Рішення

від 12.04.2011 по справі 37/51-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Справа № 37/51-10

вх. № 2259/5-37

Суддя господарського суд у Доленчук Д. О.

при секретарі судового зас ідання Івахненко І.Г.

за участю представників ст орін:

позивача - ФОП ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 17.03.2010 р.

відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю № 220/16 від 24.03.2011 р.

розглянувши справу за поз овом ТОВ фірма "Харківагро снаб", м. Харків

до ДП "Завод ім.В.О. Малиш ева", м. Харків

про стягнення 125969,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю фірма "Ха рківагроснаб" (позивач) зверн улося до господарського суду з позовною заявою до Державн ого підприємства "Завод імен і В.О. Малишева" (відповідач) пр о стягнення з відповідача ос новного боргу в сумі 48143,08 грн., о блікової ставки НБУ в сумі 2460,57 грн., інфляційних від простро ченої суми основного боргу в сумі 66294,34 грн., 3% річних у розмірі 9071,33 грн., всього 125969,32 грн., у зв'язк у з не оплатою у повному обсяз і відповідачем позивачу варт ості товару поставленого поз ивачем відповідачу за догово ром № 158дп від 24 січня 2005 року.

Відповідач надав до суду за перечення на позовну заяву в яких просив суд відмовити у п озовних вимогах у повному об сязі. Також, в запереченнях вк азував, що остання поставка п родукції була проведена у тр авні 2005 р., згідно видаткової на кладної від 23.05.2005 р. № РН-00134/3 та при буткового ордеру № 526 від 26.05.2005р. на суму 5083,20 грн. Згідно с умовам и п. 4.3 вказаного договору на пр отязі 30 днів відповідач був зо бов'язаний сплатити поставле ну позивачем продукцію, тобт о до 26.06.2005 р. В період з червня по листопад 2005 р. відповідач спла тив суму у розмірі 22494,82 грн., ост анній платіж був проведений 25.11.2005 р., згідно платіжного дору чення від 25.11.2005 р. № 11716, з якого і по чинається перебіг строку поз овної давності. За таких обст авин відповідач зазначав, що позивач не був позбавлений м ожливості звернутися до суду протягом трьох років з менту порушення його права.

Сторони до початку судовог о засідання, через канцелярі ю господарського суду 12.04.2011 р. з а вх. № Д675, надали заяву про роз гляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному закон одавству, інтересам сторін, т ому приймається судом та під лягає задоволенню.

Позивач, через канцелярію г осподарського суду 12.04.2011 р. за в х. № 8511, надав заяву про надісла ння йому всіх процесуальних документів по справі на адре су: 61146, м. Харків, вул. Блюхера, 21а, кв. 50, яка господарським судом задовольняється та залучаєт ься до матеріалів справи.

Відповідач, через канцеляр ію господарського суду 12.04.2011 р. за вх. № 8510, надав заяву про наді слання йому всіх процесуальн их документів по справі на ад ресу: 61037, м. Харків, вул. Плеханів ська, 126, яка господарським суд ом задовольняється та залуча ється до матеріалів справи.

Відповідач, через канцеляр ію господарського суду 12.04.2011 р. за вх. № 8508, надав копії докуме нтів згідно супровідного лис та, які господарським судом з алучаються до матеріалів спр ави.

Позивач, через канцелярію г осподарського суду 12.04.2011 р. за в х. № 7996 та вх. № 8509, надав два тотож них уточнених розрахунку поз овних вимог, які господарськ им судом залучається до мате ріалів справи.

Згідно них позивач просить суд стягнути з відповідача н а свою користь суму основног о боргу у розмірі 48143,08 грн., облі кову ставку НБУ (пеню) у розмір і 1850,21 грн., інфляційні від прост роченої суми основного боргу у розмірі 53129,05 грн., 3% річних у ро змірі 8384,81 грн., всього 111507,15 грн.

За таких обставин господар ський суд приходить до висно вку, що вищевказані уточнені розрахунки позивача за своє ю суттю є заявою про зменшенн я розміру позовних.

Отже, враховуючи положення ст. 22 ГПК України, господарськ ий суд вважає за необхідне пр ийняти до розгляду заяву поз ивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з її урахуванням.

Представник позивача у суд овому засіданні підтримав по зовні вимоги з урахуванням з аяви про зменшення розміру п озовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти за доволення позову заперечува в.

Беручи до уваги, що відповід но до статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни обов' язок доказування і подання доказів покладено н а сторони, суд згідно за статт ею 75 Господарського процесуа льного кодексу України розгл ядає справу за наявними мате ріалами.

Суд, дослідивши матеріали с прави, вислухавши пояснення представника позивача, встан овив наступне.

25.01.2005 року між сторонами був у кладений договір № 158дп (нада лі - договір).

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити відп овідачу товар відповідно спе цифікацій (специфікації № 1) та рахунків-фактур.

У п. 4.1. договору сторони пого дили загальну вартість поста вки в розмірі 591915,36 грн., в тому чи слі ПДВ 98652,56 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору було визначено порядок оплат и товару протягом 30 днів з мом енту поставки товару на скла д покупця - 100% оплата.

Позивач згідно вимог догов ору поставив товар відповіда чеві, що підтверджується нас тупними видатковими накладн ими та рахунками-фактурами:

- накладна №7\1 та рахунок № СФ -00014/1 від 02.02.2005 р.;

- накладна № РН-00023\1 та рахунок № СФ-00048/1 від 01.03.2005 р.;

- накладна № РН-00068\2 та рахунок № СФ-00110/2 от 07.04.2005 р.;

- накладна № РН-00071\2 та рахунок № СФ-00112/2 від 08.04.2005 р.;

- накладна № РН-00134\2 та рахунок № СФ-00200/1 від 23.05.2005 р.;

- накладна № РН-00134\3 та рахунок № СФ-00200/2 від 23.05.2005 р.

Позивач у позові вказує, що відповідач не в повному обся зі оплатив товар, а саме у роз мірі 48143,08 грн.

Судом встановлено, що наявн ість основного боргу за дого вором станом на 20.03.2007 р. у розмір і 48143,08 грн. визнано відповідаче м, що підтверджується актом з вірки № 4 від 20 березня 2007 р. за до говором, складеного між стор онами.

Щодо посилань відповідача про те, що позивачем пропущен о строк позовної давності пр о стягнення суми основного б оргу господарський суд вважа є за необхідне зазначити нас тупне.

Відповідно до статей 256 та 257 Ц ивільного кодексу України: п озовна давність - це строк, у м ежах якого особа може зверну тися до суду з вимогою про зах ист свого цивільного права а бо інтересу. Загальна позовн а давність встановлюється тр ивалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного к одексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли ос оба довідалася або могла дов ідатися про порушення свого права або про особу, яка його п орушила.

Отже, з моменту складення мі ж сторонами акту звірки № 4 за договором сторонами була виз начена сума основна сума бор гу відповідача у розмірі 48143,08 г рн. за договором. За таких обст авин строк позовної давності тривалістю у три роки про стя гнення суми основного боргу повинен рахуватися саме з 20.03.20 07 р. Отже, враховуючи те, що пози вачем даний позов за справою було подано до суду 18.03.2010 р. госп одарський суд приходить до в исновку, що позивачем строк п озовної давності не пропущен о, а посилання відповідача що до пропущення позивачем стро ку позовної давності є безпі дставними у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судо м до уваги.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

У відповідності до ст. 43 ГПК У країни, господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному т а об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом. Ніякі докази не мають для господарського су ду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією сторон ою фактичних даних і обстави н, якими інша сторона обґрунт овує свої вимоги або запереч ення, для господарського суд у не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного ко дексу України зобов' язання м є правовідношення, в якому о дна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайн о ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, якщо у зобов'язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно підлягає вико нанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодек су України передбачено, що до говір є обов'язковим для вико нання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодек су України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пер едає або зобов'язується пере дати майно (товар) у власніс ть другій стороні (покупцеві ), а покупець приймає або зобо в'язується прийняти майно (то вар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного к одексу України передбачено, що покупець зобов'язаний опл атити товар після його прийн яття або прийняття товароро зпорядчих документів на н ього, якщо договором або ак тами цивільного законодавс тва не встановлений інший ст рок оплати товару.

З огляду на вищевикладене г осподарський суд приходить д о висновку, що основна сума бо ргу у розмірі 48143,08 грн. підлягає стягненню з відповідача на к ористь позивача.

Пунктом 7.6. договору було пер едбачено, що за несвоєчасну а бо неповну оплату товару пок упець оплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки Н БУ, що діє в період прострочен ня від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

Правові наслідки порушенн я зобов' язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до части ни 1 вказаної статті, у разі по рушення зобов' язання наста ють правові наслідки, встано влені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивіль ного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєча сно виконаного грошового зоб ов'язання за кожен день прост рочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарсько го кодексу України штрафними санкціями є господарські са нкції у вигляді грошової сум и (неустойка, штраф, пеня), яку у часник господарських віднос ин зобов'язаний сплатити у ра зі порушення ним правил зді йснення господарської діял ьності, невиконання або нена лежного виконання господарс ького зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господ арського кодексу України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов'язання або у певній, визн аченій грошовій сумі, або у ві дсотковому відношенні до сум и зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартост і товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господ арського кодексу України нар ахування штрафних санкцій з а прострочення виконання зо бов'язання, якщо інше не вст ановлено законом або догово ром, припиняється через шіст ь місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господар ського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прос трочку платежу встановлюєть ся за згодою сторін господар ських договорів, але її розмі р не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України.

При цьому господарський су д вважає за необхідне зазнач ити про те, що ухвалою господа рського суду Харківської обл асті по справі № 5023/696/11 від 02 люто го 2011 р. було порушено провадже ння у справі про банкрутство підприємства відповідача. П унктом 6 вищеназваної ухвали було передбачено, що з момент у прийняття ухвали про поруш ення провадження у справі пр о банкрутство вводиться мора торій на задоволення вимог к редиторів та, зокрема, заборо няється нарахування неустой ки (штрафу, пені), інших санкці й за невиконання чи неналежн е виконання грошових зобов'я зань. Судом встановлено, що в м атеріалах справи доказів ска сування ухвали господарсько го суду Харківської області по справі по справі № 5023/696/11 від 02 лютого 2011 р. не міститься.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення пла тоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мор аторій на задоволення вимо г кредиторів вводиться одно часно з порушенням провадже ння у справі про банкрутство , про що зазначається в ухвал і господарського суду. Протя гом дії мораторію на задовол ення вимог кредиторів не нар аховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інш і санкції за невиконання ч и неналежне виконання грош ових зобов'язань і зобов'яза нь щодо сплати страхових в несків на загальнообов'язко ве державне пенсійне страх ування та інші види загально обов'язкового державного соц іального страхування, податк ів і зборів (обов'язкових пла тежів).

Вказана норма визначає кон кретний проміжок часу, протя гом якого не нараховуються ш траф і пеня, і цей проміжок час у відповідає строку дії мора торію на задоволення вимог к редиторів. Тобто, за змістом ц ієї норми боржник повинен ви конувати зобов'язання, що вин икли після введення морато рію, але пеня та штраф за їх не виконання або неналежне ви конання не нараховуються.

Отже, враховуючи вищевикла дене та положення п. 7.6. договор у, господарський суд приходи ть до висновку, що позовні вим оги позивача про стягнення п ені підлягають частковому за доволенню, в частині стягнен ня з відповідача на користь п озивача пені у розмірі 1155,10 грн . за період з 12.10.2010 р. по 01.02.2011 р.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного к одексу України передбачено, що боржник, який прострочив в иконання грошового зобов'яза ння, на вимогу кредитора зобо в'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

Отже, перевіривши розрахун ок позивача інфляції від про строченої суми основного бор гу та 3% річних суд приходить д о висновку, що сума інфляції в ід простроченої суми основно го боргу у розмірі 53129,05 грн. та с ума 3% річних у розмірі 8384,81 грн. п ідлягають стягненню з відпов ідача на користь позивача.

За таких обставин господар ський суд приходить до висно вку, що позовні вимоги позива ча підлягають частковому зад оволенню в частині стягнення з відповідача на користь поз ивача суми основного боргу у розмірі 48143,08 грн., пені у розмір і 1155,10 грн., інфляції від простро ченої суми основного боргу у розмірі 53129,05 грн. та 3% річних у ро змірі 8384,81 грн., всього 110812,04 грн.

Враховуючи те, що позов підл ягає частковому задоволенню , господарський суд відповід но до статей 44-49 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни вважає за необхідне стя гнути з відповідача на корис ть позивача сплачену позивач ем суму державного мита у роз мірі 1108,12 грн. та суму витрат на о плату інформаційно-технічно го забезпечення судового про цесу у розмірі 207,68 грн.

На підставі вищевикладено го та керуючись ст.ст. 230, 231, 232, 343 Го сподарського кодексу Україн и, ст.ст. 256, 257, 261, 509, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 655, 692 Циві льного кодексу України, ст. 12 З акону України "Про відновлен ня платоспроможності боржни ка або визнання його банкрут ом", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву по зивача про надіслання йому в сіх процесуальних документі в по справі на адресу: 61146, м. Харк ів, вул. Блюхера, 21а, кв. 50.

Задовольнити заяву відпов ідача про надіслання йому вс іх процесуальних документів по справі на адресу: 61037, м. Харкі в, вул. Плеханівська, 126.

Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розм іру позовних вимог та розгля дати справу з її урахуванням .

Позов задовольнити частко во.

Стягнути з Державного підп риємства "Завод імені В.О. Мали шева" (61037, м. Харків, вул. Плехані вська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, п/р 26042345810089 в ХЦО ПІБ МФО 351458) на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю фірма "Харківагросн аб" (61052, м. Харків, пров. Лопанськ ий, 10, код ЄДРПОУ 25190036, п/р 26008278119001 в ві д. № 2 ХГРУ «Приватбанк» МФО 351533) суму основного боргу у розмі рі 48143,08 грн.; пеню у розмірі 1155,10 гр н.; інфляційні від прострочен ої суми основного боргу у роз мірі 53129,05 грн.; 3% річних у розмірі 8384,81 грн.; 1108,12 грн. державного мита та 207,68 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 12.04.2011 р.