Постанова

від 22.02.2011 по справі 2а-12445/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р.                                                                                    № 2а-12445/10/1370  

о 10 год., 15 хв.  

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова  

до

Дочірнього підприємства «Західпрофінвест»

про

стягнення заборгованості в сумі 1737,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Західпрофінвест»про стягнення заборгованості в сумі 1737,06 грн.                   

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України». Заборгованість відповідача підтверджується копією рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Ухвалою суду від 23.12.2010 року вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали суду від 23.12.2010 року позивачем 17.01.2011 року виконано у повному обсязі.  

Ухвалою суду від 17.01.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

На адресу суду 22.02.2011 року повернувся поштовий конверт надісланий на адресу відповідача зазначену у позовній заяві по причині, що вказана адреса є невірною. Судом здійснено надсилання ухвали про відкриття провадження на адресу відповідача зазначену у копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

Дочірнє підприємство «Західпрофінвест»перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується копією Довідки від 02.12.2010 року за № 7704931.  

10.06.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі                  м. Львова прийнято рішення № 687 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 930,93 грн. та нараховано пеню в розмірі 806,14 грн. Вказане рішення відповідачем отримано 23.06.2010 року.

Докази що згадане рішення відповідачем оскаржувалось в справі відсутні, відповідно визначена у ньому сума заборгованості є узгодженою.   

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1,  із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.   

Згідно ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.  

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.      

Згідно ч. 5 ст. 106 цього ж Закону України, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.    

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону України, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення

справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи, з урахуванням часткової сплати, становить 1737,06 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами.      

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.  

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.  

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1737,06 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки на відповідача законодавцем покладений обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.     

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».  

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Західпрофінвест»(ЄДРПОУ 34904601, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 7) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847365, м. Львів, пр. Червоної Калини, 35, р/р 256083010816 ОПЕР в Львівського Облуправління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 325796) заборгованість в сумі 1737,06 грн.          

3. Зобов’язати Дочірнє підприємство «Західпрофінвест»виконати постанову негайно.      

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

                 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

                Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

                Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.     

          Постанова складена у повному обсязі 22.02.2011 року.

                  Суддя                                                                                                          Гавдик З.В.