Рішення

від 14.03.2008 по справі 34-30/317-07-8769

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34-30/317-07-8769

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2008 р.Справа  № 34-30/317-07-8769

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Приватного підприємства „ВІЛМАР”

про виселення, стягнення орендної плати на суму 5790,49грн. та пені у сумі  283,60грн.

                                                                                                                      Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники:

від позивача: Севостьянова С.О. - головний спеціаліст юридичного відділу, діюча на підставі довіреності від 14.01.2008р. №01-13/163;   

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 22.11.2007р. вих№01-13/12471 (вх№11396 від 28.11.2007р.) про розірвання договору оренди №30/3 від 20.12.02р., виселення Приватного підприємства „ВІЛМАР” з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 105,5м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Жуковського,31, стягнення з відповідача орендної плати на суму 5790,49грн. та 283,60грн. пені.

Під час розгляду справи позивач надав суду уточнення позовних вимог №01-13/13352 від 14.12.07р. (вх.28365 від 17.12.07р.), згідно яких просить виселити Приватне підприємство „ВІЛМАР” з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 105,5м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Жуковського,31, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати на суму 5744,70грн. та 316,11грн. пені за період з 01.02.07р. по 28.11.07р.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Приймаючи  до  уваги  перебування  судді  господарського  суду  Одеської  області Роги Н.В. з 17.01.2008р. на лікарняному, на підставі розпорядження Голови господарського суду Одеської області №23-р від 22.01.2008р. справа №30/317-07-8769 передана на розгляд судді Фаєр Ю.Г., яка ухвалою суду від 25.01.08р. прийняла справу до провадження з присвоєнням №34-30/317-07-8769.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

20.12.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством „ВІЛМАР” (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №30/3, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 105,5м2, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Жуковського, 31, з метою розміщення майстерні з виготовлення жалюзі.

Пунктом 1.2 договору оренди нежитлового приміщення №30/3 від 20.12.2002р. строк дії договору встановлено до 01.01.2003р.

Згідно п.2.2 зазначеного договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 134,98грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

28.05.03р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним підприємством „ВІЛМАР” підписане додаткове погодження №3, згідно якого строк дії договору продовжено до 27.05.08р. та у зв'язку з прийняттям нової методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, зроблено перерахунок орендної плати.

Згідно п.2.4 договору оренди нежитлового приміщення №30/3 від 20.12.2002р. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Приймаючи до уваги неналежне виконання договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 2493,48 грн. станом на 30.06.2007р.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується   пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочки. Сума пені станом на 30.06.2007 р. становить 106,27 грн.

Згідно зі ст.782 Цивільного Кодексу України, орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради надіслано на адресу відповідача повідомлення від 30.07.2007р. вих№01-15/1143, в якому повідомило про відмову від договору оренди №30/3 від 20.12.02р., наявність заборгованості, запропонувавши у найкоротший термін здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення Представництву по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради та підписати акт приймання-передачі, оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 2493,48грн та пеню у сумі 106,27грн. Повідомлення отримано відповідачем 28.11.07р.

Таким чином, дія договору оренди №30/3 від 20.12.02р. була припинена внаслідок відмови Орендодавця від вказаного договору оренди з 28.11.07р.

Вимоги Представництва відповідачем не виконані, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із позовом та уточненням позовних вимог про виселення Приватного підприємства „ВІЛМАР” з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 105,5м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Жуковського,31, стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.03.2007р. по 13.11.2007р. на суму 5790,49грн. та нарахованої пені в сумі 283,60грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. (в редакції від 27.04.2007р.) встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

Згідно з п.4.7 договору оренди нежитлового приміщення №30/3 від 20.12.2002р. після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до пункту 4.10 договору оренди нежитлового приміщення №30/3 від 20.12.2002р., у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту приймання–передачі приміщення.

В порушення умов п.2.2 та 4.10 зазначеного договору, вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості станом на 13.11.07р. за Приватним підприємством „ВІЛМАР” утворилась заборгованість з орендної плати на суму 5790,49грн. яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Посилаючись на умови п.5.2 вищезазначеного договору Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, згідно розрахунку доданого до позовної заяви,  додатково було нараховано пеню у розмірі 283,60грн.

За таких обставин, вимога щодо розірвання договору оренди є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Конституцією України та статтею 319 Цивільного кодексу України гарантується право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.  

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

    За таких обставин, правомірною є вимога щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та зобов'язання повернути його Представництву за актом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3  ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №30/3 від 20.12.02р., виселення Приватне підприємство „ВІЛМАР” з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 105,5м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Жуковського,31, стягнення з відповідача орендної плати на суму 5790,49грн. та 283,60грн. пені правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 187грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.  Виселити Приватне підприємство „ВІЛМАР” (65045, м.Одеса, вул.Жуковського, 31, 67540, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Гоголя,1, код 24533327) з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 105,5м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Жуковського, 31.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „ВІЛМАР” (65045, м.Одеса, вул.Жуковського, 31, 67540, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Гоголя,1, код 24533327) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) суму заборгованості з орендної плати на суму 5790(п'ять  тисяч сімсот дев'яносто)грн.49коп. та пеню у розмірі 283(двісті вісімдесят три)грн.60коп.

4. Стягнути з Приватного підприємства „ВІЛМАР” (65045, м.Одеса, вул.Жуковського, 31, 67540, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Гоголя,1, код 24533327) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 187(сто вісімдесят сім)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118грн.(сто вісімнадцять)грн.

Рішення господарського суду, підписане 19.03.2008р.,  набирає чинності

в порядку ст.85 ГПК України.

                                  Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.