Рішення

від 18.04.2011 по справі 49/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/88

18.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда –Трейдинг»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСТАЙМ»

Про          стягнення 1 489,57 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача        ОСОБА_1 –за дов. № 2 від 27.12.2010р.

Від відповідача    не з’явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 1 489,57 грн. заборгованості, що виникла у зв’язку з порушенням умов договору поставки № 1249 КИЕ від 15.11.2010р., з яких 1 445,09 грн. основного боргу, 14,45 грн. - інфляційних витрат, 4,87 грн. - 3% річних 25,16 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 було порушено провадження у справі-№ 49/88 та призначено розгляд справи на 04.04.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 04.04.2011 розгляд справи відкладався на 18.04.2011 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 18.04.2011 з’явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві

Відповідач в судові засідання 04.04.2011 та 18.04.2011 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/88 від 18.03.2011 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Арда –трейдинг» (далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велестайм»(далі - Покупець) було укладено договір поставки № 1249 КИЕ (далі - Договір).

Відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, я невід'ємною частиною цього Договору.

Асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних (п.3.1 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку Покупця, які узгоджуються з Постачальником, за цінами, вказаними у накладних. Замовлення на поставку складається в усній або письмовій формі і направляється Постачальнику не менше ніж за 3 доби до дати поставки факсом,  поштою або через представника Постачальника, або в будь-якому разі способом, що дає можливість ідентифікувати Покупця (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення Покупцем цього правила у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь - яким особам для оплати Постачальнику, Постачальник несе відповідальність за можливі збитки Покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

          На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу партію товару на загальну суму 2 209,41 грн.

          Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видатковій накладній: № 420171110 від 17.11.2010 на загальну суму 2 209,41 грн. (копія якої міститься в матеріалах справи).

Згідно до п. 4.2 Договору, Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 55 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 764,32 грн., та має заборгованість у розмірі 1 445,09 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 1 445,09 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 1 445,09 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 25,16 грн. –пені, 4,87 грн. –3% річних, 14,45 грн. –інфляційних витрат.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач суму основного боргу з не оплатив є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 14,45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4,87 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 6.6 Договору, у випадку порушення Покупцем строків, визначених п. 4.2. Договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в п. 4.2. Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що  розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 25,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо поставки оплаченого Товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.   Позов задовольнити повністю.

  2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСТАЙМ» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 6, код ЄДРПОУ 36538530) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда –Трейдинг»(52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) 1 489,57 грн. заборгованості за договором поставки № 1249 КИЕ від 15.11.2010р., з яких 1 445,09 грн. основного боргу, 14,45 грн. - інфляційних витрат, 4,87 грн. - 3% річних 25,16 грн. –пені, крім того  102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                      А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення  22.04.2011