Рішення

від 29.04.2011 по справі 10/11/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/11/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 квітня 2011 р.           Справа 10/11/2011/5003

за позовом:Приватного підприємства "Вінагрохімтрейд" (м. Вінниця, вул. 600-річчя, 4/3, код ЄДРПОУ 34549619)       (м. Вінниця, вул. 600-річчя, 4/3)   

до:ФГ "Дана-Плюс" (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. Залізнична, код 34143709)       (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. Залізнична)  

про стягнення 14 500,00 грн.

Головуючий суддя     Даценко М.В.     

Секретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники сторін:

позивача, Пшеничний Г.Д.,  ,  ;

      відповідача, не з'явився,

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов стягнути з ФГ "Дана-Плюс" 14500 грн.

Ухвалою суду від 23.02.11р. порушено провадження у справі № 10/11/2011/5003, справу призначено до розгляду на 22.03.11р.

Відповідно клопотання сторін та необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва, справу розглянуто за межами 2-х місячного строку.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідно до усної домовленості на підставі довіреності ЯКГ № 875336 від 05.07.2008р. по видатковій накладній № ВА-0000069 від від 30.06.2008р. відповідачу ФГ "Дана-Плюс" було передано товар (мінеральні добрива) на загальну суму 24000 грн. за який відповідач розрахувався частково.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання (29.04.11р.) свого представника не направив , про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що стверджується клопотанням директора ФГ "Дана-Плюс" Цуканова В.М. від 05.04.11р. та розпискою від 05.04.11р. про належне повідомлення про оголошення перерви в судовому засіданні по справі № 10/11/2001/5003 до 11 год. 29.04.11р.

Враховуючи викладене справу розглянуто за участю позивача та наявних у справі доментів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з"ясувавши фактичні обставини на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.  

Як зазначає позивач, приватним підприємством "Вінагрохімтрейд" передано Фермерському господарству "Дана-Плюс" мінеральні добрива на загальну суму 24000,00грн. що стверджується видатковою накладною № ВА-0000069 від 30.06.08р. та довіреністю  № 375366 від 05 липня 2008р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 9500 грн. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 14500,00 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов"язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.І ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 названої статті передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов"язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги і заперечення.

Посилання позивача на довіреність серія ЯКГ № 873366 від 05.07.08р. як на доказ  відповідно до якої відповідач по накладній № ВА-0000069 від 30.06.08р. отримав товар (Річард-400л) на суму 24000 грн. не можуть бути взяті судом до уваги так як довіреність серія ЯКГ № 878366 від 05.07.08р. видана пізніше від одержання товару на 5 днів, у видатковій накладній № ВА-0000069 від 30.06.08р. відсутній підпис отримувача   товару.

Крім того товар (Річард-400л) по видатковій накладній № ВА-0000069 від 30.06.08р. отримала на виконання договору № ВА - 178 від 01.06.08р. про, що зазначено в накладній № ВА-0000069 від 30.06.08р.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 14 500,00 грн. необгрунтованою, а тому в позові слід відмовити.      

          Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ :

 В позові відмовити.

Суддя                                             Даценко М.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 квітня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (м. Вінниця, вул. 600-річчя, 4/3)

3 - відповідачу  (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. Залізнична)