Рішення

від 04.05.2011 по справі 24/17-962-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/17-962-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2011 р.Справа  № 24/17-962-2011

за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства";  

до відповідача: Кодимського колективного підприємства спеціалізованої пересувної механізованої колони "УКРХЛІББУД"

про стягнення 4120,8грн.

                                                                                                            Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Кодимського колективного підприємства спеціалізованої пересувної механізованої колони "УКРХЛІББУД" про стягнення 4120,8грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.05.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

      Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

29 серпня 2008 року між державним підприємством „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства” (Виконавець) та Кодимським колективним підприємством Спеціалізована пересувна колона „Укрхліббуд” (Замовник) було укладено договір № 47-10-08 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язувався здійснити розробку індивідуальних нормативів використання питної води для Замовника, а Замовник зобов'язувався оплатити виконані роботи відповідно до протоколу про договірну ціну в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч гривень) гривень (з ПДВ).

Відповідно до п. 2.2 Договору №47-10-08 від 29.08.2008р. роботи по Договору починаються після надходження на розрахунковий рахунок Виконавця авансу, який складає 30% від загальної суми договору - 3 600, 00 грн.

Відповідно до умов п. 3.2. та п. 3.3. Договору №47-10-08 від 29.08.2008р. при завершенні робіт Виконавець представляє Замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції з додатком до нього комплексу наукової, технічної та іншої документації, передбаченої вимогами Договору. Замовник протягом 5 днів з дня одержання акту здачі-приймання робіт і звітних документів зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

29.08.2008р. між державним підприємством „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства” (Виконавець) та Кодимським колективним підприємством Спеціалізована пересувна колона „Укрхліббуд” (Замовник) було укладено протокол угоди про договірну ціну на науково-дослідну продукцію (додаток) до договору № 47-10-08 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до якого, між сторонами досягнуто угоди про розмір договірної ціни на створення (передачу) науково-технічної продукції у сумі 12 000грн. в т. ч. ПДВ 2 000грн., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками. Додатком №2 до № 47-10-08 на створення (передачу) науково-технічної продукції між сторонами досягнуто угоди щодо строку виконання зобов'язання 2 місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний акт здачі –прийняття науково –технічної продукції за договором №47-10-08 від 29.08.2008р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, згідно якого, позивач повністю і належним чином виконав свої зобов'язання.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків від 01.02.2009р., відповідач частково розрахувався з позивачем у сумі 8 600грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 3 400грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13.10.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №40-01-292, щодо сплати відповідачем заборгованості у сумі 3 400грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору №47-10-08 від 29.08.2008р. за невиконані або неналежним чином виконані зобов'язання по даному договору Виконавець та Замовник несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає 176,80грн., сума індексу інфляції складає 544грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 4 120,80грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" 4 120,80 грн.

          Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236 грн.

 Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.                Позовні вимоги Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" до відповідача Кодимського колективного підприємства спеціалізованої пересувної механізованої колони "УКРХЛІББУД" про стягнення 4120,80грн.  - задовольнити.

2.                Стягнути з Кодимського колективного підприємства спеціалізованої пересувної механізованої колони "УКРХЛІББУД" (66000, Одеська обл., м. Кодима, вул. Мічуріна, 25, код  ЄДРПОУ 30046987), р/р 26008003169001 АКБ „Імексбанк” м. Кодима, МФО 328384 на користь Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства"  (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, код ЄДРПОУ 03363588), р/р 26001021123262 Київська міська ФАКБ соц. Розв. „Укрсоцбанк”, МФО 322012 –заборгованість у сумі 4 120,80 грн., яка складається з суми основного боргу –3 400грн., суми індексу інфляції складає 544грн., суми 3% річних –176,80грн.; державне мито у сумі 102грн. та витрати на ІТЗ судового процесу 236грн.

 Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

     Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

 Повний текст рішення виготовлено та підписано  04.05.2011р.

Суддя                                                                                           О.Ю.Оборотова