Рішення

від 14.04.2011 по справі 18/734/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        14.04.2011 р.                                                                      Справа №18/734/11

за позовом  Приватного підприємства "Еско - Лтава",  пр. Заячий, буд. 8, кв. 71, м. Полтава, 36000

до   Закритого акціонерного товариства "Спецбуд",  вул. Островського, буд. 2, м. Полтава, 36014

про  стягнення 6157,46 грн.

                                        Суддя  Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 14.02.2011р.)   

від відповідача: не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 6157,46 грн., у тому числі 5351,96 грн. -  основна заборгованість за товар, поставлений за видатковими накладними № 6 від 18.02.2010р., № 7 від 18.02.2010р., № 15 від 02.03.2010р.,  338,78 грн. - пені, 321,12 грн. - інфляційних, 145,60 грн. –3% річних.

Відповідач правом на подання відзиву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, заперечень по суті спору суду не надав; свого повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення 17.03.2011р. та від 01.04.2011р.  (а.с.20, 29).

Згідно наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.03.2011р. юридичною адресою відповідача значиться, вул. Островського, буд. 2, м. Полтава, 36014, що співпадає з адресою за позовом. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи. (а.с.23).

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому  підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.04.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

 Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

           На підставі усної угоди купівлі - продажу між Приватним підприємством "Еско - Лтава"" (позивачем) та Закритим акціонерним товариством "Спецбуд" (відповідачем),  позивач поставив відповідачу товар (товарно-матеріальні цінності) на загальну суму 5351,96 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними видатковими накладними № РН-0000006 від 18.02.2010р. на суму 598,72 грн., № РН-0000007 від 18.02.2010р. на суму 598,84 грн., № РН-00000015 від 02.03.2010р. на суму 4154,40 грн. та довіреностями відповідача  № 12 від 15.02.2010р., №15 від 23.02.2010р. (а.с.10-15).

       На оплату вказаного товару позивач виписав відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000013 від 11.02.2010р.,  № СФ-0000014 від 11.02.2010р.,  № СФ-0000021 від 17.02.2010р. (а.с.31-33).

          Відповідач вартість одержаного твору в сумі 5351,96 грн. не оплатив.

           Позивач направив відповідачу претензію №1 від 02.06.2010 року з вимогою сплати боргу в сумі 5351,96 грн. на юридичну адресу відповідача, що підтверджується   повідомленням про вручення поштового відправлення  від 06.06.2010р. (а.с. 15-16).

Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджено позивачем в поясненнях від 14.04.2011р. (а.с.30).

Відповідно до ч.2 с.509, ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          За ст.202 ЦК України  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

          Згідно ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

          Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

          Тобто, недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок прямо не передбачений законом, не тягне за собою недійсність правочину, а лише позбавляє сторони права у разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

Надані в матеріали справи  рахунки позивача з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, двостороннє підписані  накладні з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, видана відповідачем довіреність своєму представнику на одержання матеріальних цінностей від позивача, свідчать про те, що між сторонами в даному випадку склалися правовідносини з купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України,  покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або активів цивільного законодавства.

          Відповідач в порушення вимог ст. 530 ЦК України та 7 денний строк заборгованість в сумі 5351,96 грн. не погасив.

      Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Доказів сплати боргу, доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 5351,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

 Відповідно до статті 625 ч.2 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

          За період  червень 2010р. –січень 2011р. сума  інфляційних становить 321,12 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 338,78 грн. - 3% річних, нарахованих з 18.03.2010р. по 11.02.2011р. При цьому позивачем не враховано, що відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України  прострочення оплати вартості одержаного товару виникло у відповідача з 17.06.2010р. (з огляду на дату вручення претензії). Отже, вимоги про стягнення 3% річних слід задовольнити частково –на суму 105,57 грн. за період 17.06.2010р.- 11.02.2011р.,  в іншій частині –ці вимоги підлягають відхиленню як необґрунтовані.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 338,78 грн. пені за період з 18.03.2010р. по 18.09.2010р.

    За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання  вчиняється  у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

Договору про відповідальність покупця за неоплату (несвоєчасну оплату) одержаного товару у вигляді нарахування пені сторони не укладали.

Отже, підстави для нарахування пені відсутні.

  Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені слід відхилити.

           В разі добровільного виконання  рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

           1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з  Закритого акціонерного товариства "Спецбуд" (вул. Островського, буд. 2, м. Полтава, 36014,  ідентифікаційний код 01270641, інші відомості: не відомі) на користь Приватного підприємства "Еско - Лтава" (пр. Заячий, буд. 8, кв. 71, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 32370598, інші відомості: не відомі)  5351грн. 96 коп. основного боргу, 321грн. 12 коп. інфляційних, 105грн. 57 коп. річних, 94 грн. 06 коп.  витрат з оплати державного мита, 217грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

            3. В іншій частині - у позові відмовити.                   

                    Суддя                                                                            Т.М.Безрук

Повне рішення складено та  підписано: