Постанова

від 12.02.2008 по справі а6/663-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032,

м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел.

230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12"

лютого 2008 р.                                 

                                 Справа №

А6/663-07

За

позовом                       державної податкової інспекції в м.

Славутичі, м. Славутич

до

відповідача:          товариства з обмеженою

відповідальністю „Паливно-Транспортна

                              компанія”, м. Славутич

за

участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

                              1) гр. ОСОБА_1,

м. Київ

                              2) державного

реєстратора виконавчого комітету Славутицької міської

                              ради, м. Славутич

про                                  визнання установчих документів недійсними.

Суддя                    А.В.

Маляренко,

за участю представників сторін:

від

позивача:          Артющенко О.О.(дов.№23

від 04.10.2007р.);

від

відповідача: не з'явився;

від

третьої особи 1: не з'явився;

від

третьої особи 2:не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

Позивач

-державна податкова інспекція в м. Славутичі, м. Славутич -звернувся до

господарського суду Київської області з позовною заявою від 21.12.2007р. № 8974/10/10-12

до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-транспортна

компанія”, м. Славутич, за участю третіх осіб -громадянина ОСОБА_1, м. Київ та

виконавчого комітету Славутицької міської ради, в якій просить визнати

недійсними статут, установчий договір, свідоцтво платника податку на додану

вартість відповідача з моменту перереєстрації, а також просить визнати

недійсними всі документи фінансово-господарської діяльності відповідача,

складені після перереєстрації і які містять реквізити підприємства.

Позивач

обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що засновником та директором відповідача

після перереєстрації є гр. ОСОБА_1, який фактично ніколи ні засновником, ні

директором не був. На твердження гр. ОСОБА_1, про підприємство з такою назвою

він не чув, гроші та майно до статутного фонду не вносив, доручення на

реєстрацію підприємства нікому не надавав, дозвіл на виготовлення печатки не

отримував, особисто в органах податкової служби, Пенсійного фонду підприємство

на облік не ставив. Близько півтора роки тому гр. ОСОБА_1 віддав свої особисті

документи (паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера) знайомому

на його прохання, потім підписав кілька документів, які не читав, за що отримав

від знайомого грошову винагороду. На твердження позивача, при створенні

товариства з обмеженою відповідальністю „Паливно-Транспортна компанія” були

відсутні дійсна воля і волевиявлення засновника на створення підприємства,

відповідно установчі документи цього товариства підлягають визнанню недійсними.

Відповідач

не скористався своїм правом, наданим йому ст. 51 КАС України, та відзив на

позов не подав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча

матеріали справи свідчать, що відповідач повідомлявся про дату, час та місце

проведення судового засідання належним чином на належну адресу, зазначену в

установчих документах, ухвалою про відкриття провадження у справі, з додаванням

до неї копії позовної заяви з додатками.

Третя

особа 1 -ОСОБА_1 відзив на позов не подав, в судовому засіданні не заперечував

проти задоволення позову.

Від

третьої особи 2 - державного реєстратора виконавчого комітету Славутицької

міської ради до суду надійшов відзив на позов без номера від 25.01.2008р., в

якому третя особа зазначила, що 02.06.2005р. було проведено державну реєстрацію

змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю

„Паливно-Транспортна компанія”, зміст яких полягав у передачі прав засновників

товариства громадянину ОСОБА_1. На підставі пакету документів, який відповідав

вимогам ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців” та відповідно до порядку, передбаченого ч. 13 ст.

29, частинами 1-5 ст. 25 та частинами 2,3 ст. 27 зазначеного Закону було

проведено державну реєстрацію нової редакції статуту відповідача. Відповідно до

частини 14 ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців” заявнику був виданий оригінал старого статуту з

відміткою про реєстрацію змін та примірник статуту в новій редакції з відміткою

про реєстрацію. Третя особа 2 просила відмовити в позові в частині вимог про

скасування державної реєстрації, в решті позов задовольнити. Також від третьої

особи 2 надійшло клопотання від 25.01.2008р. № 13/3-13/600 про розгляд справи

без участі її представника. Крім того, всупереч вимогам ухвали про відкриття

провадження у справі від 28.12.2007р. третя особа не надала суду витребувану

копію реєстраційної справи відповідача, посилаючись на частину 6 ст. 11 Закону

України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.

Враховуючи

те, що відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є

місце її державної реєстрації, яке вказується в її установчих документах, те,

що відповідач належним чином повідомлявся про дату час та місце судового

засідання, те, що чинний КАС України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку

відповідача, а також те, що матеріалів справи достатньо для розгляду спору по

суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами за відсутністю

відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши

позов державної податкової інспекції в м. Славутичі, м. Славутич (далі по

тексту -ДПІ в м. Славутич) до відповідача -товариства з обмеженою

відповідальністю “Паливно-транспортна компанія”, м. Славутич (далі по тексту

ТОВ „ПТК”), за участю третіх осіб -громадянина ОСОБА_1, м. Київ (далі по тексту

-

ОСОБА_1)

та державного реєстратора виконавчого комітету Славутицької міської ради (далі

по тексту -державний реєстратор), вислухавши пояснення представників сторін та

вивчивши подані документи, суд

встановив:

ТОВ

„ПТК” (ідентифікаційний код 30547618) було зареєстроване виконавчим комітетом

Славутицької міської ради 21.08.1999р., за адресою 07100, Київська обл., м.

Славутич, Єреванський квартал, буд. 17, кв.2. Відповідно до установчого

договору (копія додана до матеріалів справи) ТОВ “ТДК” створено на підставі

рішень засновників -громадян ОСОБА_2 (50% статутного фонду) та ОСОБА_3 (50%

статутного фонду).

21.04.2004р.

було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „ПТК” та

зареєстровано зміни до статуту та угоду про внесення змін до установчого

договору (копія додана до матеріалів справи). Відповідно до зареєстрованих змін

засновниками ТОВ „ПТК” стали громадяни ОСОБА_4 (97% статутного фонду) та

ОСОБА_5 (3% статутного фонду), змінилося місцезнаходження товариства -07100, м.

Славутич, вул. Героїв Дніпра, буд.2.

02.06.2005р.

було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „ПТК”,

відповідно до яких засновником товариства став ОСОБА_1 (100% статутного фонду).

Реєстрацію змін було проведено на підставі пакету документів, відповідно ст. 29

Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб

-підприємців”, в тому числі: нотаріально посвідченої копії протоколу №3

загальних зборів від 01.03.2005р., нотаріально посвідченої копії заяви

ОСОБА_5

про вихід із складу учасників ТОВ „ПТК” та передачу своїх прав

ОСОБА_1,

нотаріально посвідченої копії заяви ОСОБА_4 про вихід із складу учасників ТОВ

„ПТК” та передачу своїх прав ОСОБА_1, нотаріально посвідченої копії довіреності

на реєстрацію нової редакції статуту на ім'я ОСОБА_6 від ОСОБА_1, статуту ТОВ

„ПТК” в старій редакції від 21.09.1999р. та двох екземплярів статуту ТОВ „ПТК”

в новій редакції, заповненої реєстраційної картки та документу про плату збору.

Позивач

зазначає, що в поясненнях, наданих співробітнику відділу податкової міліції

громадянином ОСОБА_1, останній повідомив, що про підприємство з такою назвою

він не чув, гроші та майно до статутного фонду не вносив, доручення на

реєстрацію підприємства нікому не надавав, дозвіл на виготовлення печатки не

отримував, особисто в органах податкової служби, Пенсійного фонду підприємство

на облік не ставив. Близько півтора роки тому гр. ОСОБА_1 віддав свої особисті

документи (паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера) знайомому

на його прохання, потім підписав кілька документів, які не читав, за що отримав

від знайомого грошову винагороду. Відношення до реєстрації та фінансово

-господарської діяльності ТОВ “ПТК” він не має та навіть не знав, що являється

засновником вказаного товариства (копії пояснень в матеріалах справи).

Дослідивши

подані докази, перевіривши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позовні

вимоги ДПІ в місті Славутичі про визнання недійсними установчих документів та

документів фінансово-господарської діяльності не підлягають задоволенню з

наступних підстав.

          Частиною 1, 2 статті 4 Закону України

“ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”

визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту

набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення

інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення

відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної

реєстрації юридичних осіб та внесення змін до установчих документів включає,

зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному

реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність

підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про

юридичну особу до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про

державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

          Приписами частин 1, 3 статті 29

Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців” (в редакції, чинній на момент здійснення реєстрації змін до

статуту 02.06.2005р.)  передбачено, що

для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної

особи, пов'язаних із зміною складу засновників, для проведення державної

реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники)

або уповноважений ними орган чи особа повинні подати особисто (надіслати

рекомендованим листом з описом вкладення) заповнену реєстраційну картку на

проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи

або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих

документів; оригінал установчих документів юридичної особи з відміткою про їх

державну реєстрацію; два примірники змін до установчих документів юридичної

особи та два примірники установчих документів у новій редакції, або два

примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує

внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до

установчих документів, а також додатково подається або копія рішення про вихід

юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому

порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі

складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про

передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого

органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу

засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або

установчими документами юридичної особи.

          Реєстрація змін до установчих

документів ТОВ “ПТК” проводилась на підставі визначених законодавством

документів, і їх відповідність законодавству перевірялась під час реєстрації.

          Позивачем не надано доказів про

притягнення до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво,

підроблення документів тощо осіб, які діяли від імені ТОВ “ПТК”.

          Приписами пункту 9.8 статті 9 Закону

України “Про податок на додану вартість” реєстрація осіб як платників податку

на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках,

якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про

анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1

пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців,

включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних

місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним

підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом,

закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за

рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в)

особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного

податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають

особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний

від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього

податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як

платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим

оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81

цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому

органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових

місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить

про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у

випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів

господарювання.

          Анулювання реєстрації на підставах,

визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту,

здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

          Відповідно до п.п. 25.2.1. п. 25

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого

наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. № 79,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за № 208/4429

органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників

податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про

анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі

існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту

25 цього Положення (підпункти "б" - "ґ" пункту 25 цього

Положення ідентичні підпунктам "б" - "ґ" пункту 9.8 статті

9 Закону України “Про податок на додану вартість”). Таким чином в компетенцію

ДПІ в м. Славутичі входить анулювання свідоцтва платника ПДВ, яке здійснюється

органом ДПС відповідно до підстав і в порядку, передбаченому законом, поза

судовим розглядом.

Згідно

зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Частина друга цієї ж норми

надає право державним та іншим органам звертатися до господарського суду у

випадках передбачених законодавчими актами.

Відповідно

до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності

окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі

господарським судам відповідно до ГПК України 1991 року, вирішуються

відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного

судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається ГПК

України.

Відповідно

до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів

поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках,

встановлених законом.

Приписами

статті 3 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган

державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова

особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно

до вимог частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею

110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її

учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими

документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було

створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в

інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про

визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені

при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках,

встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах,

зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду

органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Спеціальним

Законом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації

юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців, є Закон України “Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, зокрема,

частиною 2 статті 38 якого передбачено, що підставами для постановлення

судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з

банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про

проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні

юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що

суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам

закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в

Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним

її місцезнаходженням.

Наведені

приписи чинного законодавства кореспондуються між собою і встановлюють

виключний перелік підстав визнання недійсною державної реєстрації юридичної

особи.

Законом

України “Про державну податкову службу в Україні” чітко визначено функції, які

покладені на державні податкові інспекції в районах, містах без районного

поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції,

а саме пунктом 11 статті 10 вказаного Закону визначено, що останні подають до

судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод

недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими

угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом

підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними

цільовими фондами за рахунок їх майна. Також пунктом 17 статті 11 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової

служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами

України визначено право звертатися у передбачених законом випадках до судових

органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності.

Позивач

-ДПІ в м. Славутичі звернувшись з даним позовом ніяким чином не обґрунтувала

повноважень щодо звернення із згаданим позовом, а посилається лише на факт

порушення чинного законодавства при проведенні державної  реєстрації змін до установчих документів

відповідача.

Відповідно

до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статей 10-11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”

не передбачені такі способи реалізації повноважень ДПС, як звернення до суду із

позовом про визнання недійсними статуту, установчого договору, запису про

державну реєстрацію товариства, всіх первинних документів

фінансово-господарської діяльності.

З

огляду на викладене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення

позову державної податкової інспекції в місті Славутичі про визнання недійсними

установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість та

документів фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою

відповідальністю “Паливно-Транспортна компанія” з моменту його перереєстрації.

Судові

витрати розподіляються відповідно до ч. 4 статті 94 КАС України.

Враховуючи

наведене, керуючись ст. 19 Конституції України, частинами 1, 2 статті 4,

частинами 1, 3 статті 29 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб -підприємців”, підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2,

пунктом 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, пунктом

11 ст. 10, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п.п.

25.2.1. п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від

01.03.2000р. № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р.

за № 208/4429,   статтями 3, 4, 71, 94,

158 -163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В

позові державній податковій інспекції в місті Славутичі відмовити повністю.

Заяву

про апеляційне оскарження даної постанови може бути подано протягом десяти днів

з дня складення повного тексту постанови та його підписання.

Дана

постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання

заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Суддя                                                 

А.В. Маляренко