Рішення

від 03.03.2008 по справі 16/260-07-6616

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/260-07-6616

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2008 р.Справа  № 16/260-07-6616

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:        не з'явився;

Від відповідача:    Дущак Д.С. за дов. №14-05/16 від 21.01.2008р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ексіт-од” до Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка” про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ексіт-од” (далі по тексту ТОВ „Ексіт-од”) звернувся до господарського суду Одеської області з позовними  вимогами до Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка” (далі по тексту - Одеська облспоживспілка) про визнання за позивачем права власності  на кабінет на 1-му поверсі адміністративної будівлі відповідача площею 512,9 кв.м (приміщення відмічені у технічному паспорті за № 56-58, 60, 60-а, 61, 62, 62-а, 62-б, 63, 64, 68, 69, 80, 82-85, 87, 87-а) та підвальне приміщення площею 293 кв. м (відмічені у технічному паспорті за № 54-57, 61, 65-72), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18. В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ „Ексіт-од” посилається на здійснення ним поліпшень вказаного нерухомого майна, внаслідок яких було створено новий об'єкт, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 778 ЦК України, на думку позивача, ним було набуто право власності на частину  будівлі, розташованої  за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18.

Під час розгляду даної справи, незважаючи на неодноразові вимоги суду, представник позивача у судові засідання не з'явився, позовні вимоги не підтримав. Клопотань про розгляд даної справи за відсутністю представника позивача до суду не надходило, жодних інших доказів, окрім доданих до заяви про вжиття запобіжних заходів, в обґрунтування заявлених вимог позивачем надано не було.  

Згідно з відзивом на позов, відповідачем  позовні вимоги ТОВ „Ексіт-од” заперечуються у повному обсязі з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи   відповідача, суд встановив наступне.

01.09.2004р. між Одеською облспоживспілкою  (Орендодавець) та ТОВ „Ексід-од” (Орендар) був укладений договір здачі в операційну оренду основних засобів, відповідно до умов п. 1.1, 1.2, 6.1 якого Одеська облспоживспілка  передала, а ТОВ „Ексід-од” -  прийняло на умовах операційної оренди терміном до 31.08.2005р. основні засоби: кабінети площею 512 ,9 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18.  

Згідно з актом приймання-передачі  основних засобів в операційну оренду від 01.09.2004р. Орендодавцем було передано позивачу нежитлові приміщення, які є об'єктом оренди за вказаним договором, вартістю 128789 грн.

Крім того, 01.09.2004р. між Одеською облспоживспілкою  (Орендодавець) та ТОВ „Ексід-од” (Орендар) був укладений договір здачі в операційну оренду основних засобів, предметом оренди за яким  були підвальні приміщення  площею 293,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул..Сегедська,18 для організації офісу та розташування складу. Відповідно до п. 6.1 договору оренди строк дії зазначеного договору був обумовлений сторонами до 31.08.2005р. включно.

На виконання умов вказаного договору згідно з актом приймання-передачі  основних засобів в операційну оренду від 01.09.2004р. Орендодавцем було передано позивачу підвальні приміщення  площею 293,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул..Сегедська,18 вартістю73572 грн.

Відповідно до ст. 782 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду, прийнятою  за результатами розгляду справи № 30/30 –07 –686   за позовом  Одеської облспоживспілки  про виселення ТОВ „Ексіт –од” з орендованих приміщень на 1-му поверсі площею 512,6 кв. м. та підвальних приміщень площею 293 кв.м. адміністративної будівлі за адресою: вул. Сегедська, 18,  позовні вимоги Одеської облспоживспілки  були задоволенні повністю. При цьому, в якості підстав для їх задоволення судом було покладено факт припинення дії договорів здачі в операційну оренду основних засобів внаслідок відмови Орендодавця, з огляду на неналежне виконання ТОВ „Ексіт –од”  прийнятих на себе за договорами здачі в операційну оренду основних засобів зобов'язань із своєчасного здійснення  орендних платежів.

Згідно з положеннями ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при  вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з  пунктів 4.2.1. примірників договорів, що були додані позивачем до заяви про  вжиття запобіжних заходів, Орендар має  право за рахунок власних коштів проводити добудову, реконструкцію та поліпшення орендованих основних засобів. При цьому,  вартість добудови, дообладнання, реконструкції та поліпшень  відшкодовується   Орендарю у випадку неможливості відокремлення цих поліпшень від об`єкту оренди. Якщо Орендодавець не може виплатити вартість добудови, дообладнання, реконструкції та поліпшень, Орендар стає їх власником. У випадку проведення реконструкції на суму, що значно перевищує балансову вартість орендованого приміщення, Орендар має право придбати у власність це приміщення за балансовою вартістю.

Згідно з доводами позивача, викладеними по тексту позовної заяви,  протягом дії зазначених договорів оренди ТОВ “Ексіт-од” були здійснені поліпшення орендованих приміщень, вартість яких складає   1 722 594, 71 грн. На підтвердження своєї позиції  позивачем були надані суду копії договорів підряду, актів виконаних робіт, платіжних доручень, податкових накладних та інших документів, що маються в матеріалах справи.

16.08.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95” (Цедент)  та ТОВ „Ексід-од” (Цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого сторони домовилися, що Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договорами оренди № 13 від 01.07.1997р., № 25 від 31.07.1998р., № 12 від 01.06.2002р., укладеними між Одеською облспоживспілкою та товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95” . Відповідно до умов п. 2 цього договору  Цесіонарій набуває право вимоги щодо сплати відповідачем на його користь вартості добудови, дообладнання, реконструкції і поліпшення об'єктів договорів оренди.

За твердженням позивача, під час  дії договору  оперативної оренди №13 від 01.07.1997р., укладеного між Одеською облспоживспілкою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95” (Орендар), останнім за згодою відповідача було  змінено профіль об'єкту оренди за вказаним договором  –нежитлового приміщення першого поверху, площею 283 кв.м, розташованого в адміністративній будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18, –з магазину меблів на кафе-бар з використанням прилеглої території. ТОВ „Славутич-95” був розроблений робочий проект реконструкції приміщень магазину під кафе-бар та проведено роботи по реконструкції на загальну суму 750 000 грн.

Посилаючись, на те, що внаслідок проведених поліпшень було суттєво збільшено вартість орендованих ним нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18, у зв'язку з чим фактично створено нову річ, ТОВ “Ексіт-од”, керуючись ст. 778 ЦК України, звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про визнання за ним права власності  на частину адміністративної будівлі, що відповідає сумі витрат здійснених на поліпшення орендованого  майна,  а саме:  на кабінет на 1-му поверсі адміністративної будівлі відповідача площею 512,9 кв.м (приміщення відмічені у технічному паспорті за № 56-58, 60, 60-а, 61, 62, 62-а, 62-б, 63, 64, 68, 69, 80, 82-85, 87, 87-а) та підвальне приміщення площею 293 кв. м (відмічені у технічному паспорті за № 54-57, 61, 65-72), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18.

Дійсно, відповідно до вимог ч. 4 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті  поліпшення,  зробленого за згодою наймодавця, створена нова  річ,  наймач  стає  її  співвласником. Частка  наймача  у праві власності відповідає вартості його витрат на  поліпшення  речі,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або законом.

Проте, за змістом ч. 5 ст. 778 ЦК України  вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає. Крім того, положеннями ч. 1  ст. 778 ЦК України чітко передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, а також дотримуючись  наведених вище положень чинного цивільного законодавства України, якими вони врегульовані, суд доходить висновку, що вирішальним моментом при розгляді даної справи, є дослідження питання наявності дозволу Орендодавця на проведення поліпшень орендованого майна та доведеності реально понесених у зв'язку з  здійсненням поліпшень витрат.

Згідно вимог ст.  32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення  господарського спору. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на   які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем в якості доказу погодження з Одеською облспоживспікою проведення поліпшень об'єктів, надано копії примірників договорів здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004р., відповідно до редакції пунктів 4.2.1. яких орендарю було  надано право за рахунок власних коштів проводити добудову, реконструкцію та поліпшення орендованих основних засобів.

Однак,  за переконанням суду, зазначені положення договорів від 01.09.2004р. не можуть розцінюватися судом як безперечний доказ  правомірності здійснення Орендарем  поліпшень орендованих приміщень з огляду на наступне.

Як було зазначено по тексту рішення вище, в силу вимог ч.1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Системний аналіз частин 4 та 5 зазначеної статті дозволяє суду дійти висновку, що надання згоди наймодавцем на проведення поліпшень передбачає узгодження  їх обсягу та  вартості.

Положення п. 5.2.1 в редакції  копій примірників договорів здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004р., наданих позивачем, не містять ані відомості про вартість робіт, на проведення яких надається згода, ані інформацію про їх характер та обсяги.  З копій договору підряду, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, локальних кошторисів, наданих позивачем в обґрунтування заявлених вимог, також не вбачається надання Орендодавцем згоди на проведення невід'ємних поліпшень в орендованих приміщеннях в обсягах, визначених Орендарем по тексту позову.

Більш того, відповідачем до відзиву на позов були додані копії, а  судовому засіданні 21.01.2008р. надані для огляду  оригінали договорів здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004р., що істотно відрізняються від примірників позивача. Так, відповідно до редакції п. 4.2.1   примірників договорів здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004р., наданих відповідачем,  орендарю надається  право проводити добудову, реконструкцію та поліпшення об`єктів оренди лише з письмового дозволу Орендодавця та  за  додатковою угодою. Вартість добудови, дообладнання, реконструкцій і поліпшення об`єктів оренди Орендарю не відшкодовується.

Під час розгляду даної справи, незважаючи на неодноразові вимоги суду, представник позивача у судові засідання жодного разу не з'явився, оригінали примірників  договорів здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004р.,  позивачем представлено не було. Наведене не дозволяє суду приймати до уваги  копії примірників договорів здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004р., надані позивачем,  в якості  належних та  безперечних доказів.

Крім того, судом критично оцінюються і доводи позивача про правомірність набуття ним права власності на спірні об'єкти нерухомості на підставі  договору відступлення права вимоги (цесії) від 16.08.2006р. з огляду на наступне.

Як було зазначено по тексту рішення вище 16.08.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95” (Цедент)  та ТОВ „Ексід-од” (Цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого сторони домовилися, що Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договорами оренди № 13 від 01.07.1997р., № 25 від 31.07.1998р., № 12 від 01.06.2002р., укладеними між Одеською облспоживспілкою та товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95”. Відповідно до умов п. 2 цього договору  Цесіонарій набуває право вимоги щодо сплати відповідачем на користь позивача вартості добудови, дообладнання, реконструкції і поліпшення об'єктів договорів оренди.

Відповідно до ст. 514 ЦК України  до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, частиною  1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За твердженням позивача, під час  дії договору  оперативної оренди №13 від 01.07.1997р., укладеного між Одеською облспоживспілкою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95” (Орендар), останнім було  змінено профіль об'єкту оренди за вказаним договором  –нежитлового приміщення першого поверху, площею 283 кв.м, розташованого в адміністративній будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18, –з магазину меблів на кафе-бар з використанням прилеглої території та проведено роботи по реконструкції цього об'єкту на загальну суму 750 000 грн.

У зв'язку з чим, суд звертає увагу позивача на наступне. Підпунктом 1.5  договору оперативної оренди  №13 від 01.07.1997р. було передбачено, що Орендар має право  здійснювати перепланування приміщень виключно з  письмового дозволу Орендодавця.

Крім того, положеннями ч. 1  ст. 778 ЦК України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Необхідність отримання наймачем дозволу наймодавця на проведення  поліпшення найнятого майна було передбачено також  положеннями статті 272 ЦК України в редакції 1963р., чинного на час укладення договору оперативної оренди  №13 від 01.07.1997р.

У порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України позивачем будь-яких  доказів на підтвердження факту отримання ТОВ “Славутич-95” згоди Орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна суду представлено  не було.

Враховуючи відсутність з боку Орендодавця згоди на здійснення товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95” поліпшень об'єкту оренди, суд, керуючись вимогами ст. 778 ЦК України, доходить висновку,  що останнє  не  набуло ані права на відшкодування вартості здійснених у зв'язку з проведенням поліпшень  витрат, ані  частки у праві власності відповідача  на об'єкт оренди.

Крім  того, суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом п.п. 1, 2 договору цесії,  сторони домовилися про відступлення  позивачеві права вимоги щодо сплати Одеською облспоживспілкою вартості добудови, дообладнання, реконструкції і поліпшення об`єктів  оренди, зокрема, за договором оренди  №13 від 01.07.1997р., тобто виключно права кредитора у зобов'язані щодо відшкодування вартості витрат на поліпшення,  в той час як позивачем висуваються вимоги про визнання права власності на частину адміністративної будівлі, що відповідає сумі витрат здійснених на поліпшення орендованого  майна. Крім того, вказаним договором відступлення права вимоги взагалі не визначено вартості поліпшень в розмірі 750000 грн.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги положення  ст. 514 ЦК України, якими передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, суду не вбачається за правомірне оцінювати договір відступлення права вимоги (цесії) від 16.08.2006р. як  підставу набуття позивачем права на поліпшення, здійснені товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич-95”.

Підсумовуючи наведене, суд оцінює позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що не базуються на законних підставах, у зв'язку з чим, у задоволенні позову ТОВ „Ексід-од”   слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід покласти на позивача згідно зі ст. 44, ст. 49 ГПК України.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж  передбачено  чинним законодавством, у зв'язку з чим сплачене ТОВ „Ексід-од” держмито у сумі 24725,95 грн. згідно платіжного доручення № 279 від 27.07.2007р., підлягає поверненню позивачу частково у сумі 24640,95  грн., про що слід видати довідку.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити.  

2.          Видати  товариству з обмеженою відповідальністю „Ексіт-од” /65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, код ЄДРПОУ 32190029 / довідку на одержання з державного бюджету України зайве сплаченого державного мита  на загальну суму 24640грн. 95 коп. / двадцять чотири шістсот сорок грн. 95 коп./.

3.          Заходи, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області  від 27.07.2007р., з урахуванням змін внесених постановою  Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007р., - скасувати.

          Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

           Рішення підписано 21.03.2008р.       

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.