Постанова

від 06.04.2011 по справі 2а-3472/11/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2011 р.

(15:35)                  м. Сімферополь

Справа №2а-3472/11/0170/3

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіШкляр Т.О., при секретарі Борецькій О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя          

до   Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим              

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року у сумі 8626,27 грн.  

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.03.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог п. 6 ст. 17 Закону України № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме несплату останнім узгодженої суми внесків у визначений законодавством строк. Позивач зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, які стягуються у тому ж порядку, що і недоїмка із сплати страхових внесків і можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки. Крім того, позивач звертає увагу на те, що на адресу  Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим була направлена вимога № Ю-113С від 07.02.11 р. про сплату заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року у сумі 8626,27 грн., яка на момент звернення із адміністративним позовом до суду не погашена.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином під розписку (а.с. 17).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 18).

Враховуючи зазначені вище обставини, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Підприємство Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (ЄДРПОУ 08680299) зареєстровано 28.02.2000 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою: 95040, АР Крим, м. Сімферополь, Залізничний р-н, пров. Елеваторний, 4, про що свідчить довідка статистики станом на 09.02.2010 р. № 05.3-8.1/313 від 09.02.2010 р. (звор.бік а.с. 3).

З матеріалів справи судом встановлено, що Підприємство Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року у сумі 8626,27 грн., що підтверджується, зокрема, розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 12 місяць 2010 року у сумі 6690,82 грн. (а.с. 9) та місячним розрахунком по військовим частинам на суму 1935,45 грн. (а.с. 11), що у загальному розмірі складає 8626,27 грн., строк сплати по яких сплив 20.01.2011 р.

07.02.2011 р. на адресу  Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим  Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя була направлена вимога про сплату боргу № Ю-113С, в якій зазначено, що станом на 01.02.2011 р. заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування дорівнює 8626,27 грн. (а.с.7). Дана вимога була отримана представником відповідача 09.02.11 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення (а.с. 6).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем станом на дату розгляду справи обчислюється заборгованість у сумі 8626,27 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не було прийнято жодних заходів із добровільного погашення зазначеної заборгованості.

Розглядаючи питання щодо правомірності позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління  Пенсійного  фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Згідно Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного державного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до п.12.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 775 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 завданням ПФУ також є стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум страхових внесків.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Таким чином, УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб’єкт владних повноважень.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд встановив таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі –Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Ст. 17 п. 2 даного Закону встановлений обов’язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.     

Пунктом 12.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, передбачено право ПФУ порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Згідно ст. 18 Закону України № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Суд зауважує, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, про що зазначено в ч.6 ст. 18 Закону України № 1058.

Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації.

Ст. 106 Закону України № 1058 визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем за грудень 2010 року були подані розрахунки сум із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема по загальних внесках у сумі 6690,82 грн. (а.с. 9) та по військовим частинам у сумі 1935,45 грн. (а.с.11), що у загальному розмірі складає 8626,27 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058, яка діяла на момент вчинення правопорушення відповідачем вимог законодавства із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка, згідно п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р.

№ 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (п.8.4).

Суд зауважує, що зазначена вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

З матеріалів справи судом встановлено, що 07.02.2011 р. УПФУ в Залізничному  районі м. Сімферополя в АР Крим на адресу відповідача була направлена вимога № Ю-113С про погашення заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 8626,27 грн. (а.с.7), яка була отримана представником відповідача за довіреністю 09.02.11 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення (а.с. 6).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058, яка діяла на час вчинення відповідачем правопорушення, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду.

Пунктом 15 ст. 106 Закону України № 1058 встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки не застосовується.

При розгляді матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Підприємство Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим станом на момент розгляду справи не вчинило дій із добровільного погашення заборгованості згідно вимоги позивача № Ю-113С від 07.02.11 р.

Відповідно до п.5, 6 п.7 Розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів про наявність заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальне державне пенсійне страхування за грудень 2010 року у сумі 8626,27 грн., приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів із сплати заборгованості в порядку ст. 71 КАС України, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дослідивши обставини та перевіривши докази за матеріалами справи, суд вважає за можливе позов задовольнити.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Постанова складена у повному обсязі 06.04.11 р.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (ЄДРПОУ 08680299, адреса місцезнаходження: 95040, АР Крим, м. Сімферополь, Залізничний р-н, пров. Елеваторний, 4; банківські реквізити: р/р 260062161 в КРД ЗАТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 324021) заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 8626,27 грн. за грудень 2010 року на користь Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному р-ні м. Сімферополя АР Крим (ЄДРПОУ 20727038, адреса місцезнаходження: 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а; банківські реквізити: р/р 25606010045501 в КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 324805).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.  

Суддя                                                                Шкляр Т.О.