Рішення

від 12.09.2006 по справі 25/217-06(16/230)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/217-06(16/230)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.06р.

Справа № 25/217-06(16/230)

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс", м. Дніпропетровськ 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського",   м. Дніпродзержинськ 

про стягнення 277 523 грн. 48 коп.

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  Від позивача – Луц О.В., дор. № 36-20 від 11.01.2005р.

Від відповідача  - не з'явився. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 277 523 грн. 48 коп. - заборгованості за поставлену відповідно до  умов договору від 17.11.2000р. № 3405/20-2174-02 коксову продукцію.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленої продукції та ст..ст. 151, 161, 162, 165, 224 ЦК УРСР та ст..ст. 526, 610, 611, 612, 625, 655 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позов та доповненні до нього позовні вимоги не визнає з наступних підстав: згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 25.11.2003р. у справі № 6/333 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімічний завод" до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" - Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський коксохімічний завод" є новим кредитором комбінату на підставі Угоди про уступку права вимоги від 12.05.2003р. №212/385; судом встановлено факт відсутності  підстав для стягнення суми 277 533 грн. 48 коп. новому кредитору - Відкритому акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" та провадження у справі у цій частині було припинено; цивільним законодавством передбачено перехід прав  від первісного кредитора до нового, але не передбачено перехід прав  від нового до первісного; позивачем не доведено виставлення рахунків відповідачу на оплату поставленої  продукції, що встановлено рішенням суду у справі  № 6/333.

Відповідач вдруге не забезпечив явку представника до судового засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача,  оскільки останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 23.08.2006р. по 12.09.2006р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -                                                                                                     

                                                                             ВСТАНОВИВ:

17.11.2000р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 405/20-2174-02 (далі - договір), згідно п. 1.1., якого продавець зобов'язався поставити, а покупець купити коксовий дріб'язок у кількості 42000,0тн. по сухій вазі, з можливим збільшенням постачання.

Згідно з умовами договору позивач поставив покупцю у листопаді-грудні 2000р. та січні-лютому 2001р. коксовий дріб'язок у кількості 4106,60тн. фактичної ваги, що становить  3278,107тн. у сухій вазі та підтверджується відповідними залізничними квитанціями на приймання вантажу, накладними та дорожніми відомостями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Факт здійснення позивачем на користь відповідача постачання коксового дріб'язку у кількості 3278,107тн. у сухій вазі, також встановлено  рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2003р. у справі № 6/333.

Відповідно до п. 3.2. договору, ціна за 1 тн. коксового дріб'язку у сухій вазі  становить 90,00грн. з ПДВ та без врахування транспортних витрат.

Отже вартість поставленої продукції становила 301199,72грн. з ПДВ, а вартість транспортних витрат, згідно з виставленими рахунками, що передбачено п. 3.1. договору –30850,00грн. Загальна сума до оплати становила 332049,72грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець проводить оплату на протязі 25 банківських днів з дати виставлення рахунків на рахунок продавця.  

Як свідчать матеріали справи, відповідачем свої зобов'язання були виконані частково та сплачено на адресу позивача 21305,47грн. Решта суми у розмірі 310744,25грн. залишилася не оплаченою.

12.05.2003р. між ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод” (цесіонарій) та  ВАТ „Дніпрококс” (цедент) було укладено угоду про відступлення права вимоги № 212/385, за якою цедент відступив цесіонарію право вимоги по договору № 405/20-2174-02 від 17.11.2000р. на постачання продукції у розмірі 310744,25грн.

На підставі зазначеної угоди ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод” звернулося з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 310744,25грн. за поставлений позивачем коксовий дріб'язок по договору № 405/20-2174-02 від 17.11.2000р. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2003р. у справі № 6/333 позов ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод” було задоволено частково та стягнуто з відповідача 33220,77грн., а в решті позову відмовлено у зв'язку із недоведеністю факту виставлення відповідачеві рахунків, які є підставою для оплати поставленої продукції, згідно з п. 4.1. договору.

Після цього, 17.03.2004р. між ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод” та  ВАТ „Дніпрококс”  було укладено угоду про розірвання  угоди про відступлення права вимоги № 212/385 від 12.05.2003р. в частині відступлення права вимоги основного боргу у сумі 277523,48грн. по договору № 405/20-2174-02 від 17.11.2000р., а позивачем направлені відповідачеві відповідні рахунки на оплату відвантаженої продукції на загальну суму 277523,48грн., що підтверджується супровідними листами № 113-16 від 15.01.2004р. та № 706-15 від 05.05.2005р. про направлення рахунків та поштовими повідомленнями про вручення від 19.01.2004р. та 11.05.2005р.    

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, на час звернення позивачем з даним позовом у відповідача виникло зобов'язання по оплаті поставленої продукції по договору № 405/20-2174-02 від 17.11.2000р., а розмір заборгованості становить 277523,48грн.  

Відповідні заперечення відповідача проти позову спростовуються матеріалами справи та  є безпідставними, оскільки чинне законодавство України не містить заборон щодо розірвання угод відступлення права вимоги за згодою сторін. При цьому суд, також враховує рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005р. у справі № 10/355, яким відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського” про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги № 212/385 від 12.05.2003р.

Зважаючи на обставини справи та усе вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.  Судові витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-  

                                                                             ВИРІШИВ:

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського” (51902, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б, п/р 26008301170001 у Промінвестбанку України в м. Дніпродзержинськ, МФО 305501, код 05393043) на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпрококс” (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 1, п/р 2600730133748 у філії ДЦВ Промінвестбанку, МФО 305437, ЄДРПОУ 05393091) основний борг у сумі 277 523,48грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 22775,23грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн., видати наказ.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано