Рішення

від 14.03.2008 по справі 20/9-08-186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/9-08-186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2008 р.Справа  № 20/9-08-186

За позовом:  ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ”;

до відповідача: ТОВ „СУПЕР-НОВА”;  

про визнання права власності, розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 600 974,84 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Тучкова Л.Л., діюча за дов.  від 12.01.2008р.

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” звернулося до господарського суду з позовною заявою в якій, з урахуванням наданих уточнень, просить визнати за ТОВ "СТРОЙТЕХСНАБ" право власності на баштовий кран КБ 405-1А, 1989 року випуску, заводський №2311 та поставлену технічну документацію, розірвати договір купівлі-продажу №11/05  від 11.06.2007р, укладений між ТОВ "СТРОЙТЕХСНАБ" та ТОВ "Супер-Нова", а також стягнути з ТОВ  "Супер-Нова"  600 974 грн. 84 коп., в тому числі штрафні санкції за невиконання умов договору та збитки, заподіяні таким невиконанням.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ТОВ „Супер-Нова”, в порушення умов договору, припинило поставку частин баштового крану, вартість яких становила його значну частину, без яких монтаж та експлуатація крану стали неможливими, а деякі поставлені елементи крану взагалі були непридатні для подальшої їх експлуатації.

Крім того, незважаючи на неодноразові звернення ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” щодо виконання ТОВ "Супер-Нова" своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №11/05 від 11.06.2007р., ТОВ "Супер-Нова" не надало відповіді ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ”, у зв'язку з чим, ТОВ «СТРОЙТЕХСНАБ» було змушено за свій рахунок закупити значну кількість недопоставлених ТОВ "Супер-Нова" елементів баштового крану та виконати роботи по монтажу баштового крану КБ 405-1А, 1989 року випуску, заводський №2311.

Відповідач, ТОВ "Супер-Нова" у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у договорі, а також у Довідці з Єдиного державного реєстру та управління статистиці у Луганській області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін  суд встановив:

11.06.2007р. між ТОВ „Супер-Нова” (продавець) та ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” (покупець) було укладено договір, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ „Супер-Нова (продавець) зобов'язаний передати, а ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” (покупець) прийняти у власність та сплатити кран баштовий КБ-405 1А, 1989 року випуску, заводський №2311, в комплекті  (додаток №1), включаючи електрообладнання та автоматику.

Відповідно до п. 2.3 договору перехід права власності на кран до ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” (покупця) відбувається після надання ним ТОВ „Супер-Нова” довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, підписання акту прийому –передачі крану та проведення остаточного розрахунку за кран відповідно до зазначеного договору.    

Відповідно до п. 4.2 покупець зобов'язаний оплачувати вартість крану у наступному порядку:

50% від вартості крану - 207 500,00 грн. з урахуванням ПДВ – протягом 3-х банківський днів з моменту підписання даного договору;

40% від вартості крану –166 000,00 грн. з урахуванням ПДВ – по факту доставки  крану (повний комплект) на майданчик покупця протягом 2-х банківських днів.

10% від вартості крану –41 500,00 грн. з урахуванням ПДВ – по факту успішного проведення іспитів та реєстрації крану органами держкомітетуохорони праці протягом 2-х банківських днів.

На виконання умов договору № 11/05 від 11.06.2007р. ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ”  було сплачено 50% від вартості крану (аванс), а саме сума 207 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1345 від 14.06.2007р.

Згідно з актом – прийому передачі від 27.07.2007р. (а.с. 28) відповідачем позивачу було передано комплектуючі частини крана баштового  КБ-405 1А, заводський №2311.

ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” 08.08.2007р. на адресу ТОВ „Супер-Нова” направило лист (вих. №08/08-1) з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу №11/05 від 11.06.2007р. у зв'язку з його неналежним виконанням.

Враховуючи неналежне виконання ТОВ "Супер-Нова" умов договору, ТОВ "Стройтехснаб" звернулося до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, укладеним договором від 11.06.2007р. ТОВ „Супер-НОВА” зобов'язалося передати ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” кран баштовий КБ-405 1А, 1989 року випуску, заводський №2311, провести його монтаж та випробування на майданчику покупця. Відповідно до п. 2.5 доставка крана повинна була проводиться частинами не пізніше 14 календарних днів з моменту заключення договору та перерахування авансу.

Враховуючи, що ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” 14.06.2007р. було здійснено авансовий внесок у розмірі 50% від вартості крану у сумі 207 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1345, та відповідно до акту прийому-передачі товару ТОВ „Супер-Нова” здійснило часткову поставку комплектуючих частин крану баштового КБ-405 1А інвентарний №2311, суд вважає за можливе визнати за ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” право власності на поставлену технічну документацію та баштовий кран КБ 405 –1А, 1989 року випуску, заводський №2311.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафних санкцій та збитків, спричинених порушенням відповідачем договору суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При чому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як визначено п. 5.2 договору від 11.06.2007року, за прострочення виконання своїх зобов'язань згідно договору вина сторона сплачує потерпілої стороні пеню (штраф) у розмірі 5% від вартості простроченого зобов'язання.   

За таких обставин, з відповідача слід стягнути штраф за неналежне виконання умов договору у сумі 22 250 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за 50 днів прострочки в сумі 111 250 грн., суд зазначає, що відповідно до вимог ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Оскільки у ТОВ „Супер-Нова” за договором від 11.06.2007р. грошове зобов'язання перед ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” відсутнє, заявлені вимоги про стягнення пені не відповідають чинному законодавству та не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги –відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.  

У зв'язку з тим, що ТОВ „Супер-Нова” на виконання умов договору щодо монтажу крану КБ 405-1А, 1989 року випуску, заводський №2311 не виконало своїх зобов'язань, ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ”, відповідно до ст. 849 ЦК України, уклало договір підряду №14/08 від 14.08.2007р. з ТОВ „Картас-Буд”, на монтаж баштового крану КБ 405-1А, заводський  №2311. На виконання умов договору ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” було сплачено 18 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1917 від 20.08.2007р. та №2533 від 26.10.2007р. Враховуючи викладене, зазначена сума підлягає відшкодуванню на користь ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ”.

Щодо вимог позивача про стягнення решти збитків, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток  (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання. Таким чином, Господарський кодекс України включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків.

Оскільки розмір збитків позивачем, в порушення ст.33 ГПК України, не доведений,  у задоволенні вимог про стягнення збитків слід відмовити.

Щодо вимог позивача про розірвання договору від 11.06.2007р. №11/05, суд доходить висновку про їх обґрунтованість, виходячи з наступного.  

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приймаючи до уваги, що позивачем у встановленому порядку було надіслано лист (вих. №08/08-1 від 08.08.2007р.) про розірвання договору, який залишено без відповіді, ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” обґрунтовано передано вирішення питання на розгляд суду.

Згідно положень ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Враховуючи, що непередання деталей крану КБ-405-1А, 1989 року випуску, заводський №2311 загальмувало виробничий процес та спричинило значні додаткові витрати, що є істотним порушенням договору купівлі-продажу №11/05 від 11.06.2007р., суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 44,49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Данченка, 1а, кв. 53; код ЄДРПОУ 31377959) право власності на поставлену технічну документацію та баштовий кран КБ  405-1А, 1989 року випуску, заводський №2311.

  3. Розірвати договір купівлі-продажу від 11.06.2007р., укладений між ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ” (68000,Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Данченка, 1а, кв. 53 код ЄДРПОУ 31377959) та ТОВ „СУПЕР-НОВА” (91000, м. Луганськ, кв. Ватутіна, 20 Г; код ЄДРПОУ 13384551).  

4. Стягнути з ТОВ „СУПЕР-НОВА” (91000, м. Луганськ, кв. Ватутіна, 20 Г; код ЄДРПОУ 13384551) на користь ТОВ „СТРОЙТЕХСНАБ”(68000,Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Данченка, 1а, кв. 53 код ЄДРПОУ 31377959) 22 250 /двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят/ грн. штрафу за порушення договору, 18 000 /вісімнадцять тисяч/ грн. вартість робіт з монтажу крану, 487 /чотириста вісімдесят сім/ грн. 50 коп. державного мита, 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. –витрат на ІТЗ судового процесу.    

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Щавинська Ю.М.

рішення підписано 19.03.2008р.