Постанова

від 18.04.2011 по справі 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2011 року Справа № 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Ворон цової Н.В.,

суддів Остап ової К.А.,

Зап лава Л.М.,

за участю представників ст орін:

представник позивача: Па хомов Віталій Федорович (пов новаження перевірені), прото кол № 4 від 06.06.01р., Голова, Обслуг овуючий кооператив "Гаражно- будівельний кооператив "Памі р";

представник відповідача : Семеняко Сергій Васильов ич, довіреність № б/н від 17.03.11р ., Обслуговуючий кооператив "Ж итлово-будівельний кооперат ив "Памір-1";

представник відповідача: Коваленко Ігор Вікторович (повноваження перевірені), до відка № АА 135578 від 24.06.09р., Голова , Обслуговуючий кооператив "Ж итлово-будівельний кооперат ив "Памір-1";

представник третьої особи : не з'явився, Севастопольс ька міська рада;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_1;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_2;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_3;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_4;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_5;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_6;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_7;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_8;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_9;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_10;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_11;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_12;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_13;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_14;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_15;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_16;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_17;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_18;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_19;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_20;

третя особа: ОСОБА_21, до віреність №231 від 29.03.2010р., ОСОБА _22;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_23;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_24;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_25;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_26;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_27;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_28;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_29;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_30;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_31;

третя особа: ОСОБА_32, па спорт №НОМЕР_1 від 14.06.2000р., О СОБА_32;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_33;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_34;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_35;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_36;

третя особа: не з'явився, ОСОБА_37;

розглянувши апеляційну ск аргу ОСОБА_9 на рішення господарського суду міста С евастополя (суддя Шевчук Н.Г. ) від 20 січня 2011 року у справі №5020- 7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237

за позовом Обслуговуюч ого кооперативу "Гаражно-буд івельний кооператив "Памір" (п р. Жовт.Революції, 26, кв.116, м. Сева стополь,99038)

до відпов ідача: Обслуговуючого коо перативу "Житлово-будівельни й кооператив "Памір-1" (вул. Репі на, 15/2-11,м. Севастополь,99045)

за участю третьої особи як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору на сторон і позивача: Севастопольсь ка міська рада (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011);

за участю третіх осіб які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_17 (А ДРЕСА_1);

ОСОБА_16 (АДРЕСА_2);

ОСОБА_15 (АДРЕСА_3); ОСО БА_14 (АДРЕСА_4); ОСОБА_13 (АДРЕСА_5); ОСОБА_12 (АДР ЕСА_5); ОСОБА_11 (АДРЕСА_6 ); ОСОБА_10 (АДРЕСА_7);

ОСОБА_8 (АДРЕСА_8); ОСОБ А_9 (АДРЕСА_9);

ОСОБА_7 (АДРЕСА_10); ОСО БА_6 (АДРЕСА_11);

ОСОБА_5 (АДРЕСА_12); ОСО БА_4 (АДРЕСА_13); ОСОБА_3 (АДРЕСА_14); ОСОБА_2 (АДР ЕСА_15);

ОСОБА_1 (АДРЕСА_16).

ОСОБА_18 (АДРЕСА_17);

ОСОБА_19 (АДРЕСА_18);

ОСОБА_20 (АДРЕСА_19);

ОСОБА_22 (АДРЕСА_20);

ОСОБА_23 (АДРЕСА_21);

ОСОБА_24 (АДРЕСА_22);

ОСОБА_25 (АДРЕСА_23);

ОСОБА_26 (АДРЕСА_24);

ОСОБА_27 (АДРЕСА_25);

ОСОБА_28 (АДРЕСА_26);

ОСОБА_29 (АДРЕСА_27);

ОСОБА_30 (АДРЕСА_28);

ОСОБА_31 (АДРЕСА_29);

ОСОБА_32 (АДРЕСА_30);

ОСОБА_33 (АДРЕСА_31);

ОСОБА_34 (АДРЕСА_32);

ОСОБА_35 (АДРЕСА_33);

ОСОБА_36 (АДРЕСА_34);

ОСОБА_37 (АДРЕСА_35).

про зобов'язання здійснити дії та усунення перешкод в ко ристуванні земельною ділянк ою

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Обслугов уючий кооператив "Гаражно-бу дівельний кооператив "Памір" звернувся до господарськог о суду міста Севастополя із п озовом до Обслуговуючого коо перативу "Житлово-будівельни й кооператив "Памір-1" про забо рону відповідачу здійснюват и роботи зі зведення багаток вартирного житлового будинк у на земельній ділянці загал ьною площею 0,1889 га, розташовані й у АДРЕСА_36, яка належить п озивачу на підставі державно го акту серії І-КМ № 005842 від 28.03.1997р ., та усунення перешкод у корис туванні позивачем цією земел ьною ділянкою шляхом покладе ння на відповідача зобов' яз ання щодо приведення вказано ї земельної ділянки у первіс ний стан, який вона мала до поч атку будівництва багатоквар тирного житлового будинку.

Заявою від 12.03.2010р. позивач збі льшив позовні вимоги і проси в:

- визнати недійсним договір від 12.01.2000р. укладений між позив ачем та відповідачем про пер едачу права на забудову зазн аченої земельної ділянки заг альною площею 0,1889га, розташова ної у АДРЕСА_36;

- визнати за позивачем право користування земельною діля нкою, наданою розпорядженням Севастопольської міської де ржавної адміністрації від 18.02 .1998р. №269-р у постійне користуван ня ГСК "Памір" для будівництва та обслуговування житлового будинку, а будівництво будин ку по вул. Маячна у м.Севастопо лі, яке ведеться на цій земель ній ділянці відповідачем, ви знати самовільним;

- зобов' язати відповідача припинити дії по виконанню б удівельних робіт на цій земе льній ділянці;

- усунути перешкоди позивач у у користуванні земельною д ілянкою шляхом покладення на відповідача обов' язку прив ести земельну ділянку у перв існий стан, який вона мала до п очатку будівництва.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 09.09.2009р . залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні поз ивача - Севастопольську міс ьку раду.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 22.12.2010р . залучено до участі у справі в якості третіх осіб які не зая вляють самостійних вимог на предмет спору на стороні від повідача: ОСОБА_17; ОСОБА _16 ; ОСОБА_15; ОСОБА_14; О СОБА_13; ОСОБА_12; ОСОБА_11 ; ОСОБА_10; ОСОБА_8; ОСОБ А_9; ОСОБА_7; ОСОБА_6; О СОБА_5; ОСОБА_4; ОСОБА_3 ; ОСОБА_2; ОСОБА_1.

Рішенням господарського с уду м. Севастополя від 20 січня 2011 року (суддя Шевчук Н. Г.) у спр аві № 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237 вирішено : визнати недійсним договір в ід 12.01.2000р. передачі права на заб удову земельної ділянки зага льною площею 0,1889га, розташован ої у АДРЕСА_36, укладений Га ражно-будівельним кооперати вом "Памір" і Житлово-будівель ним кооперативом "Памір-1"; виз нати за Обслуговуючим коопер ативом "Гаражно-будівельний кооператив "Памір" право пост ійного користування земельн ою ділянкою площею 0,1889га для бу дівництва та обслуговування житлового будинку, яка відпо відно до Державного акту на п раво постійного користуванн я земельною ділянкою 1-КМ №005842 (р еєстраційний №473) від 28.03.1997 надан а гаражно-будівельному коопе ративу "Памір" для будівництв а та обслуговування житловог о будинку на підставі рішенн я Севастопольської міської д ержавної адміністрації від 2 5.02.1997 №335-р із змінами від 18.02.1998 №269-р.

Провадження у справі в част ині вимог про визнання будів ництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_36 самочин ним будівництвом та про зобо в' язання відповідача припи нити дії по виконанню будіве льних робіт припинено.

У задоволенні позову в час тині вимог про усунення пере шкод позивачу у користуванні земельною ділянкою загальн ою площею 0,1889 га, розташованою по АДРЕСА_36, шляхом привед ення її у первісний стан відм овлено.

Вважаючи, що рішення судом п ершої інстанції винесене з п орушенням норм матеріальног о та процесуального права, тр етя особа ОСОБА_9 12 лютого 2 011 року звернулася з апеляційн ою скаргою, в якій просить ска сувати рішення в частині виз нання недійсним договору від 12.01.2000р. передачі права на забуд ову земельної ділянки загаль ною площею 0,1889га, розташованої у АДРЕСА_36, укладений Гара жно-будівельним кооперативо м "Памір" і Житлово-будівельни м кооперативом "Памір-1" та виз нання за Обслуговуючим коопе ративом "Гаражно-будівельний кооператив "Памір" права пост ійного користування земельн ою ділянкою площею 0,1889га для бу дівництва та обслуговування житлового будинку, яка відпо відно до Державного акту на п раво постійного користуванн я земельною ділянкою 1-КМ №005842 (р еєстраційний №473) від 28.03.1997 надан а гаражно-будівельному коопе ративу "Памір" для будівництв а та обслуговування житловог о будинку на підставі рішенн я Севастопольської міської д ержавної адміністрації від 2 5.02.1997 №335-р із змінами від 18.02.1998 №269-р.

Постановити в цій частині н ове рішення про відмову в зад оволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга зокрема мотивована тим, що судом була помилково встановлена перед ача Житлово-будівельному коо перативу "Памір-1" по договору від 12.01.200р. земельної ділянки за гальною площею 0,1889 га, розташов аної у АДРЕСА_36, оскільки с пірний договір за свою приро дою є договором передачі пра в Забудовника, що підтверджу ється переліком зобов' язан ь сторін зазначених в цьому д оговорі. Забудова земельної ділянки не є користуванням, а є ціллю, для якої була відведе на ця земельна ділянка Гараж но-будівельному кооперативу "Памір" - для будівництва і об слуговування гаражів та буді вництва і обслуговування жит лового будинку. Тому, Житлово -будівельний кооператив "Пам ір-1" був залучений для будівни цтва житлового будинку як ст орона, яка надавала послуги п о його зведенню.

Більш того, апелянт посилає ться на те, що судом не був вра хований пропуск позивачем ст року позовної давності на зв ернення з позовом до суду про визнання недійсним договору від 12.01.2000р., який сплинув 12.01.2000р., то бто в період коли Цивільний к одекс України не діяв. Також, п озивач при зверненні до суду з даним позовом не представи в жодних документів, які б під тверджували належне землеко ристування в установленому з аконом порядку та не зазначи в осіб, які оспорюють це його п раво, а тому судом було безпід ставно встановлені вказані о бставини.

Також, апелянтом було заявл ено клопотання про відновлен ня пропущеного строку на под ання апеляційної скарги.

Ухвалами Севастопольськог о апеляційного господарсько го суду від 22 лютого 2011 року О СОБА_9 відновлено строк на п одання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 20 січня 2011 року у справі №5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141 -2/237 та апеляційну скаргу остан ньої прийнято до провадження .

Ухвалою Севастопольсько го апеляційного господарськ ого суду від 17 березня 2011 року д о участі у справі в якості тре тіх осіб які не заявляють сам остійних вимог на предмет сп ору на стороні відповідача, б уло залучено: ОСОБА_18; ОС ОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБ А_25; ОСОБА_26; ОСОБА_27; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_ 30; ОСОБА_31; ОСОБА_4; ОС ОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35; ОСОБА_36; ОСОБ А_2; ОСОБА_37.

13 квітня 2011 року на адресу суд у надійшла довідка Комунальн ого підприємства "Бюро техні чної інвентаризації і держав ної реєстрації об' єктів нер ухомого майна" від 13.04.2011 р. за вих . №2995, якою підтверджено реєстр ацію прав власності громадян , які залучені до участі у спра ві в якості третіх осіб, на ква ртири в будинку АДРЕСА_36.

У судовому засіданні, яке відбулося 13 квітня 2011 року пред ставник позивача заперечува в проти задоволення апеляцій ної скарги, посилаючись при ц ьому на мотиви, викладені у ві дзиві на позов.

Представник відповідача п редставили суду відзив на ап еляційну скаргу в якому прос ять задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оспорюв ану частину рішення.

Представник третьої особи - ОСОБА_22 та третя особа ОСОБА_32 також в судовому з асіданні наполягали на задов оленні апеляційної скарги.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не з' явилися, про причини неявки с у не повідомили, про час та міс це розгляду справи повідомля лися належним чином за адрес ами реєстрації.

Відповідно до статті 22 Госп одарського процесуального к одексу України явка у судове засідання - це право, а не обо в' язок сторін, справа може р озглядатися без їх участі, як що нез' явлення цих представ ників не перешкоджає вирішен ню спору.

Враховуючи те, що матеріал и справи в достатній мірі хар актеризують взаємовідносин и сторін, треті особи сповіща лася про дату, місце і час слух ання справи за адресою їх реє страції, вказаної в документ ах, судова колегія вважає за м ожливе переглянути рішення суду першої інстанції за від сутності представників нез' явившихся третіх осіб, при ць ому також зважаючи на те, що їх неявка ніяким чином не переш коджає розгляду справи.

Повторно розглянувши спра ву, в порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України судова колегія в становила наступне.

Відповідно до державного а кту на право постійного кори стування земельною ділянкою 1-КМ №005842 (реєстраційний № 473) від 28.03.1997р. гаражно-будівельному ко оперативу «Памір»надана в по стійне користування земельн а ділянка площею 0,6063га для буді вництва та обслуговування га ражів та будівництва та обсл уговування житлового будинк у на підставі рішення Севаст опольської міської державно ї адміністрації від 25.02.1997р. №335-р зі змінами від 18.02.1998р. №269-р (т. 1, а.с. 9-10, т. 3 а.с. 74).

За планом зовнішніх меж зем лекористування зазначена зе мельна ділянка складається з земельної ділянки №1 площею 0, 4174 для будівництва та обслуго вування гаражів та земельної ділянки №2 площею 0,1889га під буд івництво та обслуговування ж итлового будинку.

Судова колегія дослідивши матеріали справи, погоджуєт ься з висновком суду першої і нстанції щодо встановлення ф акту правонаступництва ОК « ГБК «Памір»за ГБК «Памір», що підтверджується, зокрема й с татутом позивача, свідоцтвом про державну реєстрацію, тощ о (а.с. 13-19, 64-73, т. 1).

Судом першої інстанції був досліджений договір передач і права на забудову земельно ї ділянки від 12.01.2000р., який був ук ладений між ГБК «Памір»та ЖБ К «Памір-1», відповідно якого п редметом даного договору є п ередача права на забудову зе мельної ділянки, яка видана в постійне користування ГБК « Памір»під будівництво та обс луговування житлового будин ку площе 0,1889га в АДРЕСА_36, ЖБ К «Памір-1»на умовах, визначен их договором.

Згідно умов зазначеного до говору ЖБК «Памір-1»був зобов ' язаний за власний рахунок надати переважне право на от римання квартир в будинку, що будується, членам ГБК «Памір », замовити та сплатити проек тно-кошторисну документацію на будівництво житлового бу динку та технічну документац ію на підключення до зовнішн іх інженерних мереж, укласти договір з генеральною підря дною документацією на будівн ицтво житлового будинку, зді йсняти постійний контроль за ходом будівництва житлового будинку та інформувати ГБК « Памір»про проблеми та трудно щі, які виникають.

Зі свого боку, ГБК «Памір»пр ийняло на себе зобов' язання надати за необхідністю ориг інали правовстановлюючих до кументів на земельну ділянку та у всякий чин сприяти викон анню ЖБК «Памір-1»своїх зобов ' язань.

Строк дії встановлений сто ронами до повного виконання сторонами своїх зобов' язан ь та здачі будинку, який план ується до забудови, в експлуа тацію.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2009р. Інспекцією ДАБК у м. Севастополі видане свідо цтво №27000218 про відповідність з будованого об' єкта проектн ій документації, вимогам дер жавних стандартів, будівельн их норм і правил, яким посвідч ується відповідність закінч еного будівництвом об' єкту - житлового будинку в АДР ЕСА_36 замовнику будівництв а - ОК ЖБК «Памір-1». Свідоцтво видане на підставі акту гото вності об' єкта до експлуата ції від 13.11.2009р. (а.с. 32, т. 4).

Таким чином, у розумінні пер ехідних положень Цивільного кодексу України від 2003р. щодо з астосування строків позовно ї давності, та із урахуванням умов договору на передачу пр ав на забудову земельної діл янки від 12.02.2000р., договір діяв до 2009р., тобто до введення будинку , що був збудований відповідн о до умов зазначеного догово ру, в експлуатацію.

За такими обставинами, не по годжується судова колегія із висновками апелянта щодо сп ливу строків позовної давнос ті за положеннями ЦК УРСР від 1963р., оскільки в даному випадку слід застосовувати положенн я ЦК України від 2003р.,а саме п. 6 П рикінцевих та Перехідних пол ожень ЦК України, за яким прав ила Цивільного кодексу Украї ни про позовну давність заст осовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановле ний законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання ч инності цим Кодексом. Адже, в ідповідно до положень ч. 4 зазн ачених положень щодо цивільн их відносин, які виникли до на брання чинності Цивільним ко дексом України, положення ць ого Кодексу застосовуються д о тих прав і обов'язків, що вин икли або продовжують існуват и після набрання ним чинност і.

За такими обставинами, позо вні вимоги підлягають розгля ду по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зазначен ого свідоцтва, згідно рішенн я сесії Севастопольської міс ької ради №339 від 12.11.2002р., наказу Ф онду комунального майна Сева стопольської міської ради №1 48 від 09.02.2010р., були видані свідоцт ва про право власності на ква ртири в зазначеному будинку громадянам - фізичним особам , що підтверджується матеріа лами справи (а.с. 73-89).

Враховуючи вищезазначене, судова колегія частково пог оджується з висновками суду першої інстанції в частині о цінки позовних вимог позива ча щодо зобов' язання відпов ідача припинити дії з викона ння будівельних робіт на зем ельній ділянці із урахування м того факту, що будівництво в же закінчилося, а також в част ині висновків щодо надання п равової оцінки позовним вимо гам щодо усунення перешкод п озивачу у користування земел ьною ділянкою шляхом покладе ння на відповідача обов' язк у привести земельну ділянку у первісний стан, який вона ма ла до початку будівництва з о гляду на наступне.

Спосіб захисту прав, обрани й позивачем, ст. 212 Земельного к одексу України, відповідно д о якої самовільно зайняті зе мельні ділянки підлягають по верненню власникам землі або землекористувачам без відшк одування затрат, понесених з а час незаконного користуван ня ними; повернення самовіль но зайнятих земельних діляно к провадиться за рішенням су ду.

Поняття самовільного зайн яття земельних ділянок визна чено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за викор истанням та охороною земель" (в редакції на момент вирішен ня спору) як будь-які дії особи , які свідчать про фактичне ви користання не наданої їй зем ельної ділянки чи намір вико ристовувати земельну ділянк у до встановлення її меж у нат урі (на місцевості), до одержан ня документа, що посвідчує пр аво на неї, та до його державно ї реєстрації.

Вказана норма кореспондує ться зі ст. 125 ЗК України, яка пе редбачає виникнення права на земельну ділянку після одер жання її власником або корис тувачем документа, що посвід чує право власності чи право постійного користування зем ельною ділянкою, або укладен ня договору оренди та їх держ авної реєстрації; а також заб ороняє приступати до викорис тання земельної ділянки до в становлення її меж у натурі (н а місцевості), одержання доку мента, що посвідчує право на н еї, та державної реєстрації.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 212 З К України приведення земельн их ділянок у придатний для ви користання стан включає здій снення за рахунок громадян а бо юридичних осіб, які самові льно зайняли земельні ділянк и, знесення будинків, будівел ь і споруд.

Відповідно до роз'яснень Пл енуму Верховного Суду Україн и, викладених у пунктах 1, 4, 7 пос танови від 29.12.76 N 11 "Про судове ріш ення", рішення є законним тоді , коли суд, виконавши всі вимог и процесуального законодавс тва і всебічно перевіривши в сі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нор мами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; постано влене у справі рішення має бу ти гранично повним, ясним, чіт ким; резолютивна частина ріш ення повинна мати вичерпні, ч іткі, безумовні і такі, що випл ивають з встановлених фактич них обставин, висновки по сут і розглянутих вимог із зазна ченням, зокрема, які конкретн о дії і на чию користь відпові дач повинен вчинити.

Але, як було цілком підставн о встановлено судом першої і нстанції, будинок, який, на дум ку позивача, підлягає знесен ню з метою приведення земель ної ділянки у первісний, прид атний для використання стан, був оформлений у встановлен ому законом порядку та на ква ртири в цьому будинку отрима ли право власності інші особ и.

Адже, згідно з частинами 1 та 2 ст. 319 ЦК України власник кори стується, розпоряджається ма йном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого май на будь-які дії, які не супере чать закону.

Водночас, відповідно до ч. 1 с т. 321 ЦК України, право власност і є непорушним і власник не мо же бути протиправно позбавле ний цього права чи обмежений у його здійсненні.

Разом з тим, в даному випадк у не підлягають застосуванню положення ст. 346 ЦК України, яко ю встановлені підстави для п рипинення права власності, о скільки відповідні позовні в имоги не є предметом розгляд у даної справи та не можуть б ути розглянути в даному випа дку в рамках господарського процесу щодо припинення прав а власності фізичних осіб на об' єкти нерухомості в силу приписів ст. ст. 1, 12 ГПК України .

За таких обставин, судова ко легія погоджується з висновк ами суду першої інстанції що до відсутності підстав для з адоволення вимог в цієї част ині.

Цілком підставним є рішенн я суду першої інстанції щодо припинення провадження по с праві в частині позовних вим ог щодо визнання будівництва відповідачем на зазначеній земельній ділянці житлового будинку самочинним будівниц твом, оскільки факт самочинн ості будівництва може бути п редметом дослідження, але є л ише фактом, що має встановлюв атися судом в процесі розгля ду справи. Отже, відповідно до приписів ст. 12 ГПК України, про вадження по справі в цієї час тині підлягає припиненню від повідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК Украї ни.

Проте, не може судова колегі я погодитися із висновками с уду першої інстанції щодо на явності підстав для визнання недійсним договору від 12.02.2000р. про передачу права на забудо ву земельної ділянки загальн ою площею 0,1889га, розташованої в АДРЕСА_36, з наступних підс тав.

Як було вищезазначено, судо вою колегією був досліджений договір передачі права на за будову земельної ділянки від 12.01.2000р., який був укладений між Г БК «Памір»та ЖБК «Памір-1», від повідно якого предметом дано го договору є передача права на забудову земельної ділян ки, яка видана в постійне кори стування ГБК «Памір»під буді вництво та обслуговування жи тлового будинку площе 0,1889га в АДРЕСА_36, ЖБК «Памір-1»на ум овах, визначених договором.

Згідно умов зазначеного до говору ЖБК «Памір-1»був зобов ' язаний за власний рахунок надати переважне право на от римання квартир в будинку, що будується, членам ГБК «Памір », замовити та сплатити проек тно-кошторисну документацію на будівництво житлового бу динку та технічну документац ію на підключення до зовнішн іх інженерних мереж, укласти договір з генеральною підря дною документацією на будівн ицтво житлового будинку, зді йсняти постійний контроль за ходом будівництва житлового будинку та інформувати ГБК « Памір»про проблеми та трудно щі, які виникають.

Зі свого боку, ГБК «Памір»пр ийняло на себе зобов' язання надати за необхідністю ориг інали правовстановлюючих до кументів на земельну ділянку та у всякий чин сприяти викон анню ЖБК «Памір-1»своїх зобов ' язань.

Позовні вимоги щодо визнан ня недійсним зазначеного дог овору позивач обґрунтовує по ложеннями ст. 49 ЦК УРСР (від 1963р.) , ст. ст. 215, 228, 413 ЦК України від 2003р., с т. ст. 7, 19, 22, 23, 39 ЗК України, тощо (а.с . 84-87, т. 5).

Разом з тим, судова колегія вважає, що при дослідженні да ного договору на предмет йог о відповідності діючому зако нодавству слід користуватис я нормами того законодавства , яке було чинним на час його у кладення. Отже, неспроможнім и є посилання позивача на пра вові норми ст. ст. 215, 228, 413 ЦК Украї ни, оскільки зазначений коде кс не набрав чинності на час у кладення договору про переда чу прав на забудову земельно ї ділянки.

З тих же самих підстав є й не обгрутованими висновки суду першої інстанції щодо наявн ості підстав для визнання не дійсним оспорюваного догово ру, який при постановленні рі шення користувався нормами Ц К України від 2003р.

Разом з тим, відповідно до д іючого на той час законодавс тва, відповідно до ст. ст. 48 та 49 Ц К УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закон у, в тому числі ущемлює особис ті або майнові права неповно літніх дітей. А, якщо угода укл адена з метою, завідомо супер ечною інтересам соціалістич ної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох с торін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход дер жави стягується все одержане ними за угодою, а в разі викон ання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане н ею і все належне з неї першій с тороні на відшкодування одер жаного.

Факт укладення зазначеног о договору в порушення публі чного порядку позивач обґрун товує порушенням порядку пер едачі земельних ділянок в ко ристування, який був встанов лений законодавством Україн и, зокрема, статтями 7, 19, 22, 23, 39 ЗК У країни (від 1992р.).

Разом з тим, судова колегія зауважує, що зазначеними ста ттями врегульоване питання щ одо загальних порядку та під став отримання суб' єктами п рава земельних ділянок у вла сність або користування та п рава власників землі та земл екористувачів.

Слід зауважити, що на час ук ладення оспорюваного догово ру законодавство не визначал о такого виду сервітутів, як с уперфіций, що визначений ст. 10 2 Земельного кодексу України , який є чинним на даний час, ві дповідно якої право користув ання чужою земельною ділянко ю для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право ко ристування чужою земельною д ілянкою для забудови (суперф іцій) виникають на підставі д оговору між власником земель ної ділянки та особою, яка вия вила бажання користуватися ц ією земельною ділянкою для т аких потреб, відповідно до Ци вільного кодексу України.

Проте, невизначеність тако го виду договірних відносин не суперечила діючому на час укладення оспорюваного дого вору законодавству, оскільки ЦК УРСР від 1963р. містив такий р ізновид договірних правовід носин, як сумісна діяльність .

Так, відповідно до ст. 430 зазн аченого кодексу за договором про сумісну діяльність стор они зобов'язуються сумісно д іяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: буд івництво і експлуатація міжк олгоспного або державно-колг оспного підприємства або уст анови (що не передаються в опе ративне управління організа ції, яка є юридичною особою), б удування водогосподарських споруд і пристроїв, будівниц тво шляхів, спортивних спору д, шкіл, родильних будинків, жи лих будинків і т. ін.

Досліджуючи правову приро ду договору, судова колегія з огляду на норми статей 430, 432, 433 Ци вільного кодексу Українсько ї РСР (в редакції 1963 року), дійшл а наступних висновків.

Взаємовідносини сторін за договором про сумісну діяль ність регулюються главою 38 Ци вільного кодексу України та загальними положеннями про з обов'язання (глави 14 - 19 цього Ко дексу).

Як зазначено у статті 430 Циві льного кодексу України, пред метом договору є сумісна дія льність сторін для досягненн я спільної господарської мет и. Такі договори можуть бути я к двосторонніми, так і багато сторонніми, тобто без обмеже ння кількості учасників сумі сної діяльності. Отже, при вир ішенні питання щодо предмету сумісної діяльності слід ви ходити з того, що наведений у с татті 430 Цивільного кодексу Ук раїни перелік цілей такої ді яльності не є вичерпним. Отже , господарчі суб'єкти різних ф орм власності не позбавлені права укласти договір для до сягнення спільної господарс ької мети шляхом їх сумісної діяльності, яка не забороняє ться чинним законодавством.

Відповідно до статті 44 Циві льного кодексу України догов ори про сумісну діяльність п овинні укладатись у письмові й формі, тобто шляхом складан ня одного документа, підписа ного сторонами, обміну листа ми, телеграмами, телефоногра мами та ін., підписаними сторо ною, яка їх надсилає (стаття 154 Ц ивільного кодексу України).

Оскільки глава 38 Цивільного кодексу України не передбач ає обов'язкових реквізитів д оговору про сумісну діяльніс ть, то вирішуючи питання про н аявність договірних взаємов ідносин, слід виходити з того , що такий договір вважається укладеним, коли між сторонам и у письмовій формі досягнут о згоди по всіх істотних умов ах, необхідних для його викон ання, наприклад, мета договор у, порядок та умови ведення сп ільних справ, види та обсяг вн есків кожної із сторін, умови використання результатів су місної діяльності тощо.

Предметом договору про сум існу діяльність, тобто досяг нення певної господарської м ети, може бути не тільки будів ництво жилого будинку, вироб ничих потужностей тощо, але й їх спільна експлуатація. За т аких обставин взаємовідноси ни сторін, крім глави 38 Цивіль ного кодексу України, регулю ються загальними нормами Зак ону України "Про власність" та главою 11 Цивільного кодексу України (спільна власність). Ц ей договір припиняється післ я досягнення мети сумісної д іяльності (стаття 216 Цивільног о кодексу України). Відповідн о до статті 433 Цивільного коде ксу України порядок покриття витрат, передбачених догово ром про сумісну діяльність, і збитків, що виникли в результ аті сумісної діяльності, виз начається договором. Якщо до говором такий порядок не пер едбачений, то при вирішенні с порів господарським судам не обхідно виходити з того, що сп ільні витрати і збитки покри ваються за рахунок спільного майна учасників договору пр о сумісну діяльність, тобто з а рахунок їх грошових та інши х майнових внесків, а також ма йна, яке створене або придбан е в результаті їх сумісної ді яльності.

Зазначене надає можливіст ь для висновку, що у разі не ви значення договором про суміс ну діяльність певних умов за стосуванню підлягають загал ьні норми цивільного законод авства, передбачені для тако го виду договорів.

При цьому, слід враховувати , що договір про передачу прав а на забудову земельної діля нки не є договором, за яким пер едбачено відчуження земельн ої ділянки, отже й безпідстав ними є твердження позивача щ одо порушення порядку відчуж ення земельної ділянки при у кладенні такого договору.

Не передається й право на ко ристування такою земельною д ілянкою за оспорюваним догов ором.

Інститут постійного корис тування земельною ділянкою - право володіння і користува ння земельною ділянкою, яка п еребуває у державній або ком унальній власності, без вста новлення строку.

Поняття "користування земл ею" у Земельному кодексі Укра їнської РСР від 18 грудня 1990 рок у (стаття 7) поряд з постійним (б ез заздалегідь встановленог о строку) передбачало тимчас ове користування (короткостр окове - до трьох років і довгос трокове - від трьох до десяти р оків). Земельним кодексом Укр аїни в редакції від 13 березня 1992 року земля надавалася у пос тійне користування (без зазд алегідь установленого строк у), а для городництва, сінокосі ння, випасання худоби, веденн я селянського (фермерського) господарства - у тимчасове ко ристування (короткострокове - до трьох років і довгостроко ве - від трьох до двадцяти п'ят и років) (стаття 7).

Таким чином, не є тотожніми за своїм правовим змістом те рміни «право користування зе мельною ділянкою»й «право за будови земельної ділянки», я кі підміняє позивач, посилаю чись фактично на порушення п орядку передачі права корист ування земельною ділянкою, я ке належало та належить пози вачу й ніким не оспорювалося .

Разом з тим, право забудов и такої земельної ділянки ви никло на підставі цивільно-п равового договору, укладеног о сторонами, та ЖБК діяло викл ючно в межах зазначеного дог овору, яким було передбачено зобов' язання ЖБК збудувати та оформити у встановленому законом порядку нерухомість на земельній ділянці, яка зна ходиться в користуванні пози вача.

Зазначеному не було надано належної правової оцінки су дом, при постановленні рішен ня про визнання договору від 12.01.2000р. недійсним, у зв' язку з ч им суд безпідставно застосув ав положення ст. ст. 203, 215 ЦК Укра їни, що призвело до прийняття рішення, що не ґрунтується на положеннях законодавства, у зв' язку з чим рішення в цієї частині підлягає скасуванню , судова колегія постановляє нове рішення, яким у задоволе нні позовних вимог щодо визн ання недійсним договору на п ередачу права на забудову зе мельної ділянки від 12.02.2000р. та в изнання за позивачем права п остійного користування земе льною ділянкою відмовляє.

Керуючись статтями 101, пункт ом 2 статті 103, статтями 104, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляцій ну скаргу ОСОБА_9 задоволь нити.

2. Рішення господарсько го суду міста Севастополя ві д 20 січня 2011 року у справі №5020-7/423-11/2 18-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237 в частині визнання недійсним договору від 12.01.2000р. про передачу права на забудо ву земельної ділянки площею 0,1889 га, розташованої у АДРЕСА _36, укладений між Гаражно - бу дівельним кооперативом "Памі р" і Житлово - будівельним кооп еративом "Памір - 1" та визнання за Обслуговуючим кооператив ом "Гаражно - будівельним кооп еративом "Памір" права постій ного користування земельною ділянкою площею 0,1889 га для буд івництва і обслуговування ж итлового будинку - скасувати .

3. Прийняти в цій частині нове рішення.

4. В задоволенні позовних вимог Обслуговуючого коопер ативу "Гаражно - будівельний к ооператив "Памір" про визнанн я недійсним договору від 12.01.2000р . про передачу права на забудо ву земельної ділянки площею 0,1889 га, розташованої у АДРЕСА _36, укладений між Гаражно - бу дівельним кооперативом "Памі р" і Житлово - будівельним кооп еративом "Памір - 1" та визнання за Обслуговуючим кооператив ом "Гаражно - будівельним кооп еративом "Памір" права постій ного користування земельною ділянкою площею 0,1889 га для буд івництва і обслуговування ж итлового будинку - відмовити .

5. В іншій частині рішенн я господарського суду міста Севастополя від 20 січня 2011 року у справі №5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237 - зали шити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Воронц ова

Судді К.А. О стапова

Л.М. Заплав а