9/17-799-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" квітня 2011 р.Справа № 9/17-799-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр";
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра";
про стягнення 30845,93грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 02.03.2011 р. за вх. №1043/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" (далі –Відповідач) 30 845,93 грн.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
11 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альміра" був укладений Договір поставки №22237 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки, Позивач зобов'язався, відповідно до поданих Відповідачем та узгоджених з Позивачем замовлень, здійснити поставку продуктів харчування, які знаходяться в глибокій заморозці, або є охолодженими, а Відповідач зобов'язався приймати Товар та своєчасно сплачувати його вартість.
Відповідно до п. 3.3. Договору поставки оплата за поставлений Товар відбувається протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару. У відповідності до умов Договору, поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару Відповідачу у власність, що підтверджується товарно - транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.
За умовами даного Договору поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Альміра" був поставлений Товар. Відповідач цей Товар прийняв, але повністю за нього не розрахувався.
Відповідно до бухгалтерських даних Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" в період з 12.01.2010 року по 30.09.2010 рік Товариству з обмеженою відповідальністю "Альміра" було поставлено товар на загальну суму 217 552, 68 грн. (двісті сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві грн. 68 коп.)
Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 21 120 грн. (двадцять одна тисяча сто двадцять грн.), а також здійснені платежі за отриманий товар на загальну суму 170 666, 55 грн. (сто сімдесят тисяч шістсот шістдесят шість грн. 55 коп.).
Отже заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" станом на 08.02.2011 року становить (217 552, 68 грн. - 170 666, 55 грн. - 21 120 грн.) 25 766, 13 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят шість грн. 13 коп.).
Позивач, своє зобов'язання, щодо постачання Товару, виконав вчасно та належним чином, в порядку передбаченому Договором. Проте, Відповідач не виконав свої обов'язки, що знайшло своє відображення у відмові від сплати вартості Товару і як наслідок, порушення терміну виконання цього обов'язку.
У зв'язку з цим, Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами сплатити заборгованість (Претензія №285 от 01.12.2010 року), але до моменту подання позову до суду, Відповідачем виконання зобов'язань за Договором не здійснювалися.
Обґрунтований розрахунок пені, інфляційних витрат, 3% річних, штрафу здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" в позовній заяві, де 25 766,13 грн. –сума основного боргу, 2 149,09 грн. –пеня, 411,35 грн. –3% річних, 1 231,05 грн. –інфляційні витрати, 1 288,31 грн. - штраф.
08.04.2011р. за вх. № 10685/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" надало до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких пояснив, що після подання позовної заяви до суду, Відповідачем було сплачено, в рахунок погашення основного боргу 8 000 грн., що підтверджується належним платіжним дорученням.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного випливає, що Позивач просить суд стягнути на його користь: суму основного боргу –17 766,13 грн., 2 149,09 грн. –пеня, 411,35 грн. –3% річних, 1 231,05 грн. –інфляційні витрати, 1 288,31 грн. –штраф.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено усний договір постачання, згідно з яким, позивач –Постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність Покупцеві - відповідачу товар, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару, в порядку та на умовах зазначених сторонами.
Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки відповідачу товару –продуктів харчування, що підтверджується видатковими накладними: № 11/97396 від 12.01.2010р. на суму 6 750 грн., № //103330 від 23.02.2010р. на суму 2 920,08 грн., № 809227 від 18.05.2010р. на суму 6 642,17 грн., № 809251 від 19.05.2010р. на суму 7 390,20 грн., № 810890 від 27.05.2010р. на суму 8 274,10 грн., № 823553 від 29.07.2010р. на суму 34 000,80 грн., № 8249977 від 05.08.2010р. на суму 13 849,92 грн., № 826326 від 12.08.2010р. на суму 16 980,12 грн., № 826362 від 12.08.2010р. на суму 10 725 грн., № 827723 від 19.08.2010р. на суму 6 660,12 грн., № 829533 від 27.08.2010р. на суму 13 807,60 грн., № 832940 від 10.09.2010р. на суму 27 333,22 грн., № 834440 від 16.09.2010р. на суму 14 782,31 грн., № 835110 від 21.09.2010р. на суму 25 344 грн., № 835419 від 23.09.2010р. на суму 12 714 грн., № 837056 від 28.09.2010р. на суму 5 138,96 грн., № 837899 від 30.09.2010р. на суму 4 240,08 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2010р. відповідачем було здійснено повернення товару на суму 21 120 грн., що підтверджується накладною №848522 підписаною обома сторонами, та скріпленою печатками.
Також, в матеріалах справи містяться докази часткової проплати за отриманий товар на суму 170 666,55 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №№ 20, 44, 80, 1163, 1166, 113, 1186, 143, 150, 167, 175, 178, 187, 3, 8, 14, 18, 20, 30, 255.
Згідно письмових уточнень Позивача, протягом розгляду справи в господарському суді, Відповідач частково сплатив основний борг, а саме 8 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 61 від 23.02.2011р. на суму 5 000 грн., № 65 від 10.03.2011р. на суму 3 000 грн.
Оцінюючи вищенаведене, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" становить 17 766,13 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з якими, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу, становить 411,35 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за поставлений товар, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу, становить 1 231,05 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до п. 5.1. Договору поставки, у випадку порушення термінів оплати за поставлений Товар, Відповідач (Покупець) сплачує на користь Позивача (Постачальника) штраф у розмірі 5% від вартості Товару, оплаченого не вчасно.
Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з якими, він, становить 1 288,31 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з якими, розмір пені, що нараховані відповідачу становить 2 149,09 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.
За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" (65007, Одеська область, м. Одеса, пров. Єлисаветградський, буд. 1, код ЄДРПОУ 32751677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 98, код ЄДРПОУ 24429899, п/р 26000002300104 в ПАО „АктаБанк”, МФО 307394) заборгованість в сумі 17 766,13 грн., 2 149,09 грн. –пеня, 411,35 грн. –3% річних, 1 231,05 грн. –інфляційні витрати, 1 288,31 грн. –штраф; 228,46 грн. - витрат по держмиту; 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 29 квітня 2011 року.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2011 |
Оприлюднено | 10.05.2011 |
Номер документу | 15125757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Меденцев П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні