОУ 20138025) право власності на диспетчерський пункт, що знаходиться за адресою м. Володимир-Волинський, вул. Залізнична №1"а".

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      С.В. Костюк

          Суддя                                                             Костюк С.В.