Постанова

від 19.02.2008 по справі 5/526-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 19 лютого 2008 р.                                                                                   

№

5/526-07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна

М.І., -головуючого,

Мамонтової

О.М.,

Удовиченка

О.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

на

постанову

Харківського

апеляційного господарського суду   

від  13.11.2007 року

у

справі  господарського суду

№

5/526-07 Сумської

області

за

заявою

Закритого

акціонерного товариства "Білопільська меблева фабрика"

до

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

про

визнання

договору недійсним,

за участю представників

сторін:

ЗАТ "Білопільська

меблева фабрика" -Губський О.М. (дов. від 01.02.08);

встановив:

          У вересні 2007 р. ЗАТ

"Білопільська меблева фабрика" звернулося до господарського суду із

заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з підприємцем

ОСОБА_1. Вказувало, що оскаржуваний договір від імені ЗАТ "Білопільська

меблева фабрика" укладено ліквідатором ОСОБА_2, який не мав повноважень на

підписання договору.

          Рішенням господарського суду Сумської

області від 24.09.2007 р. (суддя Гудим В.Д.) в позові відмовлено.

          Рішення мотивоване тим, що рішенням

по справі № 10/221-07 договір купівлі-продажу визнано дійсним.

          Постановою Харківського апеляційного

господарського суду від 13.11.2007 р. (колегія суддів у складі: Токар М.В.

-головуючий, Івакіна В.О., Сіверін В.І.) рішення господарського суду Сумської

обласні скасоване та прийнято нове рішення. Визнано недійсним договір

купівлі-продажу від 06.04.2007 р., укладений між ЗАТ "Білопільська меблева

фабрика" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.

Постанова

мотивована тим, що ліквідатор ОСОБА_2, який діяв від імені ЗАТ

"Білопільська меблева фабрика", на момент підписання договору не мав

повноважень на його підписання. Посилання на рішення у справі № 10/221-07 до

уваги не було прийнято, оскільки при його прийнятті розглядалося питання

ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

В

касаційній скарзі підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм

матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського

апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду

Сумської області залишити в силі.

Заслухавши

суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність

застосування норм матеріального та 

процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України

дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від

29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають  застосуванню до даних

правовідносин.

Постанова

апеляційного господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки  ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як

вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з договору

купівлі-продажу від 06.04.2007 р., укладеного між ЗАТ "Білопільська

меблева фабрика" (Продавець) в особі арбітражного керуючого (ліквідатора)

ОСОБА_2, та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Покупець).

Відповідно

до умов цього договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю

нерухоме майно, розташоване за адресою, АДРЕСА_1 (згідно переліку), а  Покупець зобов'язується прийняти майно і

сплатити за нього вартість, визначену цим договором (п. 1 Договору).

Як зазначено

в договорі купівлі-продажу ОСОБА_2 діяв 

від імені Продавця - ЗАТ "Білопільська меблева фабрика" на

підставі постанови господарського суду Сумської області від 05.03.2007 р. по

справі № 8/47-07.

Вказаною

постановою від 05.03.2007 р. ЗАТ "Білопільська меблева фабрика"

визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника

призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Однак,

постанова господарського суду Сумської області від 05.03.2007 р. була оскаржена

ЗАТ "Білопільська меблева фабрика" до Харківського апеляційного

господарського суду, який ухвалою від 29.03.2007 р. прийняв скаргу до

провадження та призначив справу до розгляду.

Відповідно

до ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги або внесення

апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили

після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2007 р. у справі №

8/47-07 апеляційну скаргу  ЗАТ

"Білопільська меблева фабрика" задоволено, постанову господарського

суду Сумської області від 05.03.2007 р. скасовано, провадження у справі

припинено.

Таким

чином,  відповідно до приписів ст. 85 ГПК

України, постанова господарського суду від 05.03.2007 р. у справі № 8/47-07,

якою ЗАТ "Білопільська меблева фабрика" було визнано банкрутом,

ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, не

набрала законної сила, а тому апеляційний господарський суд правильно

встановив, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 06.04.2007 р. у

ОСОБА_2 були відсутні повноваження ліквідатора ЗАТ "Білопільська меблева

фабрика", а тому відсутні й повноваження на підписання договору

купівлі-продажу.

Згідно  зі ст. 215 ЦК України підставою

недійсності  правочину є недодержання в

момент  вчинення правочину стороною

(сторонами) вимог, які встановлені 

ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не

встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує

його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Твердження

касатора про помилковість висновків апеляційного суду та неправильне

застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при

розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не

приймаються до уваги.

Беручи

до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла

висновку, що під час розгляду справи Харківським апеляційним господарським

судом фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і

об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим

обставинам і їм надана правильна юридична оцінка, прийнята постанова відповідає

нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись

ст. ст.  1115, 1117,

1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2007 року у

справі № 5/526-07  залишити без змін.

   Головуючий                                                                    

М.І. Хандурін

  Судді                                                                                 

О.М. Мамонтова

О.С. Удовиченко