Рішення

від 29.04.2011 по справі 5024/434/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5024/434/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          29.04.2011                                                                         Справа №  5024/434/2011

          Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Імперія-С", м. Кіровоград

до Приватного підприємства "Драгон", м. Херсон

про стягнення 237750 грн. 44 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;  

від відповідача - не прибув.

          Відкрите акціонерне товариство "Імперія-С" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного  підприємства "Драгон" (відповідач) 200000 грн. основного боргу, 28183 грн. 32 коп. інфляційних втрат та 9567 грн. 12 коп. три відсотки річних.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору зворотньої фінансової допомоги № 11/06-09 від 11.06.2009р., положення ст.ст. 610, 625 ЦК України.

          Представник позивача у судове засідання 29.04.2011р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

          Відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

          Позивачем у позовній заяві була зазначена фактична та юридична адреса відповідача. Ухвала про порушення справи повернулась до суду з обох адрес з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає". Позивачем подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців де зазначено, що юридична адреса відповідача не змінювалась. Отже, відповідач відповідно до ст.ст. 64, 77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

          Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Після закінчення розгляду справи, судом прийнято повне рішення.

          Розглянувши матеріали справи, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України, які виразились в тому, що 11 червня 2009р. між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) було укладено договір зворотньої фінансової допомоги № 11/06-09 (надалі - договір).

          Відповідно до умов п.1.1. договору кредитор взяв на себе зобов'язання надати позичальнику фінансову допомогу, а останній взяв на себе зобов'язання використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову допомогу у визначений договором строк.

          Пунктом 3.1. договору сторони встановили, що сума фінансової допомоги становить 200000,00 гривень.

          Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк повернення допомоги позичальником становить 1 місяць з моменту отримання коштів.

          Згідно з п.6.1 договору сторони встановили, що по закінченню строку вказаного в п.5.1 договору, позичальник зобов'язується протягом 2-х днів повернути суму допомоги шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

          Позивач прийняті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, грошові кошти у розмірі 200000 грн. були перераховані відповідачу платіжним дорученням № 280 від 11.06.2009р. (а.с. 15).

          Відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання по поверненню грошових коштів у розмірі 200000 грн. в порядку та строки передбачені в п.5.1, п.6.1 та п.6.2 договору не виконав.

          Позивачем 13.01.2011р. на адресу відповідача була направлена претензія від 12.01.2011р. за вих. №11 з вимогою в 20-денний термін перерахувати грошові кошти у розмірі 234895 грн. 34 коп., але відповідач залишив претензію без відповіді та грошові кошти не повернув.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

               Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                  Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 200000 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 200000 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3-х % річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 28183 грн. 32 коп. та 3-х % річних в розмірі 9567 грн. 12 коп., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій суду не надано.

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними документальними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі. Доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.

          Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 2377 грн. 50 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.      

          На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд-

в и р і ш и в:

           1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з приватного підприємства "Драгон" (73000, м. Херсон, пр-т 200 річчя Херсона, 25, кв. 75, код ЄДРПОУ 35568611) на користь відкритого акціонерного товариства "Імперія-С" (25001, м. Кіровоград, вул. Велика Пермська, 88, код ЄДРПОУ 05513862, р/р №26004300001552 в АТ "Златобанк" м. Київ, МФО 380612) суму основного боргу у розмірі 200000 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 28183 грн. 32 коп., суму 3-х % річних у розмірі 9567 грн. 12 коп., 2377 грн. 50 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                                                  Л.М. Немченко