Постанова

від 28.03.2011 по справі 2а-2518/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р.                                                                                    № 2а-2518/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулика А.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Буського комунального підприємства про стягнення економічних санкцій, -

в с т а н о в и в :

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області звернулася до суду з позовом до Буського комунального підприємства, в якому просить стягнути з відповідача в дохід бюджету суму коштів в розмірі 1799 грн. 28 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Проте, зазначене рішення відповідачем самостійно не виконано, що зумовило звернення позивача до адміністративного суду.

Ухвалою від 04.03.2011 року суд відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз’яснив наслідки такого неподання.

Судом встановлено, що позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб.

Суд належним чином виконав обов’язок щодо повідомлення відповідача. Проте, відповідач заперечення проти позову чи заяву про визнання позову до суду не подав, хоча належним чином був повідомлений судом про наслідки такого неподання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини,  дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено планову перевірку Буського міського комунального підприємства з питань формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги, достовірності наданих розрахункових матеріалів, рівня відшкодування населенням вартості послуг, а також порядку формування, встановлення та застосування тарифів на ритуальні послуги, за результатами якої складено акт перевірки № 000717 від 26.11.2010 року.

Під час проведення перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем порядку формування тарифів на ритуальні послуги, що призвело до порушення вимог наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 194 від 19.11.2003 року та порядку застосування тарифів на послуги з утилізації ТПВ, а саме: відповідачем завищено тариф на послуги з утилізації ТПВ для Управління будинками, чим порушило вимоги рішення виконавчого комітету Буської міської ради від 25.12.2009 року № 146 та необґрунтовано нарахувало виручку в період з 01.01.2010 року по 01.06.2010 року в розмірі 4225 грн. 78 коп. Враховуючи, що Управління будинками має заборгованість за надані послуги з утилізації ТПВ, сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 01.01.2010 року по 01.06.2010 року становить 599 грн. 76 коп.

На підставі вказаного вище акту, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення від 02.12.2010 року № 378 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до якого, керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вирішено вилучити у Буського міського комунального підприємства 1799 грн. 28 коп. в дохід Держбюджету Буського району.

Згідно з п. 3.1 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами» Державна інспекція з контролю за цінами Мінекономіки України, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок і матеріалів перевірок, здійснених фінансовими та іншими контрольними органами, приймають рішення про вилучення суми, необґрунтовано одержаної суб’єктами господарювання внаслідок порушення державної дисципліни цін, і штрафу у двократному розмірі цієї суми (економічні санкції) за належністю.

Судом встановлено, що зазначені в рішенні від 02.12.2010 року № 378 економічні санкції розраховані та застосовані у відповідності до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-XII та п.п. 3.1, 3.4 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами»від 03.12.2001 року № 298/519, а саме: сума порушення 599 грн. 76 коп. + штраф у двохкратному розмірі від суми порушення, тобто 599 грн. 76 коп. + 599 грн. 76 коп. х 2 = 1799 грн. 28 коп. Вказана сума підлягає перерахуванню в 10-ти денний термін в доход бюджету на відповідний код, а також на рахунок, який зазначений у винесеному рішенні.

Державною інспекцією контролю за цінами у Львівській області, відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України, відповідачу було направлено претензію № 378 від 02.12.2010 року з вимогою про перерахування на відповідні рахунки бюджету суми застосованих економічних санкцій у розмірі 1799 грн. 28 коп. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, а рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.12.2010 року № 378 не оскаржено. Докази сплати відповідачем визначеної суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 1799 грн. 28 коп. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Суд зазначає, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що рішення Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області від 02.12.2010 року № 378 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є правомірним, а відтак, з відповідача слід стягнути суму економічних санкцій у розмірі 1799 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

           1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Буського міського комунального підприємства (місцезнаходження: 80500, Львівська область, м. Буськ, вул. Львівська, буд. 6, код ЄДРПОУ - 22370571) в дохід Держбюджету Буського району 1799 грн. 28 коп. (одна тисяча сімсот дев’яносто дев’ять гривень двадцять вісім копійок).

3.Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 28 березня 2011 року.

                  Суддя                                                                                                          Гулик А.Г.