Рішення

від 14.03.2008 по справі 20/275-07-9007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/275-07-9007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2008 р.Справа  № 20/275-07-9007

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування";   

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "ПЕРЕТВОРЮВАЧ"   

про стягнення 129 122,56 грн.;  

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились.

Від відповідача: Шестерікова О.А., діюча за дов. від 13.03.2008р.  

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування»звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Заводу «Перетворювач»138 508,96 грн., в тому числі проценти, нараховані на попередню оплату в сумі 3 548,8 грн., 9 386,4 грн. неустойки, а також 125 573,76 грн. збитків. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу.  В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних відносин та понесення збитків внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо строку поставки продукції по договору №3611 від 22.05.2007 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що  відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України проценти нараховуються на суму попередньої оплати, а не усю суму договору. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не надав доказів понесення збитків у вигляді сплати штрафних санкцій за договором від 25.09.2006 р., не надав обґрунтованих висновків по розрахунку збитків та доказів підрахування термінів прострочення зобов'язання.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного:

22.05.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на поставку продукції у номенклатурі, кількості та цінах, обумовлених у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. Згідно до п.3.1 постачальник зобов'язаний поставити продукцію у строки, зазначені у кожній конкретній специфікації.

Згідно специфікації №1 до договору  вартість поставки складає 117 330,00 грн., а строк визначений терміном 90 днів з дня передоплати.

На виконання договору позивачем здійснена передплата у розмірі 50% від вартості продукції в сумі 58 665 грн. (платіжне доручення №3728 від 19.06.2007р.).  Відповідачем, в порушення умов договору, продукція у встановлений договором 90 денний термін не поставлена. Листом від 15.10.2007р. позивача повідомлено, що у зв'язку з технічними обставинами орієнтовний строк поставки продукції 26.11.2007р. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, товар був поставлений позивачу лише 5.12.2007р.

Неналежне виконання відповідачем  умов договору в частині строків поставки зумовили звернення ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування»до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В свою чергу, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При чому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Виходячи з приписів ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення від 25.07.1988р. за прострочку поставки або   недопоставку  продукції постачальник сплачує покупцю неустойку  у розмірі  8  відсотків вартості не поставленої у строк продукції по окремим найменуванням асортименту.

За таких обставин, з відповідача слід стягнути штраф за неналежне виконання умов договору у сумі 9386,4 грн.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На   суму   попередньої   оплати   нараховуються  проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від  дня,  коли  товар  мав бути  переданий,  до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому  суми  попередньої оплати. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, відповідно до ст.536 ЦК України встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

Враховуючи, що договором прямо не закріплений розмір процентів, що нараховуються на суму попередньої оплати, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Натомість, за думкою суду, підлягає застосуванню розмір, встановлений ст.625 ЦК України, тобто 3% річних. За таких обставин, стягненню підлягають 3% річних від суми передплати, що за підрахунком суду складає 332,7 грн.

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%18.09.200726.11.20076958665332.70

Щодо вимог позивача про стягнення решти збитків, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток  (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання.

Таким чином, Господарський кодекс України включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Ухвалою від 18.12.2007р. позивача було зобов'язано надати докази сплати штрафних санкцій за договором від 25.09.2006р. В порушення вимог суду зазначених доказів позивачем не надано. За таких обставин, приймаючи до уваги недоведеність позивачем, в порушення ст.33 ГПК України, розміру збитків, у задоволенні вимог про стягнення збитків слід відмовити.

Крім того, договір №3117 на капітальний ремонт станка 3415Е між Позивачем та ММК ім. Ілліча м. Маріуполь був укладений ще 25.09.06 р., тоді як договір на поставку комплекту електроприводів між позивачем та відповідачем був укладений значно пізніше, лише 22.05.2007 р.

Згідно до ст. 44,49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд–

ВИРІШИВ:

                    1.  Позов задовольнити частково.

                    2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "ПЕРЕТВОРЮВАЧ" (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 42 кв. 6, код ЄДРПОУ 33970275, ІПН 339702715534, р/р 26005311151301, МФО 328209) на користь Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджоникідзе, 6, р/р 26009673000 в відділенні № 1 ЗАТ „Донгорбанк” м. Константинівка, МФО 334970, ЄДРПОУ 00222999, ІПН 002229905158) 9 386 /дев'ять тисяч триста вісімдесят шість/ грн. 40 коп. неустойки, 332 /триста тридцять дві/ грн. 70 коп. 3% річних, 97 /дев'яносто сім/ грн. 20 коп. державного мита та 8 /вісім/ грн. 25 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

                    3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

рішення підписано 19.03.2008р.