Постанова

від 06.04.2011 по справі 2а-3463/11/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2011 р.

(15:25)

Справа №2а-3463/11/0170/3

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіШкляр Т.О., при секретарі Борецькій О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя          

до   Сімферопольської виправної колонії в Автономній Республіці Крим №102              

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сімферопольської виправної колонії в Автономній Республіці Крим №102 про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 50,02 грн. за лютий 2011 року.   

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.03.11 р. відкрито провадження в адміністративні й справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог розділу 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р., ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788 від 05.11.1991 р., п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19.12.03 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 63/8663, згідно яких підприємство зобов'язано щомісячно відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, у тому числі тим особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення пільгової пенсії.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, під розписку (а.с. 14). Просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 15). Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.

Врахувавши вищезазначені обставини, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, уважно дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Сімферопольська виправна колонія Автономної Республіки Крим №102 (ЄДРПОУ 08563843) зареєстрована у якості юридичної особи 21.11.1999 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою: 95040, АР Крим, м. Сімферополь, Залізничний р-н, пров. Елеваторний, 4, що підтверджується довідкою статистики станом на 09.02.2010 р. № 05.3-8.1/313 від 09.02.2010 р. (звор.бік а.с. 4).

З матеріалів справи судом встановлено, що Сімферопольська виправна колонія в  Автономній Республіці Крим №102 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за лютий 2011 року у сумі 50,02 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с. 8), надісланий на адресу відповідача повідомленням  про відшкодування коштів із фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до 25.02.2011 р. № 1002/02-05 від 11.02.2011 р. (а.с. 7), яке було отримано уповноваженим представником відповідача 14.02.2011 р., що, в свою чергу,  підтверджується копією поштового повідомлення про вручення (а.с. 6).

Відповідно до розрахунку заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (а.с. 5) станом на дату розгляду справи за Сімферопольською виправною колонією № 102 обчислюється заборгованість у сумі 50,02 грн.

Розглядаючи питання щодо правомірності позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа,  інший суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на основі  законодавства,  в  тому  числі,  на  виконання  делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління  Пенсійного  фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Залізничному р-ні м. Сімферополь  АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами, виступає як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України № 1058 від 09.07.2003 р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацу 8  частини 3 статті 106 Закону України № 1058 (яка діяла на момент вчинення правопорушення) орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі, стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.  

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Розглядаючи питання щодо обов'язку відповідача відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно п."а-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, в тому числі, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд зазначає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в тому числі відповідно до п. “а” ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно абз. "б" пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Суд зазначає, що відповідно до п.6.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємство зобов'язано відшкодовувати ПФУ розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пропорційно стажу роботи працівника на зазначеному підприємстві.

З матеріалів справи судом встановлено, що відсоток відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених позивачем, по працівнику, який зазначений у направленому відповідачеві розрахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий 2011 року, складає 5,39 %, що дорівнює 50,02 грн. (а.с. 8).

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

При розгляді справи судом встановлено, що Управлінням ПФУ в Залізничному  р-ні м. Сімферополь  АР Крим був зроблений та надісланий відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із зазначенням відповідного відсотку та суми відшкодування за списком № 1 за лютий 2011 року (а.с.8).

За даним розрахунком заборгованість відповідача із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за лютий 2011 року дорівнює 50,02 грн., що підтверджується розрахунком вимог із заборгованості по пільговій пенсії, наданим позивачем до позовної заяви (а.с. 6).

Отже Сімферопольська виправна колонія № 102 зобов'язана була відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий 2011 року згідно вищезазначеного розрахунку УПФУ в Залізничному р-ні м. Сімферополь АР Крим та на підставі Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, у сумі 50,02 грн.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги законодавства щодо предмету позовної заяви, уважно дослідивши обставини справи, приймаючи до уваги, що сума боргу з відшкодування  фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 50,02 грн. за лютий 2010 року не погашена відповідачем станом на момент розгляду справи, оскільки останнім не надано жодних доказів погашення зазначеної заборгованості в порядку ст. 71 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги УПФУ в Залізничному р-ні м. Сімферополь АР Крим підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 06.04.11 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Сімферопольської виправної колонії АР Крим № 102 (ЄДРПОУ  08563843, адреса місцезнаходження: 95040, АР Крим, м. Сімферополь, Залізничний р-н, пров. Елеваторний, 4; банківські реквізити: р/р 35218005000156 в УДК АР Крим, МФО 824026) заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 50,02 грн. за лютий 2011 року на користь Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному р-ні м. Сімферополь АР Крим (ЄДРПОУ 20727038, адреса місцезнаходження: 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14 а; банківські реквізити: р/р 25606010045501 в КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 324805)

 Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Шкляр Т.О.