Рішення

від 20.04.2011 по справі 12/17-1039-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/17-1039-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2011 р.Справа  № 12/17-1039-2011

За позовом: Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

до відповідача:приватного підприємства „Алексіко Груп”

про стягнення 2177,23 грн.

   Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Суворова Н.П. –довіреність №020/7-22 від 12.01.2011р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” (далі по тексту –ДП „ОМТП”), звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства „Алексіко Груп” (далі по тексту - ПП „Алексіко Груп”) 2177,23 грн. –загальної заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-1039-2011.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.03.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.08.2008р. між ДП „ОМТП” (далі за текстом - Одеський порт) та ПП „Алексіко Груп”  було укладено договір на експедирування вантажів в Одеському порту № КД-12148 (далі - Договір), за яким Відповідач здійснює експедирування експортно - імпортних, транзитних вантажів та контейнерів в порту, та доручає, а Одеський порт приймає на себе обов'язки по наданню послуг, пов'язаних зі здійсненням перевалювання, зберігання та внутріпортового експедирування вантажів, а також послуг у процесі митного огляду на території транзитно - вантажного терміналу Одеського порту контейнерів та інших послуг, зв'язаних з видачею та відвантаженням контейнерів з території Одеського порту.

30.12.2008р. між Одеським портом та ПП „Алексіко Груп” було укладено додаткову угоду № КД-12148/1 до Договору.

30.12.2009р. між Одеським портом та ПП „Алексіко Груп” було укладено додаткову угоду № КД-12148/2 до Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.21 Договору Одеський порт здійснює надання послуг по використанню транспортними засобами Відповідача інфраструктури Одеського порту, враховуючи:

-          технологічне очікування оформлення автотранспортних засобів/вантажів;

-          інформування зацікавлених осіб (водіїв, експедиторів, перевізників) щодо місцезнаходження автотранспортного засобу/контейнера/вантажу у порту;

-          регулювання руху автотранспортних засобів Відповідача у порту та на транзитно-вантажному терміналі (ТВТ);

-          оформлення внутрішньо портової документації.

Одеський порт виконав вищевказані умови Договору в повному обсязі, надавши Відповідачу послуги по використанню транспортними засобами Відповідача інфраструктури порту, а також надав послуги при митному огляді одного 40-фут. контейнеру, у зв'язку з чим Одеський порт склав та направив на адресу Відповідача рахунки №№ 334662 від 02.08.2010р. у сумі 1488,16 грн., №324044 від 31.07.2010р. у сумі 1919,92 грн.

Відповідно п.3.4. Договору оплата послуг по використанню транспортними засобами Відповідача інфраструктури Одеського порту (рахунок № 324044 від 31.07.2010р. у сумі 1919,92 грн.) здійснюється шляхом передоплати до 5-го числа звітного місяця на рахунок Одеського порту.

На дату подання позовної заяви Одеським портом рахунок № 324044 від 31.07.2010р. частково сплачений Відповідачем у сумі 1230,85 грн. та заборгованість за цим рахунком становить 689,07 грн.

Таким чином, станом на 15.03.2011р. заборгованість за Договором становить 2177,23 грн. (1488,16 грн. + 689,07грн. = 2177,23 грн.).

У зв'язку з тим, що Відповідач у добровільному порядку не оплатив суму заборгованості, що у свою чергу призвело до неотримання ДП „ОМТП” 2177,23 грн. за надані послуги, Позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом для захисту своїх порушених прав.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори, укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк дії Договору закінчився 31.12.2010р., але відповідно до п. 4 ст.631 ЦК України, збіг строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце ще за час дії договору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Алексіко Груп” (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 3, код ЄДРПОУ 35928822) на користь Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666) 2177,23 грн. – заборгованості; 102 грн. –державного мита; 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 26.04.2011 р.

Суддя                                                                                       Цісельський О.В.