Постанова

від 06.03.2008 по справі 12/126-12/152

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 06 березня 2008 р.                                                                                   

№

12/126-12/152 

Вищий  господарський 

суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц

К.В. -головуючого,

Бакуліної С.В.,  Глос О.І.,

розглянувши

касаційну  скаргу

Підприємця

ОСОБА_1

на  постанову

від

07.11.2007

Київського

апеляційного господарського суду 

у

справі господарського суду Чернігівської області  № 12/126-12/152

за

позовом

ТОВ

"Комтекс-Плюс"

до

Підприємця

ОСОБА_1

про

стягнення

30000 грн.

та

зустрічним позовом

Підприємця

ОСОБА_1

до

ТОВ

"Комтекс-Плюс"

про

стягнення

93000 грн.

за

участю представників:

- позивача  

Уварова

І.О.

-

відповідача

ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Чернігівської області від 16.08.2007 (суддя Лавриненко

Л.М.) в задоволенні первісного позову ТОВ "Комтекс-плюс" до

підприємця ОСОБА_1 про стягнення 30000 грн. заборгованості за отримане скло по

накладній  від 08.11.2006 № РН-0000040

відмовлено, зустрічний позов про повернення безпідставно сплачених коштів в

сумі 93000 грн. за скло, яке не отримане, залишено без розгляду.

Рішення

суду мотивоване недоведеністю первісних позовних вимог, оскільки відсутні

докази про одержання скла покупцем, адже, довіреність на отримання

товарно-матеріальних цінностей ним не видавалась, а підпис одержувача в

накладній від 08.11.2006 № РН-0000040 не відповідає за висновком експертизи підпису

ОСОБА_1

Зустрічний

позов залишений без розгляду з посиланням на те, що покупець не надав доказів

пред'явлення продавцеві вимоги поставити товар згідно частково-оплаченого

рахунку-фактури № СФ-0000010 від 09.11.2006 на суму 123200 грн.

Київський

апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі

скаргою ТОВ "Комтекс-Плюс", постановою від 07.11.2007 (колегія суддів

у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Рєпіної Л.О., Синиці О.Ф.)

рішення у справі скасував, прийнявши нове рішення про задоволення первісного

позову і стягнення з Підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Комтекс-Плюс"

30000 грн. заборгованості та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Постанова

мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується факт передачі ТОВ

"Комтекс-плюс" товару підприємцю ОСОБА_1, а тому вимоги товариства

про стягнення з підприємця 30000 грн. частково не сплаченої заборгованості за

отримане скло по накладній від 08.11.2006 № РН-0000040 на суму 123200 грн. є

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з цих же підстав у

зустрічному позові відмовлено.

Підприємець

ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в поданій касаційній

скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити в силі, посилаючись на

те, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають дійсним обставинам

справи і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Заслухавши

у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши

повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в

постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів

Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно

до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України,

переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на

підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом

першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна

інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не

були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Судами

попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що правовідносини

сторін за справою врегульовано нормами ст. ст. 205, 638, 655 Цивільного кодексу

України, між ними укладено угоду купівлі-продажу шляхом виставлення позивачем

рахунку-фактури № СФ-0000010 від 09.11.2006 за скло в кількості 4400 кв.м на

суму 123200 грн. та його часткової оплати відповідачем в загальній сумі 93000

грн. платіжними дорученнями №380 від 10.11.2006, № 405 від 08.12.2006, № 401

від 07.12.2006 з призначенням платежу - оплата за скло згідно рахунку № 10 від

09.11.2006.

Як

вбачається з матеріалів справи, позов про стягнення заборгованості в сумі 30000

грн. обґрунтовується отриманням відповідачем товару на суму 123200 грн. по

видатковій накладній № РН-0000040 від 08.11.2006, виставленням рахунку-фактури

№ СФ-0000010 від 09.11.2006, який оплачено частково в сумі 93000 грн., та

пред'явленням вимоги від 27.03.2007 про сплату боргу протягом 7 днів, натомість

відповідач заперечив отримання товару на суму 123200 грн. і в процесі розгляду

справи заявив зустрічний позов про повернення 93000 грн. безпідставно отриманих

коштів, які він перераховував в якості передоплати.

Відмовляючи

в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні

належні докази про одержання скла відповідачем, оскільки, довіреність на

отримання товарно-матеріальних цінностей ним не видавалась, а підпис одержувача

в накладній від 08.11.2006 № РН-0000040 не відповідає підпису ОСОБА_1, що

підтверджується висновком від 06.07.2007 № 645ц судово-почеркознавчої

експертизи, проведеної Чернігівським відділенням КНДІСЕ за ухвалою суду від

16.05.2007.

Втім,

повторно розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції висновки суду першої

інстанції про відсутність підстав для задоволення первісного позову спростував,

виходячи з наступного.

ТОВ

"Комтекс-плюс" на підставі договору №01/11-06 від 01.11.2006 заявкою

від 02.11.2006 № 24 замовило у ТОВ "Палтос" надання

транспортно-експедиційних послуг по організації розвантаження - завантаження,

митному оформленню, проходженню служб порту і карантину та ін. щодо вантажу

(скло) за маршрутом: Порт Одеса -місто Київ, Київська регіональна митниця м.

Чернігів, вул. Квітнева, 3, фізична особа-підприємець ОСОБА_1

В

свою чергу, ТОВ "Палтос"  уклав

договір з ЗАТ "Термінал Т-К", яке і виконало перевезення скла

автомобільним транспортом за вищевказаним маршрутом. Декларування та митне

оформлення скла на Київській регіональній митниці для ТОВ

"Комтекс-плюс" здійснювало ТОВ "Л.І.С." на підставі

договору на надання митно-брокерських послуг від 07.11.2006.

Судом

апеляційної інстанції встановлено, що 08.11.2006 скло було доставлено

перевізником безпосередньо підприємцю ОСОБА_1, як покупцю, про що свідчить в

сукупності з вищенаведеними обставинами накладна № РН-0000040 від 08.11.2006,

на якій підпис одержувача товару, хоча і не належить ОСОБА_1, однак,

засвідчений відтиском належної йому печатки, автентичність і дійсність якої під

час розгляду справи не оспорювалась. При цьому, суд апеляційної інстанції

обґрунтовано зазначив, що довіреність на отримання товару у випадку його

приймання на складі одержувача чинне законодавство не вимагає.

На

оплату фактично отриманого відповідачем товару на суму 123200 грн. позивачем

09.11.2006 виписано рахунок-фактуру № СФ-0000010, в якому умовою продажу

вказано: "згідно видаткової накладної № РН-0000040 від 08 листопада 2007

року", при цьому, зазначення в цій даті "2007 року" правомірно

визнано судом апеляційної інстанції опискою, оскільки зазначені події

відбувалися у 2006 році, адже, під час розгляду справи достеменно встановлено,

що в оплату цього рахунку, виписаного саме на підставі видаткової накладної №

РН-0000040 і саме від 08.11.2006, 

відповідач здійснив 3 платежі платіжними дорученнями № 380 від

10.11.2006 на суму 60000 грн., № 401 від 07.12.2006 на суму 3000 грн. та № 403

від 08.12.2006 на суму 30000 грн., в кожному з яких зазначено про призначення

платежу - за скло по рахунку № 10 від 09.11.2006.

Посилання

відповідача на здійснення цих платежів в якості попередньої оплати за товар,

який мав би бути поставлений в майбутньому, спростовується відсутністю в

платіжних дорученнях зазначення про передоплату.

Крім

того, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом покупець зобов'язаний

оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк

оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України) або обов'язок покупця здійснити

попередню оплату (ч. 1 ст. 693 ЦК України), однак, відповідач не доводив в

процесі розгляду справи встановлення йому позивачем такої умови оплати товару,

адже, договір купівлі-продажу укладено саме шляхом здійснення поставки товару,

виставлення рахунку і його наступної оплати, отже, слід дійти висновку, що

оплата за товар розпочалась після отримання його відповідачем, з огляду на що

заявлена ним під час вирішення спору вимога про повернення сплачених за товар

коштів, як отриманих позивачем безпідставно, не є доведеною.

Враховуючи

викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій

про підставність, ґрунтовність і доведеність первісних позовних вимог, що

унеможливлює задоволення зустрічних позовних вимог.

Викладені

скаржником мотиви касаційної скарги колегія суддів вважає такими, що спрямовані

на надання ним переваги над встановленими судом апеляційної інстанції

обставинами справи і переоцінку зібраних у справі доказів, що виходить за межі

компетенції суду касаційної інстанції.

Наведене

свідчить, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не

припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального

та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни

відсутні.

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу 

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову

Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 у справі

господарського суду Чернігівської області № 12/126-12/152 залишити без змін.

Касаційну

скаргу Підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Головуючий

суддя                                                                         

К.В.Грейц                                                                 

Судді                                                                                                   

     С.В.Бакуліна                                                                                                                                                                                 

О.І.Глос