Постанова

від 14.04.2011 по справі 3/179(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/179(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

14.04.11                                                                                           Справа  № 3/179(10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                Орищин Г.В.

суддів                                                                       Галушко Н.А.

                                                                      Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства  „Фірма Нафтогазбуд ”  від 23.12.2010р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 15.12.2010р. у справі № 3/179 (10)          

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спецмонтаж Сервіз Ір ”, с.Білки

до відповідача  публічного акціонерного товариства  „Фірма Нафтогазбуд ” в особі Будівельного управління №21 ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ”, м.Львів

про  стягнення 547 380,50 грн.

за участю представників:

          від позивача   Дворський А.Й., Киретів В.В.

          від відповідача Дунь Ю.Б.

          Права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.12.2010р. у  справі   № 3/179 (10) (суддя Березяк Н.Є.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) „Спецмонтаж Сервіз Ір ”, присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) „Фірма Нафтогазбуд ” в особі будівельного управління №21 ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” на користь позивача 408906,75грн. боргу, 91746,35грн. пені, 14014,86грн. 3% річних, 32712,54грн. інфляційних, 5000 витрат на послуги адвоката, 5473,80грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за  виконані підрядні роботи підтверджена матеріалами справи і підлягає  стягненню з  врахуванням положень ст. ст. 509, 525, 526,  625 ЦК України.

Дане рішення оскаржується відповідачем, оскільки вважає його прийнятим з неповним з?ясуванням обставин справи, за невідповідністю висновків суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права,  просить таке скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Як на підставу для скасування рішення, посилається на те, що судом не взято до уваги, що сторонами не визначено цін в договорах підряду, не складено локальних кошторисів, тобто сторонами не визначено зміст, обсяг робіт, вимоги до якості та вартості конкретних видів робіт, що є підставою для визнання таких договорів підряду недійсними відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України. Також скаржник покликається на відсутність документального підтвердження витрат, понесених ним на оплату послуг адвоката, зокрема, договору про правову допомогу та доказів, якими  б підтверджувався розмір винагороди адвоката. Окрім того, скаржник зазначає, що вимога про задоволення штрафних санкцій (пені), задоволена всупереч нормам п.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Представник відповідача, який брав участь в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги.

  Позивач вимоги скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.143-144) та усними поясненнями представників в судових засіданнях. Зокрема, зазначає про безпідставність апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення.

          З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

01.06.2009р. між ЗАТ "Фірма "Нафтогазбуд", правонаступником якого є ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” в особі будівельного управління №21 (відповідач у справі, замовник по договору) та ТзОВ «Спецмонтажсервіз ІР»(позивач у справі, підрядник по договору) було  укладено договори підряду:

- №71/09 по об"єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон"; Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 181,9-км 184,4";

- №72/09 по об"єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон"; Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 184,4-км 186,8";

- №73/09 по об"єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон"; Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 186,8-км 189";

- №74/09 по об"єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон"; Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 189-км 191,1";

- №75/09 по об"єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон"; Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 191,1-км 193,6",

відповідно до умов яких позивач (підрядник) зобов"язувався своїми силами і засобами у відповідності до умов договору, якісно виконати  роботи, а відповідач (замовник) у свою чергу зобов"язувався прийняти ці роботи та оплатити їх (а.с.17-21).

Договори підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Відповідно до п.1.2. договорів, зміст та обсяги робіт в цілому та по етапах, а також визначення їх вартості, узгоджується сторонами в договірних цінах та локальних кошторисах.

Термін виконання робіт згідно договорів : №№71/09-72/09 з 10.06.2009р. по 30.06.2009р.; №73/09 з 15.06.2009р. по 20.07.2009р., №№74/09-75/09 з 01.08.2009р. по 30.09.2009р. (п.4.1. договорів).

Відповідно до п.п.3.3. договорів, остаточний розрахунок проводиться після підписання сторонами актів виконаних робіт (форми КБ-2 та КБ-3), по фактично виконаних роботах, шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Пунктами 3.1. договорів визначено орієнтовну договірну ціну, яка відповідно до п.3.4. договорів, є динамічною та може уточнюватися протягом всього строку виконання робіт.

На виконання умов договорів, ТзОВ „Спецмонтаж Сервіз Ір ”  повністю проведено роботи по капітальному ремонту нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 181,9-км 193,6, зокрема:

- станом на 30.06.2009 року - по договорах № 71/09 та №72/09 на загальну суму 268 586грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами прийому-передачі (по формі КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (по формі КБ-3) (а.с.22-31), вартість яких відповідачем оплачено частково, залишок боргу станом на 30.06.2009 року складав 82 689,15 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с.32);

- станом на 31.07.2009 року -  по договорах №№73/09, 74/09, 75/09   на загальну суму 326217,60грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами прийому-передачі (по формі КБ-2в) (а.с.33-46), яка відповідачем не оплачена.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов?язання в частині оплати виконаних робіт не виконав. Станом на 21.09.2010 року його борг становить 408 906,75 грн.

Направлені на адресу відповідача 22.07.2010 року претензії  щодо оплати боргу (а.с.50-52), залишені  боржником без відповіді і задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення 408 906,75 грн. заборгованості в судовому порядку.

Окрім основної заборгованості, позивачем за невиконання  договірних зобов'язань, відповідно до п.6.3 договорів, заявлено до стягнення 91746,35 грн. пені, та відповідно до ст.625 ЦК України,  14014,86 грн. 3% річних та  32712,54 грн. інфляційних, які нараховані за період з 01.08.2009р. по 21.09.2010р.

Також позивач  просить відшкодувати, в порядку ст.49 ГПК України,  5000грн. витрат на послуги адвоката за надання правової допомоги та судові витрати.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання договорів підряду (будівельного підряду), тому на  спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 61 Цивільного кодексу України та глав 20, 22  Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт  або  виконати  інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а  замовник   зобов'язується   надати   підрядникові   будівельний майданчик (фронт робіт),  передати затверджену проектно-кошторисну документацію,  якщо цей обов'язок не покладається  на  підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

          Частинами 1, 2 ст.877 цього ж кодексу передбачено, що підрядник    зобов'язаний   здійснювати   будівництво   та пов'язані  з  ним  будівельні  роботи  відповідно   до   проектної документації,  що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

          Договором  будівельного підряду мають бути визначені склад і  зміст  проектно-кошторисної  документації,  а  також  має  бути визначено,  яка  із  сторін  і  в  який  строк  зобов'язана надати відповідну документацію.

          Пунктом 1.2 вказаних договорів визначено, що зміст та обсяги  робіт в цілому та по етапах, а також визначення їх вартості, узгоджується сторонами в договірних цінах та локальних кошторисах.

         Розділом 3 договорів визначено вартість робіт та порядок розрахунків.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були повністю виконані роботи у строки, передбачені договорами підряду  №71/09-75/09 від 01.06.2009р. Факт виконання робіт підтверджено  актами виконаних  робіт за червень-липень 2009р.  та довідками про вартість виконаних робіт за червень 2009р. на загальну суму 594803,60грн. (а.с.22-31, 33-46),   підписаними сторонами без зауважень та застережень, відтак, місцевий господарський суд підставно прийшов до висновку про  виникнення обов”язку у відповідача їх оплатити.

          Посилання скаржника на те, що підрядником за оспорюваними договорами не дотримано вимог щодо обов"язковості складення проектно-кошторисної документації спростовується матеріалами справи, зокрема, доказами, долученими позивачем до відзиву на апеляційну скаргу: договірними цінами на будівництво «Нафтопровід Броди-Держкордон. Капітальний ремонт 1-ї черги з заміною труби  DN500 на ділянці км184,4 - км193,6, що здійснюється у 2009 році (а.с.145,150,157-160,163-167),   локальними кошторисами №№ 2-2-1, 2-1-1  на влаштування надземного переходу через р.Орява (а.с.146-149, 151-156, 161-162,168-169), відтак, твердження відповідача про відсутність локальних кошторисів не знайшло свого підтвердження та спростовується поданими позивачем матеріалами.

Окрім того, судова колегія зазначає, що ст.204 ЦК України, встановлено презумпцію правомірності правочину, зокрема, визначено, що  правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, сторонами не подано доказів припинення дії вищевказаних договорів чи визнання їх недійсними у  встановленому законом порядку, відтак, посилання позивача на недійсність таких договорів не заслуговують на увагу.

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється  виконанням, проведеним  належним чином.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань по договорах підряду, вартість виконаних позивачем робіт не оплатив, заборгованості по оплаті виконаних робіт не погасив.

          Отже, факт  порушення зобов?язання в частині проведення розрахунків підтверджується матеріалами справи та документально не спростовано скаржником (відповідачем), доказів погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 408 906,75грн. не подано. Натомість, позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

Згідно з ст.ст.610, 611 ЦК України та ст.ст.230, 231 ГК України, у разі порушення зобов'язання (невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата санкцій (неустойка, штраф, пеня).  

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, згідно умов договорів підряду, взяв на себе зобов'язання провести остаточний розрахунок по договорах після підписання сторонами актів виконаних робіт по фактично виконаних роботах (п.3.3. договорів) і такі акти були підписані сторонами 30.06.2009р. та 31.07.2009р., а також у разі порушення строків перерахування платежів за виконані роботи сплатити пеню від простроченої суми за кожний день прострочення (п.6.3. договорів), і таке порушення умов договору мало місце зі сторони відповідача, відтак,  судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність стягнення 91 746,35грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості, обчисленої за період з 01.08.2009р. по 21.09.2010р. відповідно до ст. 232 ГК України та   умов договору.

Твердження скаржника, що вимога про задоволення штрафних санкцій (пені), задоволена всупереч нормам п.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, вважаються судовою колегією безпідставними, оскільки:

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.

Умовами договорів підряду встановлено інший порядок обчислення пені, зокрема, відповідач  зобов?язався сплатити пеню обмежену подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен  день прострочення оплати (п.6.3. договорів), тобто нарахування пені за період 01.08.2009р. по 21.09.2010р. вважаються судовою колегією правомірним.

          Відповідно до ст. 258 ЦК України, до позовів про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності в один рік.

          За правилами статті 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи не містять заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, а посилання відповідача про неможливість подання такої заяви спростовується матеріалами справи.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст. 625 ЦК України, прийшла до висновку  про обгрунтованість стягнення 14014,86грн. 3% річних та 441619,29грн. інфляційних втрат, обчислених за період з 01.08.2009р. по 21.09.2010р.,  оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов?язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач, у підтвердження своїх витрат, пов"язаних з наданням послуг адвоката у сумі 5000грн., долучив до матеріалів справи договір №31/10 від 21.09.2010р., укладений з адвокатом Киретів Віктором Васильовичем, свідоцтво №21/605, видане на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.02.2008 №21/605, квитанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 21.09.2010р. про сплату 5000грн. (а.с.99-101), відтак, судова колегія зазначає, що факт їх оплати позивачем підтверджується належними та допустимими доказами. Отже, оскільки справа доведена до суду з вини відповідача і при задоволенні позовних вимог сума судових витрат правомірно  стягнена з відповідача оскаржуваним рішенням.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договорами підряду, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку  про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

          Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

               Рішення господарського суду Львівської області від 15.12.2010р. у справі №3/179 (10) залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства  „Фірма Нафтогазбуд”   - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

                   Головуючий           суддя                                                                           Орищин Г.В.

                                    суддя                                                                           Галушко Н.А.

                                  суддя                                                                            Краєвська М.В.