Рішення

від 19.04.2011 по справі 5015/364/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11                                                                                           Справа№ 5015/364/1

За   позовом  Публічне  акціонерне  товариство «ПроКредит Банк»м. Київ

До  відповідача 1  Приватне підприємство «Політеп» м. Львів  

До  відповідача 2  Приватне  підприємство «Фігурні  елементи мощення» м. Львів

До відповідача 3   Фізична особа-підприємець  ОСОБА_1  м. Львів

Про  стягнення 3 398 795,25 грн.

За зустрічним позовом ПП «Політеп»м. Львів

До ПАК «ПроКредит Банк» м. Київ

Про визнання  недійсним  Договору  про надання траншу № 3.12040/0351  від 24.03.2006 року, Договору  про надання  траншу № 3.12830/0351 від 26.05.2006 року, Договору про надання  траншу   № 3ю15006/0351 від 09.11.2006 року, Договору про надання траншу     № 3.16365/0351 від 05.03.2007 року, Договору поруки  № 0351-ДП-3 від 26.05.2006 року та Договору  поруки        № 0351-ДП-6  від 09.11.2006 року.

За зустрічним  позовом ПП «Політеп»м. Львів

До ПАК «ПроКредит Банк» м. Київ

Про визнання    недійсним Договору  про надання траншу  № 3.16366/0611  від 05.03.2007 року та Договору поруки    № 0611-ДП-1 від 03.03.2007 року

За зустрічним  позовом ФОП  ОСОБА_1 м. Львів

До  ПАК «ПроКредит Банк» м. Київ

Про визнання  недійсним Договору  про надання траншу   №3.17175/0610  від 21.05.2007 року

          Суддя  Довга О.І.

          Секретар  Скремета О.О.  

Представники :    

від позивача Гармадій Н.Я. –представник за довіреністю     

від  відповідача   не з‘явився

від відповідача 2 не з‘явився

від відповідача 3 не з‘явився

Представникам сторін  роз’яснено їх права  та обов’язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано ( не заявлено).

Клопотань про здійснення  технічної фіксації судового процесу на адресу  суду не  надходило.          

Суть спору :

На розгляді господарського суду  Львівської області знаходиться справа за   позовом  Публічного  акціонерного  товариства «ПроКредит Банк»м. Київ  до Приватного  підприємства «Політеп» м. Львів, Приватного підприємства «Фігурні елементи мощення»м. Львів  та Фізичної особи –підприємця  ОСОБА_1  про стягнення 3398795,25 грн. заборгованості, за зустрічним  позовом ФОП  ОСОБА_1 м. Львів  до  ПАК «ПроКредит Банк»м. Київ  про визнання  недійсним Договору  про надання траншу   №3.17175/0610  від 21.05.2007 року;  за зустрічним позовом ПП «Політеп»м. Львів до ПАК «ПроКредит Банк»м. Київ про визнання    недійсним Договору  про надання траншу  № 3.16366/0611  від 05.03.2007 року та Договору поруки    № 0611-ДП-1 від 03.03.2007 року; за зустрічним позовом ПП «Політеп»м. Львів до ПАК «ПроКредит Банк»м. Київ  про визнання  недійсним  Договору  про надання траншу № 3.12040/0351  від 24.03.2006 року, Договору  про надання  траншу № 3.12830/0351 від 26.05.2006 року, Договору про надання  траншу    № 3ю15006/0351 від 09.11.2006 року, Договору про надання траншу  № 3.16365/0351 від 05.03.2007 року, Договору поруки  № 0351-ДП-3 від 26.05.2006 року та Договору  поруки № 0351-ДП-6  від 09.11.2006 року.

Розгляд справи  неодноразово  відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.

Представник  Позивача в  судових засіданнях підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Представники  Відповідачів  явку повноважних  представників не забезпечили, вимог ухвали суду  не виконали.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі  клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідачі своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Судом  встановлено:

26.03.2006 року  між ЗАТ «ПроКредит Банк»( правонаступником якого є АТ     «ПроКредит Банк» та ПП «Політеп»(Відповідач 1) було укладено Рамкову Угоду                         № 0351 (Рамкова Угода), відповідно до якої Позивач зобов'язався відкрити Приватному підприємству «Політеп»кредитну лінію терміном на 180 місяців із лімітом кредитування 500 000 дол. США.

На підставі Рамкової угоди № 0351 від 24 березня 2006р. між АТ «ПроКредит Банк»та Приватним підприємством «Політєп»укладено:

-  Договір про надання траншу № 3.12040/0351 від 24.03.2006 р. (Кредитний договір 1) за яким Закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало Приватному підприємству «Політеп»(Позичальник) грошові кошти в розмірі 100 000,00  доларів США, строком користування 84  місяці зі сплатою 14  % річних;

- Договір про падання траншу № 3.12830/03151 від 26.05.2006 р. (Кредитний договір 2) за яким Закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало Приватному підприємству «Політеп»грошові кошти в розмірі 100 000,00 доларів США, строком користування 84  місяці зі сплатою 14 % річних;

- Договір про надання траншу № 3.15006/0351 від 09.11.2006 р. (Кредитний   договір 3) за яким Закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало Приватному підприємству «Політеп»грошові кошти в розмірі 30000,00 доларів США, строком користування 84  місяці зі сплатою 14,5 % річних;

- Договір про надання траншу № 3.16365/0351 від 05.03.2007 р. (Кредитний договір 4) за яким Закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало Приватному підприємству «Політеп»грошові кошти в розмірі 70 000,00 доларів США строком користування 144 місяці зі сплатою 14  % річних;

- Договір про надання овердрафту № 302.40722/0351 від 02.10.2008р., Договір № 1 від 05.10.2009 р. про внесення змін до Договору овердрафту № 302.40722/0351, Договір   № 2 від 28.12.2009 р. про внесення змін до Договору овердрафту № 302.40722/0351, Договору №З від 05.07.2010 р. про внесення змін до Договору овердрафту                          № 302.40722/0351, Договору № 4 від 05.08.2010 р. про внесення змін до Договору овердрафту № 302.40722/0351 (Кредитний договір 5) за яким Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»зобов'язувалося надати Приватному підприємству «Політеп», грошові кошти шляхом здійснення з 03 жовтня 2008 р. до 07 лютого 2011 р. включно переказів грошей понад залишок коштів на рахунку у межах 150 000,00 грн., зі сплатою 26  % річних.

Відповідно до умов Рамкової угоди 1 та Кредитних договорів ПП «Політеп», як Позичальник, взяло на себе обов‘язок належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Рамковою угодою 1 та Кредитними договорами (п. 2.1 Рамкової Угоди).

Як встановлено  судом - Приватне підприємство «Політеп»порушило умови Рамкової угоди Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору 3, Кредитного договору 4, Кредитного договору 5 і вимоги законодавства, не забезпечило своєчасне погашення кредитів, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Згідно п. 5.1 Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору З, Кредитного договору 4, п. 4.1 Кредитного договору 5 Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

Згідно умов Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору 3, Кредитного договору 4, Кредитного договору 5 вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

Відповідно  до цих  положень Кредитних договорів та Законодавства України. 05.11.2010р. Банком Позичальнику було скеровано вимоги про повне дострокове погашення кредиту:

1.   Вимога про дострокове погашення №741/11 від 02.11.2010р.

2.   Вимога про дострокове погашення №742/11 від 02.11.2010р.

3.   Вимога про дострокове погашення №743/11 від 02.11.2010р.

4.   Вимога про дострокове погашення №744/11 від 02.11.2010р.

5.  Вимога про дострокове погашення №750/11  від 02.11.2010р., які були отримані Відповідачем 1- 15.11.2010р.

Доказів  погашення суми заборгованості, на підставі даних вимог, суду  не представлено.

II. 3.6 Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору 3, Кредитного договору 4, п. 6.1 Кредитного договору 5 передбачено, що у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний календарний день прострочення (включаючи день повного погашення заборгованості) у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень.

Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, між АТ «ПроКредит Банк»та Приватним підприємством «Фігурні елементи мощення»(Відповідач 2) 26 травня 2006р. було укладено Договір поруки № 0351 - ДП-3 (Договір поруки 1) та Договір поруки 0351-ДП-9 від 09.11.2006р. (Договір поруки 2), відповідно до умов яких Відповідач 2 взяв на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати за зобов'язаннями Приватного підприємства «Політеп»(Позичальника), які виникають з умов Договору про надання траншу № 3.12830/03151 від 26.05.2006 р. (Кредитний договір 2) та Договору про надання траншу № 3.15006/0351 від 09.11.2006 р. (Кредитний договір 3), які укладені на підставі Рамкової Угоди № 0351 від 24.03.2006р., у повному обсязі цих зобов'язань як солідарний із Позичальником боржник (п. 1.2 Договору поруки 1 та Договору поруки 2).

У зв'язку з виникненням заборгованості Відповідача 1, Позивач звернувся до Відповідача з вимогами про виконання зобов'язань Відповідача 1 відповідно до умов Договорів поруки. Зокрема, Поручителю були направлені наступні вимоги:

-   Вимога до поручителя №734/10 від 02.11.2010 р.

- Вимога до поручителя №735/10 від 02.11.2010 р., які були отримані поручителем 15.11.2010р.

Однак, ці вимоги АТ «ПроКредит Банк»Боржником  не були виконані і погашення на підставі Договорів поруки не відбулося.

Відповідно до п.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. На підставі цієї норми Позивач вважав за доцільне пред'явити вимогу до усіх боржників разом.

Сума заборгованості за Кредитним договором 1, згідно розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2010 року становить 565 088, 27 грн.  З них:

- 67 408,35 дол. США - сума основного боргу;

- 2 411,57 дол. США - проценти по графіку;

- 8,84 дол. США - проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 9 006,94 грн. –пеня.

Сума заборгованості за Кредитним договором 2 згідно розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2010 року становить 552 798,58 грн., з них:

- 64 864,73 дол. США —сума основного боргу;

- 2 234,54 дол. США - проценти по графіку;

- 10,.80 грн. проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 1 7642,86 грн. –пеня.

Сума заборгованості за Кредитним договором 3 згідно розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2010 р. становить 192 786,23 грн., з них:

- 22 948,26 дол. США - сума основного боргу;

- 850,24 дол. США - проценти по графіку;

- 2,13 грн. проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 3  249,91 грн. - пеня.

Сума заборгованості за Кредитним договором 4 згідно розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2010 р. становить 513 301,77 грн., з них:

- 62 577,23 дол. США - сума основного боргу;

- 1  116,72 дол. США —проценти по графіку;

- 3,12 дол. США - проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 6 050,15 грн. –пеня.

Сума заборгованості за Кредитним договором 5 згідно розрахунку заборгованості станом на 21.12.2010 р. становить 151 934,97 грн., з них:

- 148 797,11 грн. - сума основного боргу;

- 2 262,84 грн. - проценти по графіку;

- 119.72 грн. - проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 755,30 грн. –пеня.  

05 березня 2007р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк») та ОСОБА_1 було укладено Рамкову Угоду         № 0611 (Рамкова угода 2), відповідно до якої Позивач зобов'язався відкрити ОСОБА_1 кредитну лінію терміном на 240 місяців із лімітом кредитування 500 000 дол. США.

На підставі Рамкової угоди № 0611 від 05 березня 2007р. між АТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_1 укладено:

Договір про надання траншу № 3.16366/0611 від 05.03.2007 р., (Кредитний договір 6) за яким Закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало ОСОБА_1 (Позичальник) грошові кошти в розмірі 60 000,00 доларів США, строком користування 144 місяці зі сплатою 14  % річних;

Договір про надання траншу № 302.41277/0611 від 23.04.2010 р., (Кредитний договір 7) за яким Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 125 000  гривень, строком користування 6 місяців зі сплатою 20 % річних.

ОСОБА_1 порушив умови Рамкової угоди 2 Кредитного договору 6, Кредитного договору 7 і вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Згідно п. 5.1 Кредитного договору 6, п. 3.1 Кредитного договору 7 Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

Керуючись такими положеннями Кредитних договорів та Законодавства України, 05.11.2010р. Банком Позичальнику було скеровано вимоги про повне дострокове погашення кредиту:

- Вимога про дострокове погашення №746/11 від 02.11.2010р.

- Вимога  про  дострокове  погашення  №747/11   від  02.11.2010р.,  які  були  отримані ОСОБА_1 10.11.2010р.

Однак, погашення суми заборгованості на підставі даних вимог не відбулося.

П. 3.6 Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору З, Кредитного договору 4, п. 2.4 Кредитного договору 5 передбачено, що у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний календарний день прострочення (включаючи день повного погашення заборгованості) у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, між АТ «ПроКредит Банк»та Приватним підприємством «Політеп»(надалі Відповідач 1) 03 березня 2007р. укладено Договір поруки № 0611-ДП-1 (надалі - Договір поруки 3) та Договір поруки № 0611-ДП-4 від 07 травня 2010р. (Договір поруки 4) відповідно до умов яких Відповідач 1 взяв на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1 (Позичальника), які виникають з умов Договору про надання траншу № 3.16366/0611 від 05.03.2007р. (Кредитний договір 6) та Договору про надання траншу № 302.41277/0611 від 23.04.2010р. (Кредитний договір 7), які укладені на підставі Рамкової Угоди № 0611 від 05.03.2007р.і, у повному обсязі цих зобов'язань як солідарний із Позичальником боржник (п. 1.2 Договору поруки 3 та Договору поруки 4).

У зв'язку з виникненням заборгованості ОСОБА_1, Позивач звернувся до Відповідача 1 з вимогами про виконання зобов'язань ОСОБА_1 відповідно до умов Договору поруки. Зокрема, Поручителю були направлені наступні вимоги:

-  Вимога до поручителя №732/10 від 02.11.2010 р.

-  Вимога до поручителя №733/10 від 02.11.2010 р., які були отримані поручителем 15.11.2010р.

Однак, ці вимоги не були виконані і погашення на підставі Договорів поруки не відбулося.

Сума заборгованості за Кредитним договором 6 згідно розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 16.12.2010 року становить 437 644,33 грн., з них :

- 51 275,43 дол. США - сума основного боргу;

- 1 933,17 дол. США - проценти по графіку;

- 19,35 дол. США - проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 13 784,84 грн. –пеня.

Сума заборгованості за Кредитним договором 7 згідно Розрахунку заборгованості станом на 16.12.2010 року становить 60 900,90 грн., з них:

- 40 000,00 грн. - сума основного боргу;

- 916,67 грн. —проценти по графіку;

- 1 520,87 грн. проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 18 463,36 грн. –пеня.

05 березня 2007р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є АТ «ПроКредит  Банк») та  Фізичною  особою - підприємцем   ОСОБА_1 (Відповідач 3) було укладено Рамкову Угоду № 0610 (Рамкова угода 3), відповідно до якої Позивач зобов'язався відкрити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 кредитну лінію терміном на 240 місяців із лімітом кредитування 500 000 дол. США.

На підставі Рамкової угоди № 0610 від 05 березня 2007р. між АТ «ПроКредит Банк»та Фізичною о собою-підприємцем ОСОБА_1 укладено :

- Договір про надання траншу № 3.17175/0610 від 21.05.2007 р., (Кредитний договір 8) за яким Закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (Позичальник) грошові кошти в розмірі 120 000,00 доларів США, строком користування 144 місяці зі сплатою 13,5 річних;

Відповідно до умов Рамкової Угоди 3 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як Позичальник взяв на себе обов'язок належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами (п. 2.1 Рамкової Угоди).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору 8 і вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Згідно п. 5.1 Кредитного договору 8 Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

Згідно умов Кредитного договору 8 Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

Керуючись такими положеннями Кредитного договору та Законодавства України, 04.11.2010р. Банком Позичальнику було скеровано вимоги про повне дострокове погашення кредиту:

- Вимога про дострокове погашення №745/11   від 02.11.2010р., яка була отримана  Відповідачем 3 10.11.2010р.

Однак, погашення суми заборгованості па підставі даної вимоги не відбулося.

П. 3.6 Кредитного договору 8 передбачено, що у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний календарний день прострочення ( включаючи день повного погашення заборгованості) у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень.

Сума заборгованості за Кредитним договором 8 згідно Розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 16.12.2010 року становить 924 340,20 грн., з них:

- 108 460,41 дол. США- сума основного боргу;

- 3 741,70 дол. США - проценти по графіку;

- 42,96 дол. США - проценти за фактичне користування простроченим капіталом;

- 3 0521,48 грн. - пеня.

          Не погоджуючись  із  позовними  вимогами Позивача за первісним позовом,  ПП «Політеп» подало зустрічну  позовну заяву  до  ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання  недійсним  Договору  про надання траншу № 3.12040/0351 від 24.03.2006 року, Договору  про надання траншу  № 3.12830/0351 від 26.05.2006 року, Договору  про надання траншу № 3.15006/0351 від 09.11.2006 року, Договору  про надання траншу № 3.163265/0351  від 05.03.2007 року, Договору  поруки № 0351-ДП-3 від 26.05.2006 року  та Договору поруки № 0351-ДП-6  від 09.11.2006 року  в зв‘язку  з відсутністю  у сторін   вказаних  договорів на момент  його укладення  індивідуальної ліцензії Національного  банку  України, яка  передбачена  пп.. «г»п.4 ст.5 п.4 ст.5  Декрету  Кабінету  Міністрів України «Про систему  валютного  регулювання  і валютного  контролю», і яка б  дозволяла  використовувати Позивачу  за первісним позовом іноземну валюту як засіб платежу  при  виконанні  своїх зобов‘язань  за договорами  про надання  траншів.

          Як наслідок   зазначеного  зустрічного позову,  ПП «Політеп»  у другій  зустрічній позовній заяві  просить  визнати недійсним  Договір про надання  траншу № 3.16366/0611  від 05.03.2007 року  та Договір  поруки № 0611-ДП-1  від 03.03.2007 року.  

В зустрічному позові  приватне підприємство посилається на  відсутність у сторін  Договору про надання траншу,  на момент  його укладення,  індивідуальної ліцензії  Національного банку  України,  яка передбачена  пп.. п.4  ст. 5 п. 4 ст. 5  Декрету  КМ України «Про систему  валютного  регулювання  і валютного  контролю», і яка б  дозволяла  використовувати  Позивальнику  іноземну  валюту як  засіб платежу при виконанні  своїх  зобов‘язань  за договором  про надання  траншу. Відтак,  просять визнати  недійсним  Договір поруки № 0611-ДП-1  від 03.03.2007 року у зв‘язку з тим, що даний договір  був укладений  в якості забезпечення  виконання зобов‘язань по Договору  про надання  траншу  № 3.16366/0611 від 05.03.2007 року.

          Фізична особа –підприємець  ОСОБА_1  подав зустрічний позов до  ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання  недійсним  Договору  про надання  траншу                          № 3.17175/0610  від 21.05.2007 року -  в зв‘язку  з відсутністю  у сторін даного  договору  на момент  його укладення  індивідуальної  ліцензії  Національного банку  України, яка передбачена   пп.. п.4  ст. 5 п. 4 ст. 5  Декрету  КМ України «Про систему  валютного  регулювання  і валютного  контролю», і яка б  дозволяла  використовувати  Позивальнику  іноземну  валюту як  засіб платежу при виконанні  своїх  зобов‘язань  за договором  про надання  траншу.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд  первісний позов  визнав таким, що підлягає до  задоволення,  в задоволені  зустрічних позовів слід відмовити  з наступного:

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Разом з тим, визначаючи правовий статус гривні, вказана норма Основного Закону не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 533 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Між тим, диспозиція норми частини 3 цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Аналогічний режим використання національної та іноземної валюти при виконанні грошових зобов’язань передбачений ГК України. Зокрема, ч. 2 ст. 198 ГК України встановлено, що грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності небанківських фінансових установ не містить приписів, які б забороняли банкам або іншим фінансовим установам надавати кредити в іноземній валюті.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з ст. 345 ГК України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Згідно ст. 345 ГК України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1 якого відносить надання кредитів в іноземній валюті до валютних операцій.

Частиною 1 ст. 5 Декрету передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

При цьому, генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання (ч. 2 ст. 5 Декрету).

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції (ч. 4 ст. 5 Декрету).

Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, такі операції: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі (підпункт «в»п. 4 ст. 5 Декрету); використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт  «г»п. 4 ст. 5 Декрету).

Станом на дату судового розгляду законодавством не встановлено терміни та суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина, з огляду на відсилочний характер норми Декрету, не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції, пов’язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті.

Національний банк України у своєму листі за №13-210/7871-22612 від 07.12.2009р. «Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті»у зв’язку з запитами банків з питання щодо правомірності укладання кредитних договорів в іноземній валюті повідомив про те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Згідно ст.ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст. 198 ГК України, ст.ст. 32, 44 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійсненну валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.

Додатково слід зазначити, що порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу регламентує Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затверджено постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, яке було розроблено Національним банком України відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету, а також статей 7 і 44 Закону України «Про Національний банк України» (пункти 1.1, 1.2 Положення).

Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями). У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Відповідачами  в своїх доводах ототожнюються операції кредитування в іноземній валюті з операціями використання іноземної валюти в якості платежу, тоді як необхідність одержання індивідуальної ліцензії на операції з використання іноземної валюти як засобу платежу окремо врегульовано в підпункті «г»п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», тобто положення даного підпункту не розповсюджуються на правовідносини з надання й одержання кредиту (підпункт «в»п. 4 ст. 5 Декрету).

Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України у жодної зі сторін кредитного договору.

Крім того, суд зауважує, що відсутність у сторін індивідуальної ліцензії Національного банку України не дає підстав для визнання недійсними кредитного договору та додаткових договорів до нього, у яких містяться положення про видачу кредитів у іноземній валюті та сплату відсотків за користування цими кредитами іноземною валютою.

Відсутність у необхідних випадках відповідних індивідуальних ліцензій може бути підставою лише для застування до учасників валютних відносин передбачених законодавством України певних заходів відповідальності.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно  зі ст. 6 ЦК України сторони  є вільними  в укладенні  договору,  виборі  контрагента  та визначенні  умов договору з урахуванням  вимог цього  кодексу, інших  актів  цивільного  законодавства, звичаїв  ділового обороту, вимог  розумності та справедливості. В такий спосіб  ст. 627 ЦК  України закріплює  принцип свободи договору, що  означає право  суб‘єктів  цивільного права  вступати  чи утримуватися  від  вступу  у будь-які  договірні  відносини,  можливість  вільно  обирати  собі  контрагента, визначати  на власний  розсуд умови договору, які  становлять його  зміст.

ПП «Політес»та ФОП ОСОБА_1, укладаючи  з ПАТ «ПроКредит Банк» Договори про  надання траншу розуміли їх умови,  волевиявлення на  укладення  договорів  було вільним, що підтверджується  тим, що  Позивачі за зустрічним позовом тривалий час  виконували  умови  оскаржуваних  кредитних договорів.

Стаття 629 ЦК України  закріплює принцип  обов‘язковості  договору, що полягає у  добросовісному  виконанні сторонами  його умов.

Беручи до уваги наведене,  суд вважає, що  оскаржувані  Договори  про надання  траншів  відповідають  встановленим  законодавством вимогам, умови  цих договорів не  суперечать  положенням  нормативно-правових актів, а відтак повинні виконуватись  сторонами належним чином.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054  ЦК України, за кредитним договором  банк або інша фінансова  установа зобов‘язується  надати грошові  кошти (кредит) позичальникові  у розмірі  та на умовах, встановлених  договором, а позивальник  зобов‘язується  повернути кредит  та оплатити проценти.  Отже,  отримуючи кредит  в іноземній валюті, у позичальника  виникає  зобов‘язання  повернути його, а також  сплатити проценти  за його  використання, у тій  самій  валюті, у якій  кредит був  отриманий.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати  віднести на  Відповідачеві  пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 203, 204, 215, 509, 533, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 207, 192, 198, 345 ГК України, ст.ст. 3, 5, 8, 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

                                                    В И Р І Ш И В  :

1.     Первісний позов  задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Політеп»(79034,м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793)  на користь ПАТ   «ПроКредит Банк» ( 03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984)  заборгованість   за   Кредитним   договором   №   3.12040/0351    від   24.03.2006   р.  в сумі  565088,27 грн.

3.    Стягнути    солідарно    з    приватного    підприємства    «Політеп»(79034,м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793)   та    Приватного підприємства  «Фігурні  елементи  мощення»(79034, м. Львів, вул. Листопадка,1, кв. 33, код ЄДРПОУ 22387235)   на  користь  ПАТ  «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984 ) заборгованість   за   Кредитним   договором                 №   3.12830/0351    від   26.05.2006   р., в сумі  552798,58 грн.

4.    Стягнути    солідарно    з    приватного    підприємства    «Політеп»(79034,       м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793)   та    Приватного підприємства  «Фігурні   елементи  мощення»( 79034, м. Львів, вул. Листопадка,1, кв. 33, код ЄДРПОУ 22387235) на  користь  ПАТ  «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984 ) заборгованість   за   Кредитним   договором   №   3.15006/0351   від   13.11.2006   р. в сумі 192786,23 грн.

5.  Стягнути з приватного підприємства «Політеп»(79034,м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793)  на користь ПАТ «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984 ) заборгованість   за   Кредитним   договором   №   3.16365/0351   від   05.03.2007   р.,  в сумі 513301,77 грн.

6. Стягнути з приватного підприємства «Політеп»(79034,м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793)  на користь ПАТ «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984 ) заборгованість за Кредитним договором № 302.40722/0351  від 02.10.2008 р. в розмірі    151 934,97 грн.

7.  Стягнути з приватного підприємства «Політеп»(79034,м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793) на користь ПАТ «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984 ) заборгованість за Кредитним договором № 3.16366/0611 від 05.03.2007 р. в розмірі    437 644,33 грн.

8.  Стягнути з Приватного підприємства «Політеп»(79034,м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793) на користь ПАТ «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984 ) заборгованість  за  Кредитним  договором  №  302.41277/0611   від 23.04.2010р.  в розмірі 60900,90 грн.

9. Стягнути  з   Фізичної  особи - підприємця   ОСОБА_1      (79034, АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_1)  на користь  ПАТ  «ПроКредит  Банк»( 03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984) заборгованість  за  Кредитним   договором   8  № 3.17175/0610 від 21.05.2007р. в розмірі 924 340,20 грн.

10. Стягнути з Приватного підприємства «Політеп»(79034,м. Львів,  вул. Листопадна 1, кв. 33, код ЄДРПОУ  20803793) на користь ПАТ «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984) 15292,67 грн. державного мита  та  141,53 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

11. Стягнути  з Приватного підприємства  «Фігурні   елементи  мощення»( 79034, м. Львів, вул. Листопадка,1, кв. 33, код ЄДРПОУ 22387235) на  користь  ПАТ  «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984 ) 963,93  грн. державного  мита  та 8,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

12. Стягнути з Фізичної  особи - підприємця   ОСОБА_1      (79034, АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_1)  на користь  ПАТ  «ПроКредит  Банк»( 03115, м. Київ,  пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984) 9243,40 грн. державного мита та  85,54 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу.

13. В задоволені  зустрічного  позову  ПП «Політеп»  до  ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання  недійсним  Договору  про надання траншу № 3.12040/0351 від 24.03.2006 року, Договору  про надання траншу  № 3.12830/0351 від 26.05.2006 року, Договору  про надання траншу № 3.15006/0351 від 09.11.2006 року, Договору  про надання траншу № 3.163265/0351  від 05.03.2007 року, Договору  поруки № 0351-ДП-3 від 26.05.2006 року  та Договору поруки № 0351-ДП-6  від 09.11.2006 року   відмовити повністю.

14. В задоволені   зустрічного позову ПП «Політеп»  до ПАТ «ПроКредитБанк»про    визнання  недійсним  Договору  про надання  траншу № 3.16366/0611  від 05.03.2007 року  та Договіру  поруки № 0611-ДП-1  від 03.03.2007 року  відмовити повністю.

15. В задоволенні  зустрічного позову   Фізичної особи –підприємця  ОСОБА_1   до  ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання  недійсним  Договору  про надання  траншу                          № 3.17175/0610  від 21.05.2007 року -  відмовити повністю.

16. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя