Постанова

від 01.04.2008 по справі 14/512а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/512а

                                       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

ПОСТАНОВА             

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          "01" квітня 2008 р. 10 год. 15 хв.                                     Справа №  14/512а

Господарський суд,  у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В., за участю представників позивача Слуцької Н.Ю., відповідача Бабенко О.В. за довіреностями, розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою

позивачаЧеркаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідачаприватного підприємства «Александр»

про              стягнення 2468,80 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 2468,80 грн. (з них: 2295 грн. адміністративно-господарських санкцій, 169,8 грн. пені за період з 16.04.2007 по 23.01.2008), з підстав порушення вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" шляхом недотримання встановленого нормативу працевлаштування інвалідів, який для відповідача складав на 2006 рік 1 робоче місце при фактично непрацюючих інвалідах, та несплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій за не створені і не зайняті інвалідами у 2006 році робочі місця.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, його представник позов не визнав повністю і у судовому засіданні на його заперечення вказав, що підприємство не зобов'язано саме шукати інвалідів для працевлаштування, воно тільки зобов'язане  надавати звіт форми №З-ПН, що відповідач звертався до центру зайнятості для направлення підприємству інвалідів з метою їх працевлаштування, однак, такі йому не направлялись. На запитання суду пояснив, що доказів на підтвердження направлення запитів до центру зайнятості чи інших органів створення робочих місць для інвалідів не має

Відповідно до ст. 71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні судом досліджені пояснення представників сторін, а також письмові докази, додані позивачем до позовної заяви та додатково надані його представником у судовому засіданні, листи надіслані центром зайнятості. Відповідно до ст.ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошено вступну  та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі  -  Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання в 2006 році установлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працюючих від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця,  якщо інше не передбачено законом.  Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік форми №10-ПІ (далі –Звіт), направленого відповідачем 23.11.2007, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2006 році у відповідача складала 10 осіб.

Таким чином, відповідно до Закону у відповідача норматив для працевлаштування інвалідів на 2004 рік склав одне робоче місце.

Відповідно до статті 18 Закону, відповідач зобов'язаний створювати для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Пунктами 5, 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 03.05.1995 №314,  встановлено, що підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та позивача про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється органами працевлаштування інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Позивач у розрахунку суми позову вказує та із поданого відповідачем Звіту вбачається, що у відповідача в 2006 році інваліди не працювали.

Таким чином, встановлений законом норматив відповідачем  не був виконаний.

Згідно з довідками Кам'янського районного центру зайнятості від27.03.2008 №200/03 та №221/03, відповідач у 2006 році останньому звіти форми №3-ПН надавав, однак, відомостей про наявність вільних робочих місць чи про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у звітах (графа 15 таблиці) не зазначав, із заявками про направлення йому для працевлаштування інвалідів не звертався,

Таким чином, невиконання нормативу відповідачем є наслідком винної бездіяльності останнього у ненаданні інформації відповідним органам.

Відповідно до статті 19 Закону підприємства  (об'єднання),  установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду  соціального захисту інвалідів, до 15 квітня наступного року, штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Вказані у статті 20 Закону штрафні санкції відносяться до адміністративно-господарських санкцій, які  відповідно до статті 217 Господарського кодексу України можуть застосовуватися уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності. Сума санкції визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб –в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Відповідно до Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2006 рік, середня річна заробітна плата у відповідача в 2006 році складала 4590 грн.

Таким чином, розмір штрафних санкцій складає 2295 грн. за одне не створене і не зайняте інвалідом робоче місце.

Відповідач не спростував встановлені факти, не заперечив доводи позивача, доказів створення у 2006 році одного робочого місця для працевлаштування інваліда суду не подав.   

29.11.2007 за №3224/06-4 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату адміністративно-господарських санкцій, відповіді на яку відповідач не надіслав.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними звітом форми №10-ПІ (про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік), поданим відповідачем позивачу, звітами форми №3-ПН, поданим відповідачем місцевому центру зайнятості, розрахунком суми адміністративно-господарських санкцій та пені, здійсненим позивачем, вимогою позивача на адресу відповідача про необхідність сплати санкцій від 29.11.2007 №3224/06-4, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про місцезнаходження відповідача, довідками Кам'янського районного центру зайнятості, зафіксованими у протоколі судового засідання поясненнями представників сторін.

Таким чином, створивши робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідач повинен був повідомити про це відповідні органи, вжити усіх залежних від нього заходів для виконання встановленого нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення порушення вимог Закону. Установлені ж у справі обставини вказують на те, що відповідач покладеного на нього обов'язку інформувати про наявні вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів не виконав, робочих місць для працевлаштування інвалідів не створив, установленого Законом нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав, що є правовою підставою для стягнення адміністративно-господарських санкцій у заявленому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Розрахунок позивача на суму 169,80 грн. за вказаний ним період є вірним і відповідачем не оспорюється.

Решту доводів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позов подано Фондом, який звільнений від сплати судових витрат, останні підлягають стягненню з відповідача у розмірі 24,70 грн. судового збору на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 161, 163, 186, підпунктом 3 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Александр»(м. Кам'янка, вул. Г.Кудрі, 47, ідентифікаційний код 32357074):

на користь Черкаського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів  (м. Черкаси,  проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) 2295 грн. адміністративно-господарських санкцій, 169,8 грн. пені –разом 2468,80 грн.

в доход державного бюджету України через місцевий (за місцезнаходженням відповідача) орган державної податкової служби для зарахування на реєстраційний рахунок ВДК у м. Черкаси №31117095700002 в управлінні Державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, 24,70 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Хабазня Ю.А.

Повний текст постанови складено 07.04.2008