Рішення

від 10.05.2011 по справі 5026/491/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5026/491/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 10 травня 2011 року                                                  Справа № 13/5026/491/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -  судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агросправа”, Полтавська обл., м. Глобине, вул. К. Маркса, 170

до приватної виробничо-комерційної фірми “Чанталь”, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 31

про стягнення 252 670,08 грн. заборгованості.

Представники сторін в засідання суду не з'явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агросправа” звернулося у господарський суд Черкаської області з позовом до приватної виробничо-комерційної фірми “Чанталь” про стягнення заборгованості в розмірі 252 670,08 грн. згідно договору на поставку нафтопродуктів від 01.01.2008р. №01-01/08 та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулося 29.03.2011р., позивач подав суду заяву про зменшення суми боргу, оскільки відповідач частково погасив заборгованість, та просить стягнути 232 670,08 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, тому суд прийняв заяву позивача про зменшення суми боргу.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання – ухвала була надіслана рекомендованим листом.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач відзив на позов не надав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі правовідносини і зобов'язання сторін.

01.01.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агросправа” (Постачальником –Позивач по справі), в особі директора Ковальчук Людмили Геннадіївни, що діє на підставі Статуту та приватною виробничо-комерційною фірмою “Чанталь” (Покупцем – Відповідач по справі), в особі директора Кириченко Миколи Михайловича, що діє на підставі Статуту  було укладено договір на поставку нафтопродуктів №01-01/07 (Далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та отримати оплату, а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти на викладених в Договорі умовах.

Відповідно до п. 3 Договору оплата продукції проводиться по факту відвантаження, згідно виписаних рахунків, на протязі 15 календарних днів.

Відповідно до п. 4 Договору відвантаження нафтопродуктів проводиться Постачальником на основі заявки Покупця на відвантаження. Датою відвантаження вважається дата в накладній на відвантаження нафтопродуктів.

Відповідно до п. 5 Договору сума Договору складає 650000 грн.

Відповідно до п. 6 Договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника.

01.01.2008р. між Постачальником та Покупцем було укладено аналогічний договір №01-01-/08, відповідно до п. 5 якого сума Договору складає 180 000 грн.

На виконання умов Договорів, Постачальник здійснив поставку продукції Покупцю на підставі видаткових накладних на загальну суму 270 396,26 грн.:

Видаткова накладна №П-001016 від 04.12.2007р. на суму 27 273,38 грн.;

Видаткова накладна №П-001018 від 05.12.2007р. на суму 30 613,01 грн.;

Видаткова накладна №П-001017 від 14.12.2007р. на суму 27 273,38 грн.;

Видаткова накладна №П-001015 від 07.12.2007р. на суму 24 768,71 грн.;

Видаткова накладна №П-0000047 від 15.01.2008р. на суму 27 829,99 грн.;

Видаткова накладна №П-0000048 від 02.01.2008р. на суму 27 829,99 грн.;

Видаткова накладна №П-0000252 від 01.04.2008р. на суму 36 178,98 грн.;

Видаткова накладна №П-0000349 від 05.06.2008р. на суму 34 509,19 грн.;

Видаткова накладна №П-0000046 від 10.01.2008р. на суму 24 935,69 грн.;

Видаткова накладна №П-0000104 від 12.02.2008р. на суму 24 490,42 грн.;

Видаткова накладна №П-0000177 від 03.03.2008р. на суму 30 612,98 грн.

Товар був прийнятий Покупцем на підставі довіреностей від 03.12.2007р. серія НБЕ №574651 та від 02.01.2008р. серія НБЕ № 574655 з його реквізитами, але відповідач за ПММ розрахувався частково.

Між Постачальником та Покупцем було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період – з 01.01.2006р. по 30.11.2010р. на суму 252 670,08 грн.

З метою погашення заборгованості та досудового врегулювання спору на адресу Покупця була направлена письмова вимога про оплату отриманих паливно-мастильних матеріалів від 16.12.2010р. №616, в якій Постачальник просить погасити заборгованість в сумі 252 670,08 грн., та попередив про звернення до суду для примусового стягнення суми боргу.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою звернення позивача до суду для захисту порушеного права.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення,  з огляду на таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договори на поставку нафтопродуктів №01-01/07 від 01.012007р. та №01-01/08 від 01.01.2008р., укладені між товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агросправа” та приватною виробничо-комерційною фірмою “Чанталь” по своїй правовій природі є договорами поставки та відповідають вимогам статті 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивачем в період з 04.12.2007р. по 05.06.2008р. було поставлено Відповідачеві продукцію на загальну суму 270 396,26 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції.

На користь господарського зобов'язання свідчить видача позивачем податкових накладних та формування податкового кредиту.  

Проте, Відповідач свої зобов'язання в частині оплати за продукцію належним чином не виконав – лише частково сплатив вартість отриманої продукції.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію становить 232 670,08 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Наявність заборгованості підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а саме: копіями договорів, копіями видаткових накладних, копією вимоги, копією акта звірки взаєморозрахунків.

Жодних заперечень стосовно отриманої продукції, якості ПММ чи підстав отримання - відповідачем не заявлено.

На підставі викладеного суд вважає доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 232 670,08 грн.

          Аналогічної правової позиції дотримується Київський апеляційний господарський суд (постанова КАГС за рішенням у справі господарського суду Черкаської області №13/2321).

          Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача також судові витрати в розмірі 3 000 грн..

Понесені витрати на оплату юридичних послуг підтверджуються договором про надання адвокатської допомоги від 01.12.2010р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросправа» та адвокатом Марущак І.В., та платіжними дорученнями про сплату юридичних послуг: від 30.02.2011р. №58 на суму 2 000 грн. та від 16.12.2010р. №2509 на суму 1 000 грн., всього на суму 3 000 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю та стягнути на користь позивача 2 527 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу, 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити частково.  

          Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми «Чанталь», м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 31, код ЄДРПОУ 22794526, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросправа», Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, буд. 170, код ЄДРПОУ 33189962, р/р 26003819800203 в КФ ВАТ «Кредитпромбанк»МФО 331854

232 670,08 грн. боргу, 2 527 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення 20000 грн. припинити за відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя                                                                 Г.М. Скиба