Постанова

від 04.05.2011 по справі 13/205 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/205 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

04.05.11                                                                                           Справа  № 13/205 (2010)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Зварич О.В.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Прокурора Залізничного району м.Львова, м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.03.2011р.

у справі № 13/205(2010)

за первісним позовом Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів

про стягнення 116827 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів

до відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

про зобов'язання відповідача зарахувати в рахунок майбутніх платежів позивача надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 10447,19 грн. за спожиту теплову енергію по договору № 3937Ш від 08.12.2004р.

За участю представників:

прокуратури: не з'явився

позивача: Кіндрат Б.Я.

відповідача: Прокоф'єва О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. у справі № 13/205(2010) відмовлено у задоволенні первісного позову Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів, до Закритого акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів про стягнення 116827,20 грн. заборгованості, припинено провадження по зустрічному позову Закритого акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів, про зобов'язання зарахувати в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 10447,19 грн. за спожиту теплову енергію по договору № 3937Ш від 08.12.2004р.

При прийнятті рішення щодо відмови в позові місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.13, 16, 20, 21, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та того, що за період з січня 2007р. по грудень 2009р. в ЗАТ «Ірокс»відсутня заборгованість по оплаті за теплову енергію, оскільки ЗАТ «Ірокс»здійснювало оплату за спожиту теплову енергію на підставі відповідного будинкового лічильника з розрахунку тарифу «для населення»; крім того, у ЛМКП «Львівтеплоенерго»відсутні підстави для нарахування ЗАТ «Ірокс»плати за приєднане теплове навантаження за період з 01.03.2010р. по 01.11.2010р., так як послуги з теплопостачання не надавались, підземні комунікації від ТЕЦ житлового будинку 25 по вул.Бальзака у м.Львові виконані ЗАТ «Ірокс», їх власниками на даний час є ЗАТ «Ірокс»і на балансі ці комунікації знаходяться у товариства; оскільки ЗАТ «Ірокс»зобов'язання не порушувало, оплату за надані послуги з постачання теплової енергії здійснювало відповідно до вимог закону, безпідставним є нарахування ЛМКП «Львівтеплоенерго»пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Припиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що представниками ЗАТ «Ірокс»подано клопотання про відмову від зустрічного позову в частині зарахування ЗАТ «Ірокс»надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 10447,19 грн. за спожиту теплову енергію в рахунок майбутніх платежів і висловлено прохання про припинення провадження по зустрічному позову на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Залізничного району м.Львова подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, позовні вимоги задоволити в повному обсязі, з мотивів у ній наведених.

Прокурор участі представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини не явки не повідомив.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності прокурора.

Представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати, позов задоволити.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши поясненя представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2004р. між ЗАТ «Ірокс» - відповідачем та ЛМКП «Львівтеплоенерго» - позивачем було укладено угоду № 3937Ш про постачання теплової енергії на об'єкт - житловий будинок (незавершене будівництво) по вул.Бальзака, 25 у м.Львові.

Керуючись угодою, позивач здійснював відповідачу нарахування плати за постачання теплової енергії в житловий будинок по тарифу «для інших споживачів», тобто не як для населення, а як для суб'єктів господарювання.

Згідно з ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є зокрема вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг.

Однак, угода № 3937Ш від 08.12.2004р. не містить такої істотної умови як тарифи. Тому застосування відповідачем тарифів, як «для інших споживачів»є безпідставним.

Окрім того, з 2006р. право власності на об'єкти нерухомості (окремі квартири) в житловому будинку № 25 по вулиці Бальзака у м.Львові визнано за конкретними власниками - фізичними особами, що стверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів про реєстрацію права власності.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Пункт 3 частини 2 ст.21 Закону покладає на виконавця обов'язок підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг. Такий же обов'язок ч.2 ст.22 Закону покладає на виробника.

Відповідач не є ні власником квартир, ні споживачем. Відтак, ЛМКП «Львівтеплоенерго»було зобов'язане відповідно до Закону укласти договори зі споживачами, а саме з конкретними власниками - фізичними особами. А отже, у відповідності до рішень Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1189 від 20.10.2006р., № 140 від 23.03.2007р., № 930 від 02.09.2008р., № 1255 від 14.11.2008р. та № 1433 від 29.12.2008р., ЛМКП «Львівтеплоенерго»з січня 2007р. по грудень 2009р. повинно було проводити нарахування за спожиту теплову енергію згідно з тарифом «для населення», а не «для інших споживачів», як помилково стверджує апелянт, покликаючись на непредставлення відповідачем позивачу акту готовності об'єкта будівництва по вул.Бальзака, 25 у м.Львові.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком ЗАТ «Ірокс»різниця в оплаті за теплову енергію по тарифу «для інших споживачів»та по тарифу «для населення»за період з січня 2007р. по грудень 2009р. становить 74329,66 грн.

Однак, за період з січня 2007р. по грудень 2009р. ЗАТ «Ірокс»в повному обсязі здійснювало оплату за спожиту теплову енергію на підставі відповідного будинкового лічильника теплової енергії з розрахунку тарифу «для населення»та по такому тарифу заборгованість в ЗАТ «Ірокс»перед ЛМКП «Львівтеплоенерго»відсутня.

Згідно з даними бухгалтерських обліків ЗАТ «Ірокс»та ЛМКП «Львівтеплоенерго»існує розбіжність саме в різниці по оплаті за теплову енергію через наведене вище різне застосування сторонами тарифів на теплову енергію.

Судом встановлено, що починаючи з 18.02.2010р. по даний час житловий будинок № 25 по вулиці Бальзака у м.Львові не споживає теплової енергії для опалення у зв'язку з від'єднанням його позивачем від джерела постачання теплової енергії за несплату боргу в сумі 73559,77 грн. Від'єднання було здійснене ЛМКП «Львівтеплоенерго»без жодного попередження ЗАТ «Ірокс»та пояснення причин від'єднання. Про факт від'єднання відповідачем було складено акт-претензію від 18.02.2010р. Відновлення теплопостачання ЛМКП «Львівтеплоенерго»не здійснено по сьогоднішній день, проте плата за ненадані послуги нараховується.

Однак, ЗАТ «Ірокс»не повинен сплачувати кошти ЛМКП «Львівтеплоенерго»за ненадані з 18.02.2010р. послуги, в тому числі і за приєднане теплове навантаження за період з 01.03.2010р. по 01.11.2010р. в нарахованій позивачем сумі 33388,88 грн.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»послуги надаються споживачу безперебійно. Згідно з п.1 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору. Згідно з п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Доводи апелянта про те, що з моменту фактичного припинення теплопостачання обов'язок ЗАТ «Ірокс»сплачувати належні суми за договором, в тому числі плату за приєднане теплове навантаження, зберігся, а тому позивачем підставно нараховано плату за приєднане теплове навантаження у загальному розмірі 33388,88 грн., є некоректними, не ґрунтуються на законодавстві, не відповідають умовам договору та суперечать дійсним обставинам справи.

Неправомірність нарахування позивачем плати за теплове навантаження підтверджується також і тим, що підземні комунікації від ТЕЦ житлового будинку № 25 по вул.Бальзака у м.Львові виконані ЗАТ «Ірокс», знаходяться на балансі відповідача і їх власниками на даний час є відповідач, а відтак, їх обслуговування здійснюється ЗАТ «Ірокс», а не ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Крім того, згідно з умовами постачання теплової енергії дана послуга складається з двох складових, а саме постачання теплової енергії та теплового навантаження. Без надання послуги по постачанню теплової енергії споживачу не повинна і не може надаватися послуга по тепловому навантаженню, а відповідно і нараховуватися за це плата. Таким чином, враховуючи надмірне нарахування ЛМКП «Львівтеплоенерго»плати за спожиту теплову енергію в загальному розмірі 74329,66 грн., а також безпідставне нарахування ЛМКП «Львівтеплоенерго»плати за приєднане теплове навантаження в загальному розмірі 33388,88 грн. ЛМКП «Львівтеплоенерго»безпідставно надмірно нараховано ЗАТ «Ірокс»плату за послуги щодо постачання теплової енергії на загальну суму 107718,54 грн.

Окрім того, оскільки ЗАТ «Ірокс»зобов'язань не порушувало, оплату за надані послуги з постачання теплової енергії здійснювало відповідно до вимог закону, безпідставним є нарахування ЛМКП «Львівтеплоенерго»відповідачу пені в розмірі 5911,40 грн., 3% річних в розмірі 3233,28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 10511,17 грн.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні первісного позову за безпідставністю.

Тому виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо відмови в позові не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. у справі № 13/205(2010) залишити без змін, а апеляційну скаргу Прокурора Залізничного району м.Львова, м.Львів –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.