Рішення

від 20.04.2011 по справі 49/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/78

20.04.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

До                         Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошин»

Про                       стягнення 289 994,45 грн.

                                                                                                                Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача         ОСОБА_1 –за дов. № 135 від 31.03.2011р.

                               ОСОБА_2 –за дов. № 93 від 15.02.2011р  

Від відповідача    не з’явилися    

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення з останнього 289 994,45 грн. заборгованості, що виникла у зв’язку з порушенням умов договору на послуги водопостачання та водовідведення № 04549/2-11 від 04.02.1997р., з яких 252 644,24 грн. –основного боргу, 24 209,85 грн. –інфляційних витрат, 6 515,10 грн. –3% річних, 6 625,26 грн. –пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у порушення умов договору відповідач свої зобов’язання щодо оплати наданих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2011 було порушено провадження у справі № 49/78 та призначено розгляд справи на 28.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 розгляд справи відкладався на 11.04.2011 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 11.04.2011 не відбулось.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 розгляд справи було призначено на 20.04.2011.

Представник позивача у судове засідання 20.04.2011 з’явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 28.03.2011 та 20.04.2011 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/78 від 11.03.2011 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

04 липня 1997 року між Підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води «Водозбут»ДКО «Київводоканал»(далі - Постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Святошин»(далі - Абонент) було укладено Договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення.№ 04549 (далі –Договір).

У позовній заяві Позивач зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»є правонаступником ВАТ «АК «Київводоканал», яке було утворене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 20.07.2001 № 359 шляхом перетворення ДКО «Київводоканал»у ВАТ «АК «Київводоканал»яке є його правонаступником.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується забезпечувати Абоненту постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент, в свою чергу, сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р.

18.10.2008 року вступили в силу нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерством з питань житлово - комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р. (далі - Правила користування).

Кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника спільно з представником Абонента (п. 3.1. Договору).

На виконання умов Договору у період з 01.02.2008р. по 01.02.2011р. Позивач забезпечив Відповідачу постачання питної води на загальну суму 373 218,63 грн., про що свідчать Акти про зняття показань з приладу обліку по особовим рахункам Відповідача: №8-722-2, №8-722-1, №8-722-22 (копії яких містяться в матеріалах справи).

Абонент розраховується за надані послуги у порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених Постачальником у платіжній вимозі (п. 3.6 Договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач свої зобов’язання виконав частково, а саме на суму 120 574,39 грн., а тому станом на дату винесення рішення відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 252 644,24 грн.

Відповідно до п. п. 3.7, 3.8 Договору передбачено, Абонент має право повністю або частково відмовитись від оплати платіжної вимоги, якщо Постачальником пред'явлено платіжну вимогу на раніше оплачені послуги. Абонент зобов'язаний письмово повідомити Постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється оплатити платіжну вимогу, а також додати обґрунтовуючі таку відмову документи у 3-денний строк.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь – які обгрунтовуючі відповіді Відповідача про відмову  від оплати.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманих від позивача послуг належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 252 644,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 209,85 грн. –інфляційних витрат, 6 515,10 грн. –3% річних, 6 625,26 грн. –пені.

Оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 24 209,85 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, за вказаний позивачем період.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 6 515,10 грн. обґрунтовані та підлягають повністю, за вказаний позивачем період.

Крім того, відповідно до п. 4 .2 Договору, Відповідачу нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу у розмірі 6 625,26 грн.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що  розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 625,26 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, за вказаний позивачем період.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо оплати наданих послуг, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 2 899,95 грн. та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд м. Києва, -

                                                     В И Р І Ш И В :

1.    Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошин»(03115, м. Київ, вул. Уборевича Командарма, 27, п/р 2600231484, МФО 320218, код ЄДРПОУ 24924068) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, п/р 26004001028917 ЦВ ПАТ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 03327664) 289 994,45 грн. заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 04549/2-11 від 04.02.1997р., з яких 252 644,24 грн. –основного боргу, 24 209,85 грн. –інфляційних витрат, 6 515,10 грн. –3% річних, 6 625,26 грн. –пені, крім того  2 899,95 грн. –державного мита та 233,64 грн. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                      А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 22.04.2011