Постанова

від 19.02.2008 по справі 4/352-07-8820

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19"

лютого 2008 р.

Справа

№ 4/352-07-8820

Колегія

суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого

судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,

при секретарі   -  

Волощук О. О.,

за участю

представників:

позивача  - ОСОБА_1,                                                                                  

відповідача -Андрей Б.

М., Гинко Ю. М.,

розглянувши

у відкритому

судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу  ВАТ „ПМК - 225”, м. Білгород - Дністровський

Одеської області

на

ухвалу господарського суду

Одеської області від 04.12.2007 р. та на ухвалу господарського суду

Одеської області від  06.12.2007

р.                   

у справі №4/352-07-8820                                                                    

за

позовом  ОСОБА_2., м. Одеса

до ВАТ „ПМК - 225”, м. Білгород -

Дністровський Одеської області 

про зобов'язання провести загальні збори

акціонерів,  

    ВСТАНОВИЛА:

        03.12.2007 р. (вх. №11498) у

господарському суді Одеської області ОСОБА_2. (далі - Позивач)  пред'явлено позов до ВАТ „ПМК - 225” (далі

-Відповідач)  про  зобов'язання провести загальні збори

акціонерів (а.с. 2-4).

          Позивач також заявив (у позовній

заяві) клопотання про забезпечення позову шляхом  накладення арешту на активи ВАТ „ПМК-225”:

приміщення, будівлі, споруди, основні засоби виробництва, що знаходяться за

адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. К. Маркса, 52, та

заборонити ВАТ „ПМК-225” укладати цивільно-правові договори, що передбачають

перехід права власності, яка є колективною власністю, а також проводити

кредитну діяльність до вирішення спору по суті.

      Ухвалою господарського суду Одеської

області  від 04.12.2007 р. (суддя

Літвінов С. В.) це клопотання задоволено, а саме накладено арешт на активи ВАТ

„ПМК-225”: приміщення, будівлі, споруди, основні засоби виробництва, що

знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. К.

Маркса, 52, та заборонено ВАТ „ПМК-225” укладати цивільно-правові договори, що

передбачають перехід права власності, яка є колективною власністю, а також

проводити кредитну діяльність до вирішення спору по суті (а.с. 11).

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 06.12.2007 р. (суддя Літвінов С. В.),

з посиланням на ст. 89 ГПК України (виправлення описки), суд змінив

резолютивну  частину ухвали від

04.12.2007 р., а саме доповнив її пунктом 1 наступного змісту: „1. Заяву

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який мешкає: м. Одеса, АДРЕСА_1, про

застосування заходів по забезпеченню позову -задовольнити.” При цьому, суд

виклав у резолютивній частині ухвали від 06.12.2007 р. резолютивну частину

ухвали від 04.12.2007 р. з урахуванням вищезазначених доповнень.

     Не погоджуючись зі вказаними ухвалами,

Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить їх скасувати з посиланням на те, що немає

підстав вважати, що відсутність арешту активів Відповідача та заборони укладати

цивільно-правові угоди та проводити кредитну діяльність до вирішення спору по

суті може привести до ускладнення або унеможливлення рішення господарського

суду щодо проведення зборів акціонерів товариства. На думку скаржника,

зазначені заходи забезпечення позову є втручанням в його господарську

діяльність. Скаржник також заявив клопотання про відновлення  пропущеного строку  на апеляційне оскарження зазначених ухвал.

        Ухвалою Одеського апеляційного

господарського суду від 11.01.2008 р. відновлено ВАТ „ПМК - 225” процесуальний

строк для подання апеляційної скарги, її прийнято до провадження та призначено

до розгляду на 05.02.2008 р., про що сторони, 

згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

           У 

відзиві на скаргу  представник

позивача просив суд залишити її без задоволення, а ухвали місцевого суду - без

змін. 

Фіксування

судового засідання здійснювалось технічними засобами, а саме програмно -

апаратним комплексом „Діловодство суду” на диск CD-R №7134109МD5554.

Представник

позивача у судове засідання 05.02.2008 р. не з'явився. Від нього надійшло

письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з находженням

його у відрядженні.

         Судова колегія задовольнила зазначене

клопотання та, керуючись ст. 77 ГПК України, відклала розгляд справи на

19.02.2007 р. о 9:30, про що сторони, 

згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

        Представник скаржника (відповідача) в

усних поясненнях, наданих апеляційному суду, підтримав скаргу і просив її

задовольнити на викладених у ній підставах.

        Представник позивача просив суд

відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвали без змін.

         За згодою представників сторін, згідно

ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та

резолютивна частини судової постанови.

      Заслухавши усні пояснення представників сторін,

ознайомившись з доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши

обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність

викладеним в ухвалах висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши

додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм

процесуального права, судова колегія встановила наступне. 

        Можливість забезпечення позову, в т.ч.

шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, та заборона йому

вчиняти певні дії передбачені ст.ст. 66-67 ГПК України.  

           Відповідно до ст. 66 ГПК України,

заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового

процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за

ініціативою господарського суду. Якщо заява про забезпечення позову подана

стороною у справі, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з цією

заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК

України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими

пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При вирішенні

питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку

обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з

урахуванням такого:  розумності,

обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;  забезпечення збалансованості інтересів

сторін, а також інших учасників судового процесу;  наявності зв'язку між конкретним заходом

забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий

захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення

позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського

суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям

таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками

даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що

застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на

забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна

здійснюватись господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права

(інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке

вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві

вчиняти певні дії.

       Проте, з клопотання позивача про

застосування заходів забезпечення позову та доданих ним за позовом матеріалів

вбачається, що він просив застосувати вказані ним заходи без будь-якого

обґрунтування підстав зазначених ним заходів забезпечення.

         Більш того, позовною вимогою позивача

є зобов'язання відповідача провести загальні збори акціонерів, тобто відсутня

наявність зв'язку між вказаними заходами 

забезпечення позову і предметом позовної вимоги. 

          Місцевий суд при винесенні

оскаржуваних ухвал, на думку колегії суддів, взагалі не навів будь-яких

обґрунтувань необхідності застосування цих засобів забезпечення позову та

підстав, які б підтверджували, що у разі їх незастосування буде утруднене або

стане неможливим виконання рішення господарського суду щодо проведення зборів

акціонерів.

    Враховуючи викладене, судова колегія дійшла

висновку, що позивач не довів необхідність застосування зазначених ним заходів

забезпечення позову, а з матеріалів справи наявність таких підстав не

вбачається.

         Слід зауважити, що вказані заходи

забезпечення позову, які, як зазначалось вище, не пов'язані з позовними

вимогами, в даному конкретному випадку є втручанням в господарську діяльність

Відповідача і можуть нанести шкоду  та

вплинути на нормальний ритм 

господарської діяльності цього підприємства, що є неприпустимим.

     З огляду на викладене, судова колегія

вважає, що у місцевого суду не було, передбачених ст. 66 ГПК України, правових

підстав для застосування ухвалою від 04.12.2007 р. вказаних заходів

забезпечення позову.

         Ухвалу 

місцевого суду від 06.12.2007 р., на думку судової колегії, неможна

вважати „в чистому виді” ухвалою про виправлення описки, у розумінні ст. 89 ГПК

України, оскільки в даному випадку йдеться не про виправлення описки, а про

доповнення   резолютивної частини ухвали

новим пунктом. Проте, приймаючи до уваги, що в ухвалі від 06.12.2007 р. йдеться

річ про застосовані ухвалою від 04.12.2007 р. заходи забезпечення позову, тобто

викладається зміст резолютивної частини ухвали від 04.12.2007 р. в уточненій

(доповненій) редакції, то і ця ухвала, якою фактично повторно підтверджується

застосування  вищезазначених заходів

забезпечення позову, підлягає скасуванню.

           З огляду на викладене, апеляційна

скарга відповідача підлягає задоволенню, ухвали місцевого суду від 04.12.2007

р. та від 06.12.2007 р. -скасуванню, а заява позивача про забезпечення позову -

залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 66-68,99,101-106 ГПК України, колегія

суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1)

Апеляційну скаргу

ВАТ „ПМК-225” -задовольнити.

2)

Ухвалу господарського

суду Одеської області від 04.12.2007 р. та ухвалу господарського суду

Одеської області від  06.12.2007 р. у

справі №4/352-07-8820 - скасувати.

3)

Клопотання ОСОБА_2. (м.

Одеса) про вжиття заходів забезпечення позову до ВАТ „ПМК-225” (м.

Білгород - Дністровський Одеської області) про зобов'язання провести загальні

збори акціонерів, шляхом накладення арешту на активи ВАТ „ПМК-225”:

приміщення, будівлі, споруди, основні засоби виробництва, що знаходяться за

адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. К. Маркса, 52, та

заборони ВАТ „ПМК-225” укладати цивільно-правові договори, що передбачають

перехід права власності, яка є колективною власністю, а також проводити

кредитну діяльність до вирішення спору по суті -залишити без задоволення.

            Постанова, згідно ст. 105 ГПК

України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у

касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                  

Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                 

Бєляновський В. В.

Шевченко В. В.

Повний

текст постанови підписано 20.02.2008 р.