Рішення

від 11.03.2008 по справі 34/402-07-8883

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/402-07-8883

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2008 р.Справа  № 34/402-07-8883

За позовом   Закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ"  

до відповідача  Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейд 2001"   

про стягнення на суму 143314,61 грн.

                                                                                                                        Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники:

від позивача: Титенко О.М.- представник, діючий на підставі довіреності від 30.11.07р.; Коваль І.Ю.- представник, діюча на підставі довіреності від 05.10.07р. В судове засідання 11.03.08р. не з'явилися;

від відповідача: Акрабова О.М. –представник, діюча на підставі довіреності від 05.02.2008р. В судове засідання 11.03.08р. не з'явилася;

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейд 2001" заборгованості у розмірі 143314,61грн., у т.ч. 73390,04грн. боргу за поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом, 11711,66грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 38923,09грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 28% річних за неправомірне користування коштами розмірі 19289,82грн.

Відповідач позов визнав частково в сумі 73390,04грн. боргу за поставлений товар та відсотків за користування товарним кредитом згідно наданого відзиву та просить суд зменшити розмір санкцій, нарахованих позивачем, оскільки останні непомірно високі порівняно зі збитками позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

10.04.2006р. між Бесарабською філією дочірнього підприємства "РАЙЗ-АГРОСЕРВІС", правонаступником якого є закрите акціонерне товариство компанія "РАЙЗ" (постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-Трейд 2001" (покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №1579/10 (договір) та додатки до нього.

Відповідно до умов п.1.1 договору в терміни, визначені цим договором, постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець, в свою чергу –прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частина, яка оплачується на умовах  відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами – визначені в договорі та специфікації (додатки №1 та №1а), які є невід'ємною частиною договору.

Таким чином, відповідно до умов п.п.1.1-1.2 даного договору та додатків до нього, позивач зобов'язався поставити відповідачу товари виробничо-технічного призначення, а останній зобов'язався оплатити його відповідно до умов Договору.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі на загальну суму 77846,19грн., що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №ВН/393 від 10.04.06р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКГ№858654 від 14.04.06р; видаткова накладна №ВН/349 від 12.04.06р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКЗ№451849 від 11.04.06р.; видаткова накладна №ВН/669 від 04.05.06р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКГ№858660 від 04.05.06р.; видаткова накладна №ВН/929 від 01.06.06р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКГ№858659 від 01.06.06р.; видаткова накладна №ВН/941 від 02.06.06р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКГ№858659 від 01.06.06р.; видаткова накладна №ВН/944 від 05.06.06р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКГ№858662 від 05.02.06р.

Згідно п.2.5 договору поставки на умовах товарного кредиту №1579/10 від 10.04.2006р. вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем трьома платежами в таких розмірах та наступні терміни: перший платіж в розмірі 20% відстроченої з оплатою суми –01 вересня року, в якому покупець отримав товар; другий платіж в розмірі 50% простроченої з оплатою суми –першого жовтня року, в якому покупець отримав товар; третій платіж в розмірі 30% відстроченої з оплатою суми –першого листопада року, в якому покупець отримав товар  (терміни сплати, визначені в цьому пункті застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами в додатку №1а).

Пунктом 2.6 названого договору встановлено, що товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти.

Відповідно до умов п.2.7 договору строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

24.06.06р. була укладена Угода про внесення змін та доповнень до Договору поставки на умовах товарного кредиту №1579/10 від 10.04.06р., відповідно до п.1 якої Відповідач зобов'язався провести повний розрахунок до 20.12.06р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, сплативши позивачу 11.04.07р. грошові кошти за поставлений товар в розмірі 5000грн.

У зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання щодо оплати вартості товару, станом на 11.04.2007р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 73390,04грн.

Згідно акту №ТКр/77 від 30.11.2006р. позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом відповідно до договору поставки на умовах товарного кредиту №1579/10 від 10.04.2006р. у розмірі 543,85грн., у зв'язку з чим, з врахуванням часткової сплати заборгованості, станом на 11.04.2007р. борг відповідача перед позивачем, у т.ч. відсотки за користування товарним кредитом, склав 73390,04грн.

Згідно п.7.3 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п.7.4 названого договору покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі 50 % вартості (ціни) товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Частиною 5 ст.225 Господарського кодексу України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Відповідно до ч.2 ст.232 цього кодексу законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Отже, сторонами спірної угоди визначений заздалегідь за взаємною згодою розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, в твердій сумі 50 % вартості (ціни) товару.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що покупець, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

Внаслідок порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо оплати заборгованості за отриманий товар, враховуючи часткову оплату товару, станом на 11.04.2007р. у Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейд 2001"    утворилась заборгованість на загальну суму 143314,61 грн., у т.ч. 73390,04грн. боргу за поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом, 11711,66грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 38923,09грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 28% річних за неправомірне користування коштами розмірі 19289,82грн.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу  України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України передбачає що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У судовому засіданні 25.02.08р. представник відповідача надав суду відзив на позов та  посилаючись на ст.233 Господарського кодексу України, просив суд зменшити розмір санкцій нарахованих позивачем.

Враховуючи що період прострочки, за який стягується неустойка незначний, відповідач частково виконав прострочене зобов'язання до пред'явлення позову, доказів негативних наслідків прострочки виконання грошового зобов'язання позивачем не надано, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені до 6000грн.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, наданий позивачем розрахунок, позовні вимоги закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" підлягають задоволенню в частині стягнення 73390,04грн. боргу за поставлений товар та відсотків за користування товарним кредитом, 6000грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 38923,09грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 28% річних за неправомірне користування коштами розмірі 19289,82грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 1376,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.    Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейд 2001"    (68650, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Кирнички; вул.. Косовського, 91-а, р/р26006301350868 в ПІБ м. Ізмаїл, МФО 328492, код 31580111) на користь закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" (03143, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 152; р/р26005250016675 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код 13980201) заборгованість на загальну суму 137602(сто тридцять сім тисяч шістсот дві)грн.95коп., витрати по сплаті держмита на суму 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім)грн.15коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 12.03.08р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

                                   Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.