Постанова

від 11.03.2011 по справі 2-а-1587/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1587/10/1970

"11" березня 2011 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мірінович У.А. при секретарі Винярському В.Я.

      за участю:

      представника позивача –ОСОБА_1 Довіреність від 01.02.2011 року;

      представника відповідача - ОСОБА_2 Довіреність від 28.12.2010 року,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу

      за позовом Приватного малого підприємства «Аріадна»

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

      про скасування податкових повідомлень рішень, -   

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2010 року адміністративну справу № 3/413-5066 (к/с №К16322/07) за позовною заявою приватного малого підприємства «Аріадна»до Тернопільської ОДПІ про скасування: податкового повідомлення –рішення № 0001512305/0/83382 від 08.12.2006 року у частині сплати податку на прибуток у сумі 58125 грн., з яких 38750 грн. –основний платіж та 19375 грн. штрафні (фінансові) санкції; податкового повідомлення –рішення № 0001522305/0/83383 від 08.12.2006 року у частині сплати податку на додану вартість у сумі 55500 грн., з яких 37000 грн. –основний платіж та 18500 грн. -  штрафні (фінансові) санкції; податкового повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 17059,38 грн., з яких 5686,46 грн. –основний платіж та 11372, 92 грн. штрафні (фінансові) санкції направлено до Тернопільського окружного адміністративного суду на новий розгляд в частині позовних вимог, а саме про скасування податкового повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року.     

        В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що постановою Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007 року по справі № 3/413-5066 задоволено позов ПМП «Аріадна», визнано протиправними та скасовано –податкове повідомлення –рішення № 0001512305/0/83382 від 08.12.2006 року, податкове повідомлення –рішення № 0001522305/0/83383 від 08.12.2006 року, податкове повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року.

       Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

       Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2010 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 року у справі № 3/413-5066 скасовано. Постанову Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007 року у справі № 3/413-5066 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року та справу щодо цих позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому позивач просить скасувати податкове повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року в якому визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17059,38 грн., з яких 5686,46 грн. –основний платіж та 11372, 92 грн. штрафні (фінансові) санкції.

         В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що Тернопільською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПМП «Аріадна»щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV (далі –Закон № 889-ІV). За результатами перевірки складено довідку № 187/17-02/21150979 від 28.11.2006 року на підставі якої відповідачем було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року в якому визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17059,38 грн., з яких 5686,46 грн. –основний платіж та 11372, 92 грн. штрафні (фінансові) санкції. Прийняте відповідачем рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, з огляду на наступне.

         За результатами вищевказаної перевірки встановлено порушення вимог пп.4.2.9 п.4.2 ст. 4, пп.а п.19.2 ст.19 Закону № 889-ІV, а саме не включення до сукупного оподаткованого доходу громадян матеріальних і соціальних благ, не утримання податок з доходів фізичних осіб з доходу, виплаченого ФОП ОСОБА_3 внаслідок чого не перераховано до бюджету 5686,46 грн. податку з доходів фізичних осіб. Однак позивач не погоджується із такими висновками, оскільки виплачуючи дохід ФОП ОСОБА_3 в сумі 40000 грн. за проведені ремонтно –будівельні роботи без утримання з даного доходу податку з доходів фізичних осіб позивач керувався узагальнюючим податковим роз’ясненням щодо застосування положень п.1.8 ст. 1, п.9.12 ст.9 Закону № 889-ІV, затвердженим наказом ДПА України від 29.12.2003 року № 633 у відповідності до якого визначено, що з метою уникнення подвійного оподаткування, всі процедури щодо сплати податку підприємцями (незалежно від обраної системи оподаткування) знаходяться виключно в площині: підприємець –податковий орган. Зазначив, що аналогічна позиція податкового органу підтримана і в листі ДПА України від 23.11.2009 року № 12004/6/17-0716 в якому відзначено, що особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування –оподаткований дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки). Таким чином, визначаючи неправомірними дії ПМП «Аріадна»по виплаті доходу ФОП ОСОБА_3 в сумі 40000 грн. без утримання з нього податку з доходів фізичних осіб та донараховуючи позивачу податкове зобов’язання в сумі 5200 грн., та штрафні (фінансові) санкції на цю суму в розмірі 10400 грн. Тернопільська ОДПІ діяла в супереч норм передбачених чинним законодавством.

       Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що однією із підстав визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб було порушення позивачем пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону № 889-ІV, зокрема, не включення до сукупного оподаткування доходу громадян матеріальних і соціальних благ, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності підприємства, а саме оплата у червні 2005 року вартості путівки на відпочинок ОСОБА_4 в розмірі –3072 грн., відшкодування під звіт у липні 2005 року ОСОБА_5 вартості оплачених коштів за харчування, паркування автомобілів і інших витрат в розмірі –805,77 грн. Зазначив, що Вищий адміністративний суд України розглядаючи касаційну скаргу позивача надав правову оцінку  по даному факту у ухвалі суду від 08.04.2010 року. Таким чином, оскаржені дії позивача щодо прийняття на підставі довідки № 187/17-02/21150979 від 28.11.2006 року податкового повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року, в якому визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17059,38 грн., з яких 5686,46 грн. – основний платіж та 11372, 92 грн. штрафні (фінансові) санкції здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.

        Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

         Приватне мале підприємство „Аріадна” зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Тернопіль з 12.05.1996 року. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 193490 та довідки ЄДРПОУ з 30.03.2007 року назва підприємства з приватне мале підприємство „Аріадна” змінена на приватне підприємство «Виробничо –будівельна фірма «Аріадна».

         Судом встановлено, що з 31.10.2006 року по 30.11.2006 року (з перервою в роботі з 01.11.2006 року по 20.11.2006 рок) на підставі направлення від 31.10.2006 року № 001503 працівниками Тернопільської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку приватного малого підприємства «Аріадна»щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог Закону України від 22.05.2003 № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (надалі по тексту - Закону № 889-ІV). Перевірка проводилась з відома директора ПМП «Аріадна»ОСОБА_5 та в присутності головного бухгалтера ПМП «Аріадна»ОСОБА_4

        За результатами перевірки складено довідку № 187/17-02/21150979 від 28.11.2006 року, у якій встановлено порушення позивачем пп.4.2.9 п.4.2 ст. 4, пп.а п.19.2 ст.19 Закону № 889-ІV, а саме не включення до сукупного оподаткованого доходу громадян матеріальних і соціальних благ, неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за червень, липень 2005 року, серпень 2004 року, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі –5686,46 грн.

         На підставі вищевказаної довідки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року в якому позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 17059,38 грн., з яких 5686,46 грн. – основний платіж та 11372, 92 грн. штрафні (фінансові) санкції.

         Не погоджуючись із рішенням позивач звернувся з позовом у суд.

  Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Щодо встановленого порушення, то слід зазначити, що відповідно до пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону № 889-ІV до складу загального місячного оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), перелік видів якого наведений у зазначеному підпункті.

        Таким чином, блага, оплачені підприємством своїм працівникам, а саме оплата у червні 2005 року вартості путівки на відпочинок ОСОБА_4 в розмірі –3072 грн., відшкодування під звіт у липні 2005 року ОСОБА_5 вартості оплачених коштів за харчування, паркування автомобілів і інших витрат в розмірі – 805,77 грн., які були понесені працівниками ПМП «Аріадна»ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що свідчать звіти про використання коштів наданих на відрядження від 16.06.2005 року та 04.07.2005 року, з урахуванням змісту пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону № 889-ІV слід розцінювати як додаткові блага, які підлягають включенню до складу загального місячного оподаткованого доходу.

Щодо виплати доходу суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 в сумі 40000грн. за проведені ремонтно-будівельні роботи без утримання з даного доходу податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити наступне.

Як слідує з матеріалів справи, здійснюючи перевірку та визначаючи позивачу податкове зобов'язання із суми доходу виплаченого СПД ОСОБА_3 відповідач виходив із того, що даний дохід не являється доходом одержаним в межах підприємницької діяльності цього підприємця на який розповсюджується оподаткування єдиним податком, оскільки на думку податкової ремонтно-будівельні роботи не включені до видів діяльності цього підприємства які визначені в свідоцтві про сплату єдиного податку.

Відповідно до пп.4.3.25 Закону № 889-ІV дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до Закону не включається до місячного оподаткованого доходу.

        При цьому у Законі № 889-ІV, що регламентує в контексті сплати податку з доходів поведінку податкових агентів, не зазначено про те, яким чином фізична особа –підприємець –отримувач доходу має підтверджувати або як податковий агент повинен переконатися, що дохід пов'язаний саме з підприємницькою діяльністю, зазначеною в свідоцтві про сплату єдиного податку.

         Нічого про це не сказано і в Указі Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», та в Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, якими в своїй діяльності керуються суб’єкти підприємницької діяльності –фізичні особи.

Слід відмітити, що Наказом ДПА України від 29.12.2003 року №633З затверджено податкове роз'яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1 .пункту 9.12 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", згідно якого, з метою уникнення подвійного оподаткування, всі процедури щодо сплати податку підприємцями (незалежно від обраної системи оподаткування) знаходяться виключно в площині: підприємець-податковий орган. Аналогічна позиція податкового органу підтримана і в листі ДПА України від 23.11.2009р. №12004/6/17-0716 у якому зокрема відзначено, що особа, яка є джерелом виплати доходу(виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності , не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування-оподаткований дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки).

Кріт того, Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.

Вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлений п.1 указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.

Таким чином, режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.

Відповідно, висновок відповідача про неправомірність дій позивача по виплаті доходу СПД ОСОБА_3 в сумі 40000грн. без утримання з нього податку з доходів фізичних осіб, та донарахування підприємству податкового зобов'язання в сумі 5200 грн. та штрафні (фінансові) санкції на цю суму в розмірі 10400 грн. не ґрунтується на вимогах законів, та рішення в цій частині підлягає до скасування.

         За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування  податкового повідомлення –рішення № 0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року підлягають до задоволенню частково, а саме щодо визначення податкового зобов’язання в сумі 15600 грн. 00 коп. у тому числі за основним платежем 5200 грн. 00 коп. та  за штрафними (фінансовими) санкціями 10400 грн. 00 коп.

        Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити частково.

 2. Скасувати податкове повідомлення –рішення від 08.12.2006 року № 0004581703/0/83384 Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції в частині визначення Приватному малому підприємству „Аріадна” (ідентифікаційний код 21150979) податкового зобов’язання в сумі 15600 (п’ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 коп. у тому числі за основним платежем 5200 (п’ять тисяч двісті) гривень 00 коп. та  за штрафними (фінансовими) санкціями 10400 (десять тисяч чотириста) гривень 00 коп.

3. В задоволені позовних вимог в частині скасування  податкового повідомлення –рішення від 08.12.2006 року № 0004581703/0/83384 Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції щодо визначення Приватному малому підприємству „Аріадна” (ідентифікаційний код 21150979) податкового зобов’язання в сумі 1459 (одна тисяча чотириста п’ятдесят дев’ять) гривень 38 коп. у тому числі за основним платежем 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 46 коп. та  за штрафними (фінансовими) санкціями 972 (дев’ятсот сімдесят дві) гривні 92 коп. відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 березня 2011 року.

Головуючий суддя                                                                                Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Мірінович У.А.