Постанова

від 03.04.2008 по справі 40/463-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/463-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2008 року                                                           Справа № 40/463-07

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренка В.П., судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.

при секретарі Шубіній Ю.Є.

за участю представників:

позивача –Ситник О.Б., дор. № юр-2089 від 13.12.2007 р.

відповідача –Крайня Л.О., дор. від 08.01.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 477Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 12.02.08 по справі № 40/463-07

за позовом Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР НТЦ "НІОХІМ-ЕКОХІМ", м. Харків

про розірвання договору оренди, виселення, стягнення 14420,45 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 лютого  2008 року (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди № 93 від 01.03.2004 р., укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом основної хімії (НІОХІМ) та ТОВ "Український науково-технічний центр промислового проектування та інжинірингу" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР НТЦ "НІОХІМ-ЕКОХІМ"). Виселено ТОВ "УКР НТЦ "НІОХІМ-ЕКОХІМ" із займаного нежитлового приміщення - кімнати № 327 загальною площею 59,9 м2, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 25, та передано вказане приміщення Державному науково-дослідному і проектному інституту основної хімії (НІОХІМ). Стягнено з ТОВ "УКР НТЦ "НІОХІМ-ЕКОХІМ на користь Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) заборгованість з орендної плати та відшкодуванню комунальних витрат в сумі 13508,24 грн., пеню в сумі 912,21 грн., витрати з оплати державного мита в сумі 229,20 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

                Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12 лютого 2008 року по справі № 40/463-07 та відмовити в позові Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норми процесуального права.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було враховано вимоги ст. 220 Цивільного кодексу України, зокрема, те, що договір оренди № 93 від 01.03.2004 р. не був нотаріально посвідчений, а недотримання вимог щодо нотаріальної форми договору має наслідком його нікчемність.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що вважає рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2008 р. по справі № 40/463-07 законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

          Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників позивача і відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання укладеного між сторонами договору оренди № 93 від 01.03.2004 р. Позивач також просив виселити відповідача із нежитлового приміщення - кімнати № 327 загальною площею 59,9 м2, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 25, та стягнути з відповідача 11190,66 грн. заборгованості з орендної плати та 398,71 грн. пені. Позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором оренди № 93 від 01.03.2004 р.

22.01.2008 р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій, зокрема, зазначив, що за період, зазначений у позові, основна заборгованість зменшилася на суму 5903,45 грн. та станом на 01.10.2007 р. склала 5287,21 грн. Однак, користуючись нежитловими приміщеннями з жовтня по грудень 2007 р., відповідач продовжував порушувати умови договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг, внаслідок чого станом на час розгляду позову, загальна заборгованість по договору оренди складає 13508,24 грн., з яких 5287,21 грн. - заборгованість станом на 01.10.2007р., 8221,03 грн. - заборгованість за період жовтень - грудень 2007 р. У зв'язку з перерахунком суми основної заборгованості позивачем перераховано суму пені, та за новим розрахунком вона становить 912,21 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 14420,45 грн. (а.с. 82-83).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2004 р. між Державним науково-дослідним і проектним інститутом основної хімії (НІОХІМ) (орендодавець) та ТОВ "Український науково-технічний центр промислового проектування та інжинірингу" (після перейменування - ТОВ "УКР НТЦ "НІОХІМ-ЕКОХІМ") (орендар) був укладений договір оренди № 93 нежитлового приміщення для використання з метою розміщення офісу.

Відповідно до умов вказаного договору оренди та акту приймання-передачі приміщення № 93 від 01.03.2004 р. відповідачу було передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення - кімната № 327 загальною площею 59,9 м2 лабораторного корпусу на третьому поверсі по вул. Мироносицькій, 25 у м. Харкові. Дане нежитлове приміщення знаходиться на балансі НІОХІМ. Вартість приміщення згідно з актом експертної оцінки на 31.01.2004 р. становить 64400 грн.

Договір оренди № 93 від 01.03.2004р. був укладений строком на три роки (з 01.03.2004 р. до 01.03.2007 р.). Відповідно до п. 10.3. договору оренди зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання Договору та внесених змін не допускається.

Як зазначає позивач, після закінчення строку дії Договору № 93 від 01.03.2004р. його дію було продовжено на той самий термін і на тих самих умовах на підставі п. 10.5. у зв'язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його терміну протягом місяця.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України  Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.  Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України в редакції до 20.12.2006 р. договір  найму  будівлі  або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої  капітальної  споруди  (їх окремої   частини)   строком   на   один  рік  і  більше  підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 Цивільно кодексу України зі змінами від 20.12.2006 р. договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

          Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у  разі   недодержання   сторонами   вимоги   закону   про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

Суд першої інстанції, застосовуючи положення вказаної норми права, посилався на те, що відповідач користувався орендованим приміщенням та здійснював орендну плату та оплату на відшкодування вартості комунальних послуг.

Однак слід зазначити, що ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України дає вичерпний перелік обставин, за яких суд може визнати нікчемний договір дійсним, а саме, за сукупністю наступних вимог: по-перше, треба надати письмові докази того, що сторони домовились стосовно усіх істотних умов договору; по-друге, слід довести письмовими доказами, що відбулося повне чи часткове виконання договору; по-третє, потрібно встановити, що одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення договору.

Враховуючи, що сторонами відповідно до приписів чинного законодавства не був нотаріально посвідчений договір оренди № 93 від 01.03.2004 р., колегія суддів дійшла висновку, що вказаний договір є нікчемним відповідно до норм цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.

Таким чином, у зв'язку з тим, що договір оренди, на підставі якого відповідач користувався нежитловим приміщенням, є нікчемним, у відповідача відсутні правові підстави для знаходження у вказаному приміщенні, тому рішення суду першої інстанції в частині виселення відповідача із займаних приміщень підлягає залишенню без змін.

Що стосується позовних вимог про розірвання договору оренди та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та пені, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 статті  215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, оскільки договір оренди № 93 від 01.03.2004 р., укладений між сторонами, є нікчемним, у позивача відсутні правові підстави для звернення з позовними вимогами про розірвання вказаного договору та стягнення заборгованості по орендній платі та пені за договором, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасування, а позовні вимоги в цій частині - залишенню без задоволення.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області 12.02.2008 р. по справі № 40/463-07 прийняте частково з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103,  п. 4 ч. 1 ст. 104,  ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

постановила:

            Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Харківської області від 12 лютого 2008 р. по справі № 40/463-07  скасувати частково в частині розірвання договору оренди № 93 від 01.03.2004 р., укладеного між Державним науково-дослідним і проектним інститутом основної хімії (НІОХІМ) та ТОВ «Український науково-технічний центр промислового проектування та інжинірингу»та в частині стягнення з ТОВ «УКР НТУ «НІОХІМ-ЕКОХІМ»заборгованості в сумі 13508,24 грн., пені в сумі 912,21 грн., витрат по оплаті державного мита в сумі 144,20 грн.

          Позовні вимоги задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 93 від 01.03.2004 р., укладеного між Державним науково-дослідним і проектним інститутом основної хімії (НІОХІМ) та ТОВ «Український науково-технічний центр промислового проектування та інжинірингу»та в частині стягнення з ТОВ «УКР НТУ «НІОХІМ-ЕКОХІМ»заборгованості в сумі 13508,24 грн. та пені в сумі 912,21 грн. відмовити.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 12 лютого 2008 р. по справі № 40/463-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                Бондаренко В.П.  

                               суддя                                                   Лакіза В.В.

                              суддя                                                   Шепітько І.І.

Постанову підписано  03.04.2008 р.