Постанова

від 04.03.2008 по справі 10/251-4822

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04"

березня 2008 р.

Справа №

10/251-4822

 16 год. 50 хв.

 м.

Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області у складі

 судді Півторака М.Є.            

при

секретарі судового засідання  Клим Т.П.

Розглянув

справу

За

позовом: Шумського

районного споживчого товариства, м. Шумськ, вул. Українська, 42 Шумського

району Тернопільської області

Третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю

«Шумськ-Інвест», м. Шумськ, вул. Українська, 38 

До

відповідача: Шумської

міської ради, м. Шумськ, вул. Українська, 59 Шумського району Тернопільської

області

Третьої

особи не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.          ОСОБА_1, АДРЕСА_1

2.          ОСОБА_2, АДРЕСА_2

За участю

представників:

Позивача: Помазаська С.І. -представника, довіреність

№243 від 01.11.2007р.;

третя

особа на стороні позивача: ОСОБА_3. - представник, довіреність №4 від

02.01.08р.

Відповідача: ОСОБА_4. -начальника юридичного відділу

Шумської міської ради, довіреність №262 від 20.04.2007р.; ОСОБА_5.- секретар виконкому Шумської міської

ради, довіреність №25 від 23.01.08р

Третьої

особи на стороні відповідача:

не прибув ;

          В

розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні

права та обов'язки, передбачені ст.ст. 27,29,49,51,59,130 КАС України.

Суть справи:  До

господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Шумське

районне споживче товариство, м. Шумськ, вул. Українська, 42, третя особа, яка

не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТзОВ

«Шуськ-Інвест», м. Шумськ до відповідача -Шумської міської ради, м. Шумськ,

вул. Українська, 59 та третьої особи: ОСОБА_1., АДРЕСА_1 про визнання

нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Шумської міської ради 05

червня 2003 року № 181 «Про надання дозволу на встановлення торгового

павільйону на ринковій площі по торгівлі промисловими товарами жит. м. Шумськ

ОСОБА_1.»                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

В обґрунтування

своїх позовних вимог Шумське РайСТ вказує, що прийняте виконавчим комітетом

Шумської міської ради рішення від 05.06.2003р. №181, зачіпає його права та

законні інтереси, винесено з порушенням чинного 

законодавства, а саме ст. ст. 5, 22 Закону України «Про основи

містобудування», ст.24 Закону України «Про планування і забудову території».

Ухвалою

господарського суду від 04.12.2007 року відкрито провадження у адміністративній

справі та призначено судове засідання о 11 год. 45 хвилин 21 грудня 2007 року.

У відзиві на

позов № 938 від 20.12.2007

року Шумська міська рада, м. Шумськ заперечує заявлені вимоги повністю і вважає

їх безпідставними і зазначає, що у всіх актах вибору земельних ділянок та

схемах до них є підписи голови правління Шумського РайСТ ОСОБА_6. та директора

об'єднання ринок ОСОБА_7., тобто органи управління знали, погоджували та не

заперечували проти надання земельних ділянок під розміщення торгових

павільйонів, що можна трактувати як добровільну відмову з боку Шумського РайСТ.

Окрім того, за всіма підприємцями, рішеннями суду визнано право власності, отже

вони набули право користування земельними ділянками на підставі п. 1 ст. 120

Земельного кодексу України. 

          Просить  закрити провадження у справі на підставі п. 3

ч. 1 ст. 121 КАС України.

У відповідності

до вимог ст. 128 КАС України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16

год. 15 хв. 22 січня 2008 року.

22 січня 2008

року до господарського суду Тернопільської області поступила заява Товариства з

обмеженою відповідальністю «Шумськ-Інвест», м. Шумськ №34 від 21.01.2008р. про

залучення її до участі у справі в якості третьої особи, оскільки, прийняте

господарським судом рішення по даній справі може вплинути на права, інтереси та

обов'язки товариства, яке набуло право користування на земельну ділянку, яка є

предметом даного спору.

          Ухвалою господарського суду від 22.01.2008р.в порядку статті 53

КАСУ  залучено до участі у справі

№10/251-4822 Товариство з обмеженою відповідальністю «Шумськ-Інвест», м. Шумськ

та у відповідності до ст. 150 КАС України відкладено розгляд справи до 11 годин

35 хвилин 08 лютого 2008 року.

          04 лютого 2008 року до господарського

суду поступила заява №7/80 від 04.02.2008р. Шумського РайСТ про уточнення та

збільшення позовних вимог, посилаючись на надання архівним відділом Шумської

райдержадміністрації копії рішення, яке стосується третьої особи ОСОБА_1. та

має безпосереднє відношення до предмету спору у справі №10/251-4822. Просить

збільшити позовні вимоги, а саме визнати нечинним та скасувати:

          - рішення виконавчого комітету

Шумської міської ради від 05.06.2003р. №181 «Про надання дозволу на

встановлення торгового павільйону на ринковій площі по торгівлі промисловими

товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_1.»;

          - рішення виконавчого комітету

Шумської міської ради від 09.04.2003р. №120 «Про надання дозволу на

виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій

площі ОСОБА_1. жит. АДРЕСА_3»;

          - рішення виконавчого комітету

Шумської міської ради від 01.08.2003р. №245 «Про надання дозволу на відкриття

торгової точки по торгівлі промисловими товарами жит. АДРЕСА_3 ОСОБА_1.».

               Стаття 51 КАС України надає

позивачу право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити

або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову

в будь-який час до закінчення судового розгляду.

            Подана позивачем заява про

збільшення позовних відповідає приписам ст. 51 КАС України , а тому

Господарським судом прийнято збільшення позовних вимог Шумського районного

споживчого товариства, м. Шумськ, поданих 04 лютого 2008 року.

          18 лютого 2008 року до господарського

суду поступила заяв №7/154 від 15.02.Ш008р. Шумського РайСТ про залучення

третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, АДРЕСА_2.

Ухвалою

господарського суду Тернопільської області від 22 лютого 2008 року в порядку

ст. 53 КАСУ залучено до участі у справі №10/251-4822 ОСОБА_2, АДРЕСА_2.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Розглянувши

матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача

та заперечення представника відповідача, третіх осіб, оцінивши представлені

докази, суд встановив наступне:

У відповідності

до ч. 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів  при здійсненні ними владних управлінських

функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих

повноважень.

Статтю 17

КАСУ визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на

спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом власних повноважень щодо

оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів

індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1

статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах

здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду

своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом 2

статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт

господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та

органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству.

Стаття 152

Земельного Кодексу України визначає способи захисту прав громадян та юридичних

осіб, до яких зокрема, відноситься визнання недійсним рішень органів виконавчої

влади або органів місцевого самоврядування.

          Позивач по справі: Шумське районне

споживче товариство, місцезнаходження якого АДРЕСА_4, є юридичною

особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку Шумською районною

державною адміністрацією 17.08.2001 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний

код 01767364, що підтверджується довідкою № 31-73  від 13.12.2007 року Головного управління

статистики у Тернопільській області.

Згідно

Постанови ЦК Компартії України і ради Міністрів УРСР від 14 квітня 1987 року

№124 «Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків», в результаті

безоплатної передачі колгоспного ринку - Шумське районне споживче товариство як

організація споживчої кооперації являлось власником даного ринку в м. Шумськ,

що знайшло підтвердження у рішенні Конституційного суду від 11.11.2004р. у

справі №1-30/2004.

Шумське  райСТ визначило предметом судового розгляду визнання нечинним та скасування рішень

виконавчого комітету Шумської міської ради від 05 червня 2003 року №181 «Про

надання дозволу на встановлення торгового павільйону на ринковій площі по

торгівлі промисловими товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_1.»; від 09 квітня 2003

року №298 «Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на

встановлення павільйону на ринковій площі ОСОБА_1. жит. АДРЕСА_3»»та від 01

серпень 2003 року №245 «Про надання дозволу на відкриття торгової точки по

торгівлі промисловими товарами жит. АДРЕСА_3 ОСОБА_1.».

В силу приписів

статті 20 ГУ України та ст. 152 Земельного кодексу України  Шумське районне споживче товариство, м.

Шумськ вправі звертатися до суд з позовом про визнання нечинним рішення

Шумської міської ради, яким порушено його права.

Відповідно

до статті 123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок юридичним

особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів

виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення

цих ділянок.

          У судовому засіданні встановлено, що, 03 вересня 1998 року арбітражним судом

Тернопільської області винесено рішення у справі №1922-4, яким зобов'язано

Шумську селищну Раду закріпити за Шумським райСТ м. Шумськ  земельну ділянку в смт. Шумськ по вул.

Українська, на якій знаходиться ринок та видати державний акт на право

постійного користування нею.

Відповідно до

рішення Шумської міської ради від 29 вересня 2000 року №33 , видано Державний

акт на право постійного користування землею Шумському районному споживчому

товариству в м. Шумськ вул. Українська (торговий ринок) надано у постійне

користування 1,1365 га серії ІІ-ТР №000968 від 13.09.2001р., який зареєстровано

в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №34.

Відповідно

до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах

повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності

до статей 10, 25, 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від

21 травня 1997 року N 280/97-ВР (із послідуючими змінами та доповненнями)

міські ради є органами  місцевого

самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють

від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування,

визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 24

Закону України «Про планування і забудову території» від 20 квітня 2000 року

№1699-ІІІ встановлено , що  фізичні чи

юридичні особи, заінтересовані  в

здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про

надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або

Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви

додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною

ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем

земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника

земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у

користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної

ділянки на її забудову. 

Як

вбачається із матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Шумської міської

ради №120 від 09 квітня 2003 року «Про надання дозволу на виготовлення

проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі ОСОБА_1.

жит. АДРЕСА_3», надано дозвіл

ОСОБА_1жит.АДРЕСА_3на виготовлення проектної документації на встановлення

торгового павільйону на ринковій площі за №80 згідно схеми забудови ринку.

Рішенням

виконавчого комітету Шумської міської ради №181 від 05 червня 2003 року «Про

надання дозволу на встановлення торгового павільйону на ринковій площі по

торгівлі промисловими товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_1.» надано дозвіл жит. м. Шумск ОСОБА_1. на

встановлення торгового павільйону.

Рішенням

виконавчого комітету Шумської міської ради №245 від 01 серпня 2003 року «Про

надання дозволу на відкриття торгової точки по торгівлі промисловими товарами

жит. м. Шумськ, вуул. Набережна, 8а ОСОБА_1.»надано дозвіл жит. м. Шумськ ОСОБА_1на відкриття торгової точки

промисловими товарами в торговому павільйоні на ринковій площі.

У відповідності

до п.п. 2.8. Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення

підприємницької діяльності, затвердженими наказом Держкомітету будівництва,

архітектури та житлової політики України №227 від 13.10.2000р. та

зареєстрованим в Мін'юсті України від 27.10. 2000р. за № 755/4976 ( чинні на

момент виникнення правовідносин), суб'єкту підприємницької діяльності

надається дозвіл на розміщення малої архітектурної форми за умови подання

документу, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно ст. 22

Закону України «Про основи містобудування», ст. 24 Закону України «Про

планування і забудову територій»та п. 2 Положення про порядок надання дозволу

на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держкомбудівництва,

архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273, передбачено, що

для будівництва та розміщення торгового павільйону підприємцем ОСОБА_7.

необхідно було представити документи, що засвідчують право власності чи

користування земельною ділянкою або у разі, якщо забудовник (замовник) не є

власником чи користувачем земельної ділянки, подати нотаріально засвідчену

згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка

перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та

користувача земельної ділянки на її забудову.   

Окрім того, в

судовому засіданні встановлено, що рішенням Шумського районного суду

Тернопільської області від 09 жовтня 2006 року, визнано за ОСОБА_2жителькою

АДРЕСА_2право власності на торговий павільйон, який знаходиться в м. Шумськ,

ринкова площа, Тернопільської області, який належав ОСОБА_1.

          Досліджені у судовому засіданні

документи свідчать, що землекористувач -Шумське районне споживче товариство

згоди на забудову земельної ділянки, яка належить йому  на праві постійного користування, підприємцю

ОСОБА_1. ні ОСОБА_3. не надавало.

     Відповідно, ОСОБА_1. ні ОСОБА_2. не надали

суду доказів, які підтверджували про припинення землекористування Шумським

РайСТ, як то його добровільна відмова від права користування або ж проведення

процедури вилучення даної земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного

кодексу України.

Шумською

міською радою,  не надано  доказів укладення договору оренди землі з

Якушевською Г.І. чи ОСОБА_3. хоча як стверджує відповідач він фактично

сплачував орендну плату, що засвідчують фіскальні чеки з вказанням в графі

-орендна плата.

              Окрім того судом встановлено, що, 03 грудня 2007 року господарським судом

Тернопільської області у справі №10/240-4609 винесено рішення, яким визнано

дійсним з моменту укладення Договір купівлі -продажу від 10.10.2007 року

цілісного майнового комплексу -підприємства споживчої кооперації “Ринок“, який

знаходиться за адресою АДРЕСА_4, розміщеного на земельній ділянці площею 1,1365

га по вул. Українська ( торговий ринок ) згідно Державного акту на право

постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001

року між Шумським районним споживчим товариствомАДРЕСА_4та Товариством з

обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ, вул. Українська, 38 та

визнано за ТОВ “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ право власності на цілісний майновий

комплекс -підприємство споживчої кооперації “Ринок“, який розміщений на

земельній ділянці площею 1,1365 га, згідно Державного акту на право постійного

користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року за

адресою м. Шумськ, вул. Українська ( торговий ринок ) Тернопільської області, в

т. ч. на об'єкти нерухомого майна: павільйон металевий м'ясний № 1  площею 157,1 кв. м., павільйон  металевий № 2 ( лабораторія ) площею 70,49

кв. м., павільйон металевий молочний № 3 площею 72,05 кв. м., асфальтне

покриття площею 1.1365 кв. м., торговий піднавіс, туалет цегляний, огорожу

металеву по периметру ринку.

Частиною 1

статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і

споруду право користування на земельну ділянку може переходити на підставі

договору оренди. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення

договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу

України).

Отже, момент

переходу права користування земельної ділянки при переході права власності на

будівлі, споруди, що на ній знаходяться чітко визначено законом. Враховуючи, що

момент переходу права власності на будівлі і споруди з моментом переходу права

користування земельною ділянкою закріпленою (виділеною) за цими будівлями і

спорудами як правило не співпадає, слід вважати, що припинення

землекористування у продавця будівель і споруд відбувається після укладення

договору оренди з покупцем будівель і споруд та його державної реєстрації.

          На час розгляду позову в суді,

сторонами та третіми особами не надано доказів укладення договору оренди з його

державною реєстрацію з покупцем ринку, а саме ТОВ «Шумськ-Інвест»; не

представлено доказів знаходження земельної ділянки закріпленої за ринком в

землях запасу в результаті добровільної відмови чи вилучення у позивача, в

зв'язку продажем чи по іншій причині, а тому на даний час належним

землекористувачем суд вважає Шумське районне споживче товариство.

                 Стаття 193 Земельного Кодексу

України передбачає, що державний земельний кадастр -це єдина державна система

земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення

або припинення права власності і права користування земельними ділянками та

містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий

режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну

характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний

кадастр є основою для ведення кадастрів інших природній ресурсів.

                  Згідно представленої довідки

Шумського реєстраційного відділу Тернопільської регіональної філії Державного

підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті

України по земельних ресурсах»№5/8/001 від 11.01.2008р. землекористувачем

земельної ділянки в м. Шумськ, вул. Українська (торговий ринок розміром 1,1365

га згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою

серії ІІ-ТР №000968 від 13.09.2001р., являється Шумське РайСТ та інших змін

щодо даного акту не вносились.

Статтею 142

Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного

користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача

здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної

ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права

користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

На час розгляду

позову в суді встановлено, що жодної заяви щодо добровільної відмови від права

постійного користування земельною ділянкою землекористувачем -Шумським районним

споживчим товариством не надходило, а тому, підписи голови правління Шумського

РайСТ на вищезазначених Актах не можуть вплинути на встановлений у

відповідності до Земельного кодексу України порядок вилучення земельних ділянок

або ж припинення землекористування за добровільною відмовою.  

А також,

твердження відповідача на постійний контроль Шумської райдержадміністрації та

Шумської міської ради щодо затвердження та виготовлення схем забудови ринку,

про хід виконання доручень та розпоряджень, про стан будівництва павільйонів,

не свідчить, що Шумське районне споживче товариство обмежене в

землекористуванні

Окрім того,

суд  зазначає, що посилання представника

третьої особи -ОСОБА_3. про пропущення позивачем строку позовної

давності є необґрунтованим, оскільки, 

згідно ст. 100 КАС України пропуск звернення до суду є підставою для

відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (

згідно приписів ст. 50 КАСУ сторонами в адміністративному позові є позивач та

відповідач )  якою ОСОБА_2. не можна

вважати, оскільки останній в даній справі стороною не являється.

З матеріалів

справи вбачається, що позивачу -Шумському РайСТ стало відомо про винесення

рішення №214 від 01.08.2006р. з листа Шумської міської ради за №859 від 22

листопада 2007 року.

Пунктом 11 ст.

59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“ акти органів та

посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Прийняті

Шумською міською радою рішення № 181 від 05.06.2003 року, №120 від 09.04.2003р.

та №245 від 01.08.2003р. зачіпало інтереси позивача у справі, а тому в силу

приписів ст. 59 Закону  Шумська міська

рада повинна була повідомити Шумське райСТ про прийняті нею рішення.

Підтвердженням виконання вимог ст. 59 Закону могло бути виписка з Журналу

вихідної кореспонденції, чи інший спосіб , зокрема оприлюднення в засобах

масової інформації.

Під час розгляду

позову в суді Шумська міська рада не надала суду доказів про повідомлення

позивача про прийняте нею вищезазначених оспорюваних рішень.

Як зазначено у

рішенні Конституційного суду України від 02.07.2002р.( справа №1-8/2002.)

на акти як

нормативного так і ненормативного характеру, які постійно породжують негативні

наслідки та порушують права і не відповідають вимогам Конституції України та

Законам України строк давності для їх впорядкування шляхом часткового чи

повного скасування не може поширюватись.

У

відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та

статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на яких ґрунтуються її  вимоги 

та заперечення.

Оцінка  доказів на предмет встановлення їх

належності  та допустимості  здійснюється господарським судом, що

передбачено  положеннями  статей 70, 138 КАС України.

При досліджені

судом доказів та доводів сторін, наведених в обґрунтування та заперечення

позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги Шумського районного

споживчого товариства, АДРЕСА_4, як належного землекористувача на підставі

Державного акту на право постійного користування землею, площею 1,1365 га, про

скасування рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 05.06.2003р.

№181 «Про надання дозволу на встановлення торгового павільйону на ринковій

площі по торгівлі промисловими товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_1.»;  рішення виконавчого комітету Шумської міської

ради від 09.04.2003р. №120 «Про надання дозволу на виготовлення проектної

документації на встановлення павільйону на ринковій площі ОСОБА_1. жит.

АДРЕСА_3»,  рішення виконавчого комітету

Шумської міської ради від 01.08.2003р. №245 «Про надання дозволу на відкриття

торгової точки по торгівлі промисловими товарами жит. АДРЕСА_3 ОСОБА_1.», є

обґрунтованими  та такими, що  підлягають до задоволення.

          У відповідності із ст. 94 КАС України

судовий збір з відповідача не стягується.

З огляду на

наведене, керуючись статтями 19,129 Конституції України , ст. ст. 49,51,53,54,

59, 70,71,94,98,128,138 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст.

120,123,193 Земельного  Кодексу України,

ст. 20 Господарського Кодексу України, 

ст. 10,25,26, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“ ,

ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій“  господарський суд ,-

П о с т а н о в и в:

1.Позов

задовольнити.

2.Скасувати

рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 05.06.2003р. №181 «Про

надання дозволу на встановлення торгового павільйону на ринковій площі по торгівлі

промисловими товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_1.»;         

3.Скасувати

- рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 09.04.2003р. №120 «Про

надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення

павільйону на ринковій площі ОСОБА_1. жит. АДРЕСА_3».

4.Скасувати

рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 01.08.2003р. №245 «Про

надання дозволу на відкриття торгової точки по торгівлі промисловими товарами

жит.АДРЕСА_3».

5.Постанова

суду першої інстанції набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження.

             На постанову суду сторони мають

право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі  до

адміністративного суду апеляційної інстанції, та протягом 20 днів після подання

заяви подати апеляційну скаргу.

6.Постанова

складена в повному обсязі 04 березня 2008 року.

Суддя                                                                                              

     М.Є. Півторак