Рішення

від 28.03.2008 по справі 10/46-1014

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/46-1014

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2008 р.Справа № 10/46-1014

Господарський суд Тернопільської області  складі

 судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “ Козівський комбікормовий завод “ , 47600, смт. Козова, вул. І.Богуна, 10, Тернопільська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль», 46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство «ТДТ-Автопром», 46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14

     За участю представників:

Позивача: Степанюка О.І.- адвоката, довіреність № 24-1 від 24.03.2008 року;

Відповідача: - Солонинко П.М., представника, довіреність від  07.03.2008 року;

Третьої особи: -  Грицько Т.І., представника, довіреність від  18.03. 2008 року.

        Представникам позивача, відповідача та третьої особи у судовому засіданні роз'яснено процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

        Суть справи:

        До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Відкрите акціонерне товариство «Козівський комбікормовий завод»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватне підприємство «ТДТ-Автопром»про визнання  недійсним правочину щодо передачі майна відкритого акціонерного товариства «Козівський комбікормовий завод»для формування статутного капіталу (фонду) ТОВ «Торговий дім Тернопіль», яку здійснено по акту передачі майна в статутний капітал (фонд) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль»від 20 листопада 2006 року з моменту такої передачі; витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача.

        Позивач обґрунтовує свої вимоги незаконністю акту передачі майна в статутний капітал (фонд) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль»від 20 листопада 2006 року, що порушує його суб'єктивні права.

        Посилаючись на статтю 202, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, позивач стверджує, що вказаний акт, як правочин, що спричинив виникнення цивільних прав та обов'язків у сторін спору суперечить вимогам законодавства.

        Вважає, що для цілей передачі його майна до статутного капіталу відповідача було безпідставно та необґрунтовано зменшено первісну вартість зазначеного майна, що має негативні податкові наслідки для позивача.

        Зазначає, що акт від 20.11.06 р. складено всупереч  статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому він не може вважатися належним первинним документом, який дозволяє ідентифікувати зміст господарської операції, що відбулася.

        Крім того, вказує, що передане відповідачу майно не становить цілісного майнового комплексу.

        У відзиві на позов товариство з обмеженою відповідальністю заперечує позовні вимоги повністю і зазначає, що вказане в позовній заяві майно не відображене в його бухгалтерському обліку.  Причиною цього називає ту обставину, що в акті передачі майна в статутний  капітал від 20.11.06 року засновники не вказали і не погодили пооб'єктної вартості переданого майна, що унеможливлює  ідентифікацію переданого майна, а тому і постановку на облік. Зазначає, що позивач відмовився на його пропозицію усунути такий недолік згаданої господарської операції, посилаючись на те, що передача майна до статутного капіталу відповідача є незаконною.

        Посилаючись на ст. 115 Цивільного кодексу України, вважає, що він є власником майна переданого йому учасниками товариства як вклад до статутного (складеного) капіталу.

        Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

        Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача у відзиві на позов зазначає, що передача майна не оформлена належним чином, що не дозволяє чітко визначити яке саме майно передане до статутного фонду та яка його вартість.          

        Вказує, що господарська операція по передачі майна до статутного фонду не відображена в бухгалтерському обліку позивача і відповідача.

        Наголошує, що змін у правовому режимі переданого майна фактично не відбулося. Оскільки відповідач не відобразив в бухгалтерському обліку операції щодо зарахування до статутного фонду майна і не здійснив оформлення документів про право власності у БТІ, власником майна був і залишається позивач.

        На підставі зазначених обставин, відсутності статутної діяльності відповідача по справі, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

        Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, заперечення представника відповідача, доводи представника третьої особи, господарський суд встановив наступне:

        Згідно ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності

         Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права чи законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, установленням, зміною чи припиненням господарських правовідносин.

        Позивач –відкрите акціонерне товариство «Козівський комбікормовий завод», місцезнаходження якого смт. Козова, вул. І.Богуна, 10, Тернопільської області є юридичною особою, включене до ЄДРПО України, ідентифікаційний код  21130818, що підтверджується Довідкою № 22-83, виданою Головним управлінням статистики у Тернопільській області, тому наділене правом на звернення до суду за захистом порушених прав.

        Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль», місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, зареєстроване як юридична особа і включене до ЄДРПОУ, що підтверджується Довідкою № 31-4, виданою Головним управлінням статистики у Тернопільській області, ідентифікаційний код 34769183.

        Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача –приватне підприємство «ТДТ-Автопром», місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, зареєстроване як юридична особа і включене до ЄДРПОУ, що підтверджується Довідкою № 07-23 , виданою Головним управлінням статистики у Тернопільській області, ідентифікаційний код 21132272.

        У судовому засіданні встановлено, що  07 грудня 2006 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради було здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль»(свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 193193). Засновниками товариства виступили  відкрите акціонерне товариство «Козівський комбікормовий завод»(99% статутного капіталу) та приватне підприємство «ТДТ-Автопром»(1% статутного капіталу).

        20 листопада 2006 року позивачем по акту передачі майна в статутний капітал (фонд) відповідача для формування статутного капіталу було передано дев'ятнадцять об'єктів нерухомого майна, а саме: адмінбудинок, автовагу, котельню, трубу котельні, склад №6, очисні споруди, гараж залізний, свинарник, склади №4, №5, склад солі і крейди, виробничий корпус, корпус сировини, корпус зерносировини, мелясну установку, приміщення повіт, прийомну установку, трансформаторну підстанцію, башню МОБ, цех трав'яної муки, огорожу. Загальна вартість переданого майна, згідно з актом, становить 2 307 508,83 грн. (два мільйони триста сім тисяч п'ятсот вісім гривень  83 копійки).

        У судовому засіданні встановлено, що Протокол №1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль»від 20.11.06 не містить жодних рішень учасників щодо оцінки та передачі ними майна  для формування статутного капіталу відповідача. Таким чином, передача майна до статутного капіталу відповідача відбулася на підставі зазначеного акту від 20.11.06 р.         

        Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З врахуванням норм цієї статті, суд дійшов висновку, що акт від 20.11.06 р. є правочином, оскільки на його підставі у сторін спору виникли певні цивільні права та обов'язки.

        Згідно з ч.1 ст. 203 ЦКУ, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

        Згідно з ст.13 Закону України «Про господарські товариства», абзацом другим частини другої статті 115 Цивільного кодексу України, грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

        Відповідно до абзацу другого п.10 наказу Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»(зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р за номером 288/4509), первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

        Подібна норма міститься і в п.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів (затверджено наказом Мінфіну № 561 від 30.09.03).

        Відповідно до п.33 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.03 № 1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», справедлива вартість активу дорівнює його ринковій вартості у разі можливості її визначення у порядку, встановленому цим та іншими національними стандартами. Як передбачено у абзаці тридцятому п.3 цієї ж постанови, ринкова вартість –це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо  і без примусу.

        Однак, для цілей передачі майна позивача до статутного капіталу відповідача його ринкова вартість не визначалася. Крім того,  вартість переданого майна згідно акту від 20.11.2006 р. становить 2 307 508, 83 грн., а згідно даних бухгалтерського обліку позивача  -  2 977 845 грн., що підтверджується довідкою останнього № 32 від 26.03.2008 року.

        Таким чином, передача майна до статутного капіталу всупереч інтересам позивача відбулася за безпідставно  зменшеною  балансовою вартістю зазначеного майна.

        Суд вважає, що спірний акт від 20.11.2006 року не відповідає фактичним обставинам справи  в частині твердження, що за цим актом відповідачу передано позивачем цілісний майновий комплекс.

        Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 «Про затвердження Національного  стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", цілісний майновий комплекс  -  це об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

        Згідно акту від 20.11.2006 року для формування статутного капіталу (фонду) відповідача позиваячем було передано 19 об'єктів нерухомого майна. Цей факт підтверджено відповідачем, про що свідчить довідка останнього від 24 березня 2008 року № 24, яка знаходиться у матеріалах справи.

        В той же час, станом на 01.01.2008 року на балансі позивача перебувають сорок три основні засоби групи 1 «Будівлі і споруди», в тому числі і ті, що передані по спірному акту, що підтверджується довідкою ВАТ «Козівський комбікоромвий завод від 03.03.2008 року № 7.

        Отже, фактично позивачем було передано відповідачу лише частину цілісного майнового комплексу, що спростовує положення акту від 20.11.2006 року.

        В судовому засіданні встановлено, що  позивач і відповідач на момент передачі майна і впродовж до дати судового розгляду спору, не погодили і не визначили у спірному акті вартості кожного з дев'ятнадцяти об'єктів нерухомого майна, що передані по ньому для формування статутного капіталу відповідача.

        Тому акт від 20.11.2006 року не може вважатися належним первинним документом, оскільки його складено всупереч вимогам ч.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згадана стаття, зокрема, передбачає, що первинні документи повинні обов'язково містити інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, одиницю виміру господарської  операції.

        Відсутність таких даних фактично унеможливлює бухгалтерський облік вказаних операцій у сторін спору.

        Досліджені у судовому засіданні документи  (відзив позивача та його довідка від 03.03.2008 р. № 7, довідка відповідача від 24.03.08 р., довідка Козівського районного бюро технічної інвентаризації від 26.03.08 № 79), а також пояснення представників сторін спору, свідчать що власником переданих по спірному акту об'єктів нерухомості було і залишається відкрите акціонерне товариство «Козівський комбікормовий завод»- позивач по справі. Позивач нараховує амортизаційні відрахування та виконує всі інші обов'язки, що обумовлені правом власності на майно.

        Цей факт підтверджується і відповідачем, представник якого пояснив суду, що у зв'язку з недоліками акту від 20.11.2006 року, відповідач не вів бухгалтерського обліку операцій по отриманню майна до статутного капіталу і не виготовляв відповідних правовстановлюючих документів, що засвідчують право власності відповідача на нього.

        З пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що відповідач пропонував позивачу до початку розгляду справи судом усунути недоліки оформлення господарської операції по передачі майна до статутного капіталу останнього.  Представник позивача пояснив суду, що позивачем не буде вчинено жодних дій, оскільки на його думку, передача майна по спірному акту суперечить законодавству і порушує його суб'єктивні права, а тому досягти домовленості не вдасться.

        Враховуючи обставини справи та доводи сторін, суд дійшов висновку, що усунути порушення і недоліки допущені позивачем і відповідачем при передачі майна по акту від 20.11.2008 року для формування статутного капіталу відповідача неможливо.

        Розглядаючи справу, суд вважає за необхідне врахувати позицію Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, який в листі від 16.11.2004 року № 8022 «Про формування статутного фонду ТОВ»зазначив, що, у випадку, коли засновники господарських товариств самі оцінюють майно або майнові права та визначають критерії оцінки своїх внесків до статутного фонду господарського товариства –це повинно оформлюватися відповідним актом оцінки і прийому-передачі до статутного фонду.

        Таким чином, у судовому засіданні підтверджено, що правочин щодо передачі позивачем майна для формування статутного капіталу відповідача, здійсненої по акту від 20.11.2006 року, суперечить законодавству.  

        За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

        Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в силу ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

        На підставі наведеного,  керуючись статтею 129 Конституції, статтями 16, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статтями 1, 2, 22, 29, 33, 44, 49, 80 п.1-1, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним правочин щодо передачі майна відкритого акціонерного товариства «Козівський комбікормовий завод»для формування статутного капіталу (фонду) ТзОВ “ Торговий дім Тернопіль” , яку здійснено по акту передачі майна в статутний капітал (фонд) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тернопіль»від 20 листопада 2006 року з моменту такої передачі.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання .

        На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.

4. Повний текст рішення складено  31 березня 2008 року.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак