Постанова

від 21.04.2011 по справі 2а/2370/717/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 квітня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/717/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі – Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача –ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до дочірнього підприємства «Пек-маркет»товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пек»про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

          ДПІ у м. Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 508 грн. за рахунок майна ДП «Пек-маркет»ТОВ фірми «Пек», що перебуває у податковій заставі.          

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання свого представника не направив.

          Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

          ДП «Пек-маркет»ТОВ фірми «Пек»зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 11 квітня 1996р. (ідентифікаційний код 24349233).           

          Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від  25 червня 1991 року № 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

          Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі за текстом –«Закон №334/94-ВР»), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

          За змістом пунктів 16.4 статті 16 та 22.13. статті 22 Закону № 334/94-ВР податок на прибуток за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Законом, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом –«Закон № 2181-III»), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

          Згідно актів перевірки: № 8192/15-117 від 25.11.2009 р.; № 1951/15-1/24349233 від 15.03.2010 р.; № 3845/15-1//24349233  від 19.06.2010 р. відповідачем не подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно за 9 місяців 2009р., 12 місяців 2009 р., І квартал 2010р.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 17.3. статті 17 Закону № 2181-III сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та на підставі даних актів перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0032401501/0 від 30.11.2009р.; № 0007271501/0 від 15.03.2010р.; № 0013081501/0 від 16.06.2010р., якими визначено зобов’язання відповідача щодо сплати штрафів у сумі 510 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте після повернення на адресу відправника розміщено на дошці податкових оголошень.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до частини 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідачем вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржено, визначену суму податкового зобов’язання не сплачено.

За даними облікової картки платника станом на 31.12.2010 р. за відповідачем обліковувалась переплата зі сплати податку на прибуток підприємств у сумі 2 грн., що враховано позивачем при розрахунках суми позову.  

З урахуванням викладеного, недоїмка ДП «Пек-маркет»ТОВ фірми «Пек»складає 508 грн.

З довідки наявної в матеріалах справи (а.с.5) вбачається, що у відповідача відсутні рахунки у банках.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

За змістом пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача 508 грн. у рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 508 (п’ятсот вісім) грн. за рахунок майна дочірнього підприємства «Пек-маркет»товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пек»(18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, к. 45, ідентифікаційний код 24349233), що перебуває у податковій заставі.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

     Постанова складена в повному обсязі 26 квітня 2011р.

Суддя                                                                                                          Л.В.Трофімова