Ухвала

від 12.04.2011 по справі 2-а-4308/10/2370

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2-а-4308/10/2370

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-4308/10/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   П.Г.Паламар  

Суддя-доповідач:  Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі:

Головуючого-судді –Гром Л.М.

суддів             –                      Безименної Н.В.,

                                Кучми А.Ю.

при секретарі судового засідання  – Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Водо-канал»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Лисянському районі до комунального підприємства «Водо-канал»про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,-

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Лисянському районі звернулась Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Водо-канал»про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року р. позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року Комунальне підприємство «Водо-канал»звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким постанову  скасувати та справу направити на новий розгляд змінивши порядок стягнення з комунального підприємства податкового боргу на суму 32138,45 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі,  фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області 11.07.2002 року, ідентифікаційний код 32089853 та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Лисянському районі Черкаської області, як платник податків з 18.07.2002 року за № 141.

Станом на 01.01.2010 р. заборгованість по сплаті ПДВ за відповідачем становила 5958467 грн., яка в сумі 50482 грн.09 погашена.

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідачем визначена заборгованість по сплаті ПДВ в сумі 32392 грн.

28.01.2008 р. начальником ДПІ в Лисянському районі було прийнято рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу. 18.01.2010 р. селищному голові смт. Лисянка направлено запит щодо надання переліку активів КП «Водо-канал», які не входять до складу його цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення його основної діяльності для їх подальшого продажу в рахунок погашення податкового боргу. Селищна рада смт. Лисянки прийняла рішення від 28.01.2010 р. №42-13/У про проведення консультацій щодо вивчення питання про продаж майна комунальної власності селища для забезпечення погашення заборгованості з податку на додану вартість комунальним підприємством КП «Водо-канал».

Також листами 22.02.2010 р. на ім'я Лисянської ради та Лисянської райдержадміністрації останні були повідомлені про наявність податкової заборгованості у відповідача та звернуто увагу про вжиття заходів. 18.08.2010 направлено лист до селищного голови щодо вирішення питання про виділення бюджетних коштів для погашення заборгованості перед державним та місцевим бюджетом.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»передбачений загальний порядок примусового погашення податкового боргу платників податків, всупереч вимогам чинного законодавства, не сплачено податкове зобов'язання, самостійно визначене ним в поданих в порядку звітності декларацій від 20.01.2010 року, 19.02.2010 року, 22.03.2010 року, 20.05.2010 року, 21.06.2010 року, 20.07.2010 року, 20.08.2010 року, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 29.04.2010 року. Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 30590 грн. 37 коп.

Згідно з пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Положення пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 передбачає початок нарахування пені при самостійному визначенні суми податкового зобов'язання платником податків –від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного Законом № 2181-ІІІ. На підставі даної норми закону відповідачу нараховано податковим органом пеню за прострочення сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання в розмірі 1548 грн. 08 коп., яка не сплачена, тому підлягає стягненню

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. п. 11.1 ст. 11 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені Законом № 2181-ІІІ, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Відповідно до п.1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також відповідно до п.11 ст.10 Закону мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та доводів, що наведені в апеляційній скарзі, відповідач не заперечує щодо наявності боргу по сплаті податку, виникнення якого пояснює збитковістю підприємства та потребує постійних бюджетних дотацій. Між тим дані обставини не звільняють відповідача від сплати податку, стягнення якого передбачено нормами законодавства.

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись  статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водо-канал»- залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:                                                                                     Л.М. Гром

Суддя:                                                                                                 Н.В. Безименна

Суддя:                                                                                                 А.Ю. Кучма