Постанова

від 17.02.2011 по справі 2а-1210/11/1/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2011 р.  

Справа №2а-1210/11/1/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Суслової Є.О., за участю прокурора Мінкіної М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі АР Крим до Державного підприємства «Видавництво «Таврія» про стягнення заборгованості,

                                                           ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного  суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом прокурор Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі АР Крим до Державного підприємства «Видавництво «Таврія» про стягнення заборгованості в розмірі 15 387,66 гривень.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення проти позову  та клопотання про розгляд справи у його відсутності не надіслав.

У судовому засіданні приймав учать прокурор, яка позовні вимоги підтримала , позов просила задовольнити у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності представника позивача та представника  відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних відносин) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування  регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8  частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці –підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.      

Судом встановлено, що  державне підприємство «Видавництво «Таврія» (ЄДРПОУ 02473754) являється юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України № 05.3-06-25/457 від 03.08.2007 року.

Відповідно до заяви про реєстрацію платником внесків до Пенсійного фонду України, відповідач був зареєстрований платником внесків з 07.12.2001 року.

Таким чином, державне підприємство «Видавництво «Таврія» (ЄДРПОУ 02473754) являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний   подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів  із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону –один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень - листопад 2010 року, державне підприємство «Видавництво «Таврія»  зобов’язалось сплатити 13 013, 58 гривень, в тому числі: за липень 2010 року - в розмірі 4 104,63 гривень, за серпень 2010 року – в розмірі 3 824,45 гривень, за вересень 2010 року – в розмірі 2 752,82 гривень, за жовтень 2010 року – в розмірі 1 088,56 гривень, за листопад 2010 року - в розмірі 1 243, 12 гривень.

Відповідно розрахунку суми позовних вимог по стягненню заборгованості страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування  державне підприємство «Видавництво «Таврія» зазначену суму страхових внесків не сплатило в повному обсязі.

Таким чином, в порушення п. п. 4, 6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно – через 20 календарних днів із дня закінчення звітного періоду, не сплатив зазначені ним в розрахунках суми страхових внесків, які скали заборгованість в розмірі 13 013, 58 гривень.

Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На загальну суму недоїмки зі сплати страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АРК виставлена вимога на суму 43 874, 33 гривень від 07.12.2010 року за № Ю-2129, до якої увійшла заборгованість за липень - листопад 2010 року в розмірі 13 013, 58 гривень,  яка 08.12.2010 року була вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що в визначений абзацем 3 частини 3 ст. 106 Закону 10-денний строк відповідач встановлену в зазначеній вимозі суми недоїмки зі сплати страхових внесків не погасив, у передбаченому Законом порядку вимогу позивача не оскаржував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень - листопад 2010 року в розмірі 13 013, 58 гривень розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний   подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону  якщо страхувальники  несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право  начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону  про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду  виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону  за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок  фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону  у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.  Згідно з  абзацом 2 пункту 2  частини 9 статті 106 Закону одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Рішенням № 1686 від 31.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду до державного підприємства «Видавництво «Таврія» (ЄДРПОУ 02473754) застосовано штраф у розмірі 403,42 гривні та пеня в розмірі 1970,66 гривень за період з 20.11.2009 року по 20.12.2010 року.

10 січня 2011 року зазначене рішення було вручено відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що розрахунок штрафних санкцій та пені позивачем здійснений вірно.

Таким чином, загальний розмір заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені складає 15 387, 66 гривень.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Приймаючи до уваги, що відповідачем заборгованість зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені  не погашена, позовні вимоги Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

                                                             ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з  державного підприємства  «Видавництво «Таврія» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Горького, буд. 5, ЄДРПОУ 02473754) погоджену заборгованість  у розмірі 15 387,66  гривень на користь  Управління Пенсійного фонду України в  Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Трещова О.Р.