Рішення

від 06.03.2008 по справі 12/372-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036,

м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У

к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 березня 2008 р.                                   Справа

12/372-07

за

позовом: Відкритого

акціонерного товариства "Звенигородський сироробний завод" (20200,

Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35-а, ідент.код 00447818)  

до: Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1(АДРЕСА_1.) 

про

стягнення 91479,53 грн.

Головуючий суддя                                      

При секретарі судового

засідання 

Представники

позивача

:   Теліга І.І.- за дорученням

відповідача

: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано

позов про стягнення 75086,15 грн., в тому рахунку: 67288,43 грн. основного

боргу, 3303,59  грн. пені, 3714,32 грн. -

втрат від інфляції та 779,81 грн. - 3% річних.

Заявою

№ 283 від 10.02.08р. позивач збільшив суму позовних вимог в зв"язку з

допущеною помилкою при розрахунку ціни позову, просить стягнути з відповідача

91479,53 грн., в тому рахунку 81930,41 грн. основного боргу, 4022,45  грн. пені, 4577,18 грн. -втрат від інфляції

та 949,49 грн. -3% річних.

Ухвалою

суду від 05.12.2007 року порушено провадження у справі з призначенням судового

засідання на 15.01.2008 року.

Розгляд

справи 15.01.2008 року відкладено на 04.02.2008 року, в зв'язку з неявкою

представників сторін в судове засідання та ненаданням сторонами необхідних для

вирішення спору доказів.

Ухвалою

суду від 04.02.2008 року розгляд справи відкладено на 06.03.08р., в

зв"язку з неявкою представника відповідача, відсутністю доказів отримання

ним ухвали суду  про відкладення розгляду

справи від 15.01.2008 року,  надісланої

на адресу реєстрації відповідача (повідомлення про вручення поштової

кореспонденції) та ненаданням сторонами всіх документів, які потрібні для

вирішення спору.

В

судовому засіданні 06.03.08р. представник позивача збільшені позовні вимоги

(91479,53 грн.) підтримав.

Відповідач

правом участі в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом доказів

не надав. Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв"язку з неявкою

представника відповідача.

Ухвала

про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслані

відповідачу за місцем його реєстрації та проживання, - рекомендована

кореспонденція у справі повернута з поштовою відміткою, про відсутність

відповідача за вказаною адресою.

Відповідно

до ст. 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, далі - Закон №

755-ІУ місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше

приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у

відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно,

переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється

зв'язок з фізичною особою - підприємцем. 

Місцепроживання

фізичної особи - підприємця зазначається у бланку свідоцтва про державну

реєстрацію фізичної особи - підприємця (п. 4 ст. 9 Закону України № 755-ІУ).

Відомості

про місцепроживання фізичної особи - підприємця включаються до Єдиного

державного реєстру (ст. 17 Закону № 755-ІУ).

Відповідно

до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців серії НОМЕР_1- місцем проживанням Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1є:АДРЕСА_1.

Ухвала

про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслані

відповідачу за цією адресою (рекомендована кореспонденція повернута з поштовою

відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, тобто з його вини).

Розшук судом сторони у справі, у разі відсутності її за місцем проживання

відповідно до його реєстраційних документів, законодавством не

передбачений. 

З

урахуванням цього, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.

75 ГПК України.

З

пояснень представника позивача та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Згідно

з договором дистрибуції на продаж продукції № 61 від 14.05.2007 р. по накладних

№№ 3173, 3174, 3175 від 30.05.2007р. за довіреністю серії ЯАР № 823026 від

30.05.07р. Відкрите акціонерне товариство "Звенигородський сироробний

завод" передало Суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1(дистриб"ютор)

молочну продукцію на загальну суму 96865,46 грн.

Відповідно

до п. 4.5 договору відповідач зобов'язався здійснити розрахунок за продукцію не

пізніше 14-ти календарних днів з дати отримання продукції. Датою отримання

продукції вважається дата зазначена в накладних документах. Однак відповідач

перший платіж за товар здійснив 31.05.07р. у сумі 14935,05 грн., решту суми

(81930,41 грн.) відповідачем не сплачено.

Наведене

стверджується:

-

договором дистрибуції на продаж продукції № 61 від 14.05.2007 р.;

-

накладними №№ 3173, 3174, 3175 від 30.05.2007р.;

-

довіреністю серії ЯАР № 823026 від 30.05.07р.;

-

випискою банку;

-

розрахунком ціни позову;

-

іншими матеріалами справи.

Заслухавши

пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази по справі,

суд дійшов такого висновку.

Заява

позивача про збільшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не

порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, тому приймається

судом до розгляду.

Згідно

зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання

господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу

України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити

усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання,

враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського

інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських

санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею

526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно

до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується

передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець

приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну

грошову суму.

Якщо

у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

Відповідач

своє зобов'язання виконав не у повному обсязі, борг становить 81930,41 грн.

Тому позовні вимоги щодо стягнення 81930,41 грн. підлягають задоволенню.

Частиною

2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для

застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами

або договором.

Відповідно

до п. 7.2 договору, за порушення строків проведення розрахунків відповідач

сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від суми невиконаного зобов"язання, за

кожен день прострочення оплати, починаючи з наступного дня, що йде за днем,

коли відповідач повинен був провести таку оплату.

Здійснений

позивачем розрахунок суми пені відповідає законодавству та умовам договору, а

відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 4022,45 грн. підлягають

задоволенню.

Згідно

зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Наведений

позивачем розрахунок суми втрат від інфляції та 3% річних відповідає

законодавству, а тому позовні вимоги в частині стягнення 4565,64 грн. втрат від

інфляції, 949,49 грн.- 3% річних підлягають задоволенню.

В

задоволенні 11,54 грн. втрат від інфляції слід відмовити в зв"язку з

невірно проведеними позивачем розрахунком інфляційних.

В

силу  ст. ст. 43, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які

беруть участь у справі,  обґрунтовують

свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно

до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і

ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позовні

вимоги підтверджено матеріалами справи, тому суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню в сумі 81930,41 грн.

основного боргу, 4022,45 грн. пені, 4565,64 грн. втрат від інфляції, 949,49

грн.- 3% річних з віднесенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49

ГПК України.

Керуючись

ст.ст. 33, 35, 43, 49, 82, 84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_2) на

користь Відкритого акціонерного товариства "Звенигородський сироробний

завод" (20200, Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. К.Маркса, 35-а,

ідент.код 00447818, р/р 260013916 в Звенигородському відділенні "Аваль",

МФО 354411) - 81930,41 грн. боргу, 4022,45 грн. пені, 4565,64 грн. інфляційних,

949,49 грн. 3% річних, 914,70 грн. витрат на держмито та 117,99 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В

задоволенні 11,54 грн. втрат від інфляції відмовити.

Видати

наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію

рішення надіслати сторонам.

Суддя                                             

Повний текст рішення

суду оформлено і підписано

відповідно до вимог

ст.84 ГПК України

 11 березня 2008 р.