Постанова

від 29.03.2011 по справі 2а-1036/11/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2011 р.  

Справа №2а-1036/11/11/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання  Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2010 року;

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність №18/10-0 від 19.01.2010року;  

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Континент»    

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополь АР Крим 

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000102301/0 від 12.01.2011р., №0000302301/0 від 12.01.2011р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Континент» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000102301/0 від 12.01.2011р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 296207,82грн., у тому числі 236966,25грн. за основним платежем та 59241,57грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000302301/0 від 12.01.2011р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19341,00грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 4835,25грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених постачальникам, у зв’язку із встановленням розбіжностей за результатами автоматичного співставлення податкового кредиту позивача і податкових зобов’язань контрагентів. Позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту. Не сплата податку до бюджету постачальником тягне негативні наслідки лише для такого постачальника і не позбавляє покупця права на податковий кредит, а тому висновки податкового органу, які покладені в обґрунтування спірних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, закону не відповідають.

Ухвалами суду від 20.01.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до закону та в межах повноважень, а відтак підстави визнання їх протиправними та скасування відсутні. Відповідач вважає, що однією з обов’язкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. У зв’язку із тим, що перевіркою встановлено не сплату контрагентами позивача (ТОВ «Техносфера», ТОВ «ТК Таурус», ТОВ «Будівельна компанія Укр-Буд-Комплект») податку на додану вартість до Державного бюджету України, позивач не мав права включати суми ПДВ, сплачені в ціні товару, поставленого таким контрагентами до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів. Така думка позивача ґрунтується на вимогах наказу Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. №266.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 34836385, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(а.с.37), є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва(а.с.39).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нафта-Континент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., за результатами перевірки складено акт від 31.12.2010 року №21689/23-2/34836385 (а.с. 11-36).

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем  п.п 7.2.3 п.7.2, п.п 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон №168), що призвело до завищення суми податкового кредиту (заниження суми податку до сплати в бюджет за наслідками звітних податкових періодів) на загальну суму 236966,25 грн., у тому числі: за січень 2010 року – на суму 14436,00 грн.; за травень 2010 року – на суму 1550,00грн..за серпень 2010р. – на суму 153619,00грн., за вересень 2010р. - на суму 67361,00грн. Крім того, враховуючи те, що підприємство мало у перевіряємому періоді від’ємне значення з податку на додану вартість, за результатам перевірки зменшено рядок 22.2 декларації з ПДВ на суму 19341грн.  

На підставі акту перевірки від 31.12.2010 року №21689/23-2/34836385 згідно з підпунктом  2 пункту 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000102301/0 від 12.01.2011р. про визначення позивачеві суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 296207,82грн., у тому числі: 236966,25 грн. – за основним платежем, 59241,57 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 9).

На підставі акту перевірки від 31.12.2010 року №21689/23-2/34836385, згідно з п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000302301/0 від 12.01.2011р. про зменшення позивачеві розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19341,00грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4835,25грн.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у січні 2010р. суми податку, сплаченого у ціні товарів, придбаних у ТОВ «Техносфера» (ідентифікаційний код 30343178), у травні 2010р. суми податку, сплаченого у ціні товарів, придбаних у ТОВ «ТК Таурус» (ідентифікаційний код 36676777), у серпні, вересні 2010р. суми податку, сплаченого у ціні товарів, придбаних у ТОВ «Будівельна компанія Укр-Буд-Комплект» (ідентифікаційний код 36991345).

В акті перевірки зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту і податкових зобов’язань у розрізі контрагентів виявлено розбіжності по даним контрагентам.

В акті перевірки, із посиланням на наказ Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. №266, зазначено, що однією з обов’язкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Однак згідно з даними перевірки постачальники ТОВ «Техносфера», ТОВ «ТК Таурус», ТОВ «Будівельна компанія Укр-Буд-Комплект», з якими ТОВ «Нафта-Континент» перебував у господарських відносинах, не сплатили відповідну суму ПДВ до Державного бюджету України.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.  

Суд зазначає, що в акті перевірки не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону податкових накладних, виданих ТОВ «Техносфера», ТОВ «ТК Таурус», ТОВ «Будівельна компанія Укр-Буд-Комплект». Втім з огляду на вид проведеної перевірки відповідач і не мав змоги перевірити ці документи.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виявлені порушення відповідач обгрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через не надходження сум ПДВ, сплачених ТОВ «Нафта-Континент» у ціні товару постачальникам до Державного бюджету України від таких постачальників.

Однак, невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв’язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо відсутності права у позивача на включення до податкового кредиту з податку на додану вартість таких сум ПДВ не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Так, позивачем  надані видаткові накладні та податкові накладні (а.с. 52-67),              що підтверджують факт поставки позивачу ТОВ «Техносфера», ТОВ «ТК Таурус», ТОВ «Будівельна компанія Укр-Буд-Комплект» палива. Крім того позивачем надані виписки з розрахункового рахунку (а.с. 68-70), якими підтверджується  сплата позивачем вартості поставлених товарів.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно ненадходженням до бюджету від контрагентів позивача сум ПДВ, сплачених позивачем в складі ціни товару таким контрагентам, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.03.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 04.04.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим  № №0000102301/0 від 12.01.2011 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафта-Континент» (і.н. 34836385) грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 296207,82грн., у тому числі 236966,25грн. за основним платежем та 59241,57грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000302301/0 від 12.01.2011 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафта-Континент» (і.н. 34836385) розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19341,00грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4835,25грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафта-Континент» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Москаленко С.А.