ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
04 травня 2011 р. Справа 8/28/2011/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: Вінницької обласної державної хлібної інспекції (код ЄДРПОУ 00957896, 21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 85)
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт" (код ЄДРПОУ 32054916, 21001, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 9-в, а/с 520)
про стягнення заборгованості
За участю представників:
від позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю
від відповідача : Гончарук Т.В. - директор ТОВ "Зерноекспорт"
ВСТАНОВИВ :
Вінницька обласна державна хлібна інспекція 10.03.2011 р. звернулася до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт".
Позов обгрунтовано наступним. 12.01.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено договір з надання послуг № 42, відповідно до умов якого в період з 28.11.2008 р. по 31.12.2008 р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги на суму 17 011,61 грн.. За отримані послуги відповідач розрахувався частково в сумі 10 000 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 7 011,61 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу інфляційних нарахувань в розмірі 476,78 грн. та 3-х відсотків річних в розмірі 116,90 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 11.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 8/28/2011/5003 з призначенням слухання на 05.04.2011 р..
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, 05.04.2011 р. було оголошено перерву у справі № 8/28/2011/5003 з призначенням слухання на 03.05.2011 р..
Ухвалою суду від 07.04.2011 р. розгляд справи призначео на 04.05.2011 р..
04.05.2011 р. представником позивача подано до суду заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення основного боргу з підстав та за обставин, вказаних в позові, та відмовився від решти частини позову .
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала з врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог.
При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
12.01.2007 р. між Вінницькою облдержхлібінспекцією (виконавець) та ТОВ “Зерноекспорт” (замовник) укладено договір з надання послуг № 42. Договором передбачено наступне: не пізніше як за 48 годин до початку відвантаження (надходження) замовник попереджає виконавця про термін проведення робіт, ознайомлює з вимогами контракту по якості зерна, борошна, круп, насіння олійних культур, висівок (надалі хлібопродуктів) (п.2.1.); роботи, що виконуються: проведення технічних аналізів хлібопродуктів згідно діючих на Україні нормативних документів з наданням заключення про якість; інспектування хлібопродуктів при відвантаженні їх з підприємств Вінницької області чи при надходженні з наданням заключення про якість, а саме: при відповідності тари та якості завантажених хлібопродуктів вимогам нормативних документів чи умовам контрактів видається сертифікат якості встановленої форми чи свідоцтва Держхлібінспекції; при невідповідності тари або якості завантажених хлібопродуктів вимогам нормативних документів чи умовам контрактів видається аналізна картка з фактичними показниками якості (п.п. 3., 3.1., 3.2.); оплата проводиться шляхом попереднього перерахування грошових коштів розрахунковий рахунок облдержхлібінспекції (п.8); даний договір укладається на термін 12 місяців з дати його підписання, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, термії даного договору продовжується на тих же умовах і на такий же термін без обмеження кількості разів продовження дії договору (п.13).
На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 17 011,61 грн., що стверджується актами виконаних робіт № 1330 від 28.11.2008р. на суму 8 395,34грн. та № 1438 від 31.12.2008 р. на суму 8 616,27грн. (а.с.11, 12).
Відповідач за отримані послуги розрахувався частково в сумі 10 000 грн.,що підтверджується довідкою по банківському рахунку (а.с.33)
12.07.2010 р., з метою досудового урегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 493 від 12.07.2010 р. про сплату боргу в сумі 7 011,61 грн. в семиденний строк. Дана вимога відповідачем отримана 19.07.2010 р., що стверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15).
Згідно наданих позивачем письмових розрахунків відповідачеві нараховано до стягнення 3% річних в розмірі 116,90 грн. за період з 19.07.10 р. по 25.02.11 р. та 476,78 грн. інфляційних нарахувань за період з серпня 2010 р. по січень 2011 р., розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 7 011,61 грн.. Всього з відповідача належить стягнути 7 605,29 грн. (а.с.9).
Поданою в судовому засіданні 04.05.2010 р. заявою позивач відмовився від стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.
Відповідно до ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника , він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором та надав замовнику передбачені договором послуги у визначений строк та належної якості всього на суму 17 011,61 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 1330 від 28.11.2008 р. та № 1438 від 31.12.2008 р.. Відповідач за отримані послуги розрахувався частково,що підтверджується довідкою по банківському рахунку, внаслідок чого заборгував позивачу 7 011,61 грн.. На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем за придбаний товар, а в судовому засіданні представник позивача суму заборгованості визнав .
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 7 011,61 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Поданою в судовому засіданні заявою від 04.05.2011 р. позивач відмовився від позову в частині стягнення трьох відсотків річних в розмірі 116,90 грн. та 476,78 грн. інфляційних нарахувань.
Часткова відмова позивача від позову та визнання позову відповідачем приймається судом на підставі ст.22ч.6 Господарського процесуального кодексу України оскільки це не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Провадження у справі в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3-х % річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49ч.2, 80 ч.1 п.4, 82 - 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ :
1. Прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення трьох відсотків річних в розмірі 116,90 грн. та 476,78 грн. інфляційних нарахувань.
2. Позов задовольнити .
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт" на користь Вінницької обласної державної хлібної інспекції 7 011,61 грн. боргу за договором №42 від 12.01.2007р., витрати на сплату державного мита в сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн..
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 травня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2011 |
Оприлюднено | 07.05.2011 |
Номер документу | 15121722 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Грабик В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні