Рішення

від 28.04.2011 по справі 5010/671/2011-15/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/671/2011-15/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р.   Справа № 5010/671/2011-15/31   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу                     

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Нова ера-2000",                        вул. Українська, 1, с. Загайпіль, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78264,

до відповідача: Державного підприємства Залучанський спиртовий завод, вул. Заводська, 2, с. Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78363,

про стягнення коштів в сумі 20000 грн.,

за участю представників сторін:  

від позивача представники не з"явилися,

від відповідача  представники не з"явилися,

встановив:

                    Приватне сільськогосподарське підприємство "Нова ера-2000" звернулося  в  суд з позовною заявою до Державного підприємства "Залучанський спиртовий завод"  про стягнення  в сумі  20000 грн.

                    Позовні  вимоги  мотивовані  тим,  що  згідно  з  умовами  укладеного  між  сторонами

договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 263 від 20.12.2010 року, позивачем надано відповідачу зерно кукурудзи, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за отриману продукцію.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.04.2011 року.

                    Ухвалою суду від 14.04.2011 року відкладено розгляд справи на 28.04.2011 року, визнано не обов"язковою явку повноважного представника в судове  засідання.

                    Представник позивача, в судовому засіданні 14.04.2011 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 263 від 20.12.2010 року щодо оплати коштів за отриману продукцію, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 20000 грн., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник позивача, в судове засідання 28.04.2011 року, не з"явився.

                    Представник відповідача в судове засідання 28.04.2011 року повторно не з"явився, вимоги суду, вказані в ухвалах від 31.03.2011 року та від 14.04.2011 року, відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 19129494 вручено 05.04.2011 року та № 19404690 вручено 19.04.2011 року.

                    Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали,  рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

                    Дана відмітка, за  умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

          05.04.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області  на адресу суду (вх. № 2916/2011-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Державного підприємства Залучанський спиртовий завод, відповідно до даних якого станом на 05.04.2011 року місцезнаходженням Відповідача є: вул. Заводська, 2, с. Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78363.

          Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення  рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

          Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України,  враховуючи  те, що відповідач, належним чином  повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    20.12.2010 року між Приватним сільськогосподарським підприємством "Нова ера-2000" (Продавець) та Державним підприємством Залучанський спиртовий завод (Покупець) укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції № 263 (далі Договір).

                    Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов"язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зогбов"язується прийняти та оплатити цю продукцію.

                    На виконання умов Договору, згідно накладної № 21 від 21.12.2010 року, Позивач відпустив Відповідачу зерно кукурудзи на загальну суму 26846 грн.

                    Відповідачем частково оплачено кошти за отриману продукцію.

                    Внаслідок не оплати вартості одержаної продукції, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, в сумі 20000 грн.

                    З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1 від 04.02.2011 року (отримана відповідачем 08.02.2011 року), з вимогою оплатити заборгованість за отриману продукцію в сумі 20000 грн., яку останнім залишена без розгляду (а.с. 13-15).

                    Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 25.03.2011 року, який підписано та скріплено печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем становить 20000 грн. (а.с. 16).

                    На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 20000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

                    В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку та облікових документів є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

                    У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні   містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;  посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

                    Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                    Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

                    Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання   господарських договорів  застосовуються   відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

                    Віповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають  виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускаєься.

                    Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

                    Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив,  якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

                    Доказів сплати заборгованості в сумі 20000 грн., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

          За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриману продукцію в сумі 20000 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього, відповідно до приписів, які встановлено ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 200 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Нова ера-2000" до Державного підприємства Залучанський спиртовий завод про стягнення коштів в сумі           20000 грн. задовольнити.  

                    Стягнути з Державного підприємства Залучанський спиртовий завод,                               вул. Заводська, 2, с. Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78363, (ідентифікаційний код 00375390), на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Нова ера-2000", вул. Українська, 1, с. Загайпіль, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78264, (ідентифікаційний код 30548318), 20000 (двадцять тисяч) грн. основного боргу, 200 (двісті) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

                           Суддя                                                                       Деделюк  Б. В.

Повне рішення складено 04.05.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"