ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.11 Справа№ 5015/1471/11
За позовом Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»м. Київ
До відповідача ТзОВ „Фортуна”, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область
Про стягнення заборгованості
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники :
від позивача: ОСОБА_1 –довіреність від 20.11.09р.
від відповідача ОСОБА_2 –керівник товариства
Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не надходило.
Суть спору :
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»м. Київ до ТзОВ „Фортуна”, м. Новояворівськ Яворівський район Львівська область про стягнення заборгованості в сумі 709092,48 грн.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.
Представник Позивача в судових засіданнях підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.
Представник Відповідача позовні вимоги визнає повністю.
Судом встановлено:
13.12.2005 року між ЗАТ «ПроКредит Банк»(правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк») та ОСОБА_2 було укладено Рамкову Угоду № 0261 (Рамкова Угода), відповідно до якої Позивач зобов'язався відкрити ОСОБА_2 кредитну лінію терміном на 120 місяців із лімітом кредитування 100 000 дол. США. 20.03.08р. між сторонами було укладено Договір №1 про внесення змін до Рамкової Угоди, відповідно до якого було збільшено термін кредитної лінії до 240 місяців та збільшено ліміт кредитування до 500 000 дол. США; встановлено ліміт відсотків за користування кредитними коштами –40% річних.
На підставі Рамкової угоди № 0261 від 13 грудня 2005р. між ПАТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_2 укладено:
- Договір про надання траншу № 3.20883/0261 від 20.03.2008 р. (Кредитний договір 1) за яким Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало ОСОБА_2 (Позичальник) грошові кошти в розмірі 51 000,00 доларів США, строком користування 60 місяців зі сплатою 14% річних;
- Договір про падання траншу № 3.22291/0261 від 26.05.2006 р. (Кредитний договір 2) за яким Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», надало ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 50 000,00 доларів США, строком користування 60 місяці зі сплатою 14 % річних;
Відповідно до умов Рамкової угоди та Кредитних договорів ОСОБА_2, як Позичальник, взяв на себе обов‘язок належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Рамковою угодою 1 та Кредитними договорами.
Як встановлено судом - ОСОБА_2 порушив умови Рамкової угоди, Кредитного договору 1, Кредитного договору 2 і вимоги законодавства, не забезпечило своєчасне погашення кредитів, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні.
Згідно п. 8.1 Рамкової Угоди Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.
Відповідно до цих положень Рамкової угоди та Законодавства України, 05.11.2010р. Банком ОСОБА_2 було скеровано вимогу №497/10 від 02.08.2010р. про повне дострокове погашення кредиту за Кредитним договором 1 та вимогу №498/10 від 02.08.2010р. про повне дострокове поргашення кредиту за Кредитним договором 2, які отримані нам 03.08.2010р.
II. 10.2 Рамкової Угоди передбачено, що у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний календарний день прострочення (включаючи день повного погашення заборгованості) у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень.
Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальником, між АТ «ПроКредит Банк»та ТзОВ Фортуна (надалі Відповідач) 21 березня 2008р. укладено Договір поруки №0261-ДП-5 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого Відповідач взяв на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 (Позичальника), які виникають з умов Рамкової Угоди №0261 від 13.12.2005р. у повному обсязі цих зобов'язань як солідарний із Позичальником боржник (п. 2.1 Договору поруки).
Сума заборгованості за Кредитним договором 1, згідно розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 01.12.2010 року становить 341 621,51 грн., з яких заборгованість за капіталом кредиту становить виходячи із курсу 7,93 грн. за 1 дол. США - 315 233,30 грн.; заборгованість за відсотками по графіку - 16 276,79 грн.; відсотки за фактичне користування кредитними коштами - 204,72 грн.; пеня - 9 906,70 грн.
Сума заборгованості за Кредитним договором 2 згідно розрахунку заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 01.12.2010 року складає 367 470,97 грн., з яких заборгованість за капіталом кредиту становить виходячи із курсу 7,93 грн. за 1 дол. США - 328 032,85 грн.; заборгованість за відсотками по графіку становить 24 367,52 грн.; заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитними коштами становить 290,77 грн.; нарахована пеня - 14 779,84 грн.
Загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення із ТзОВ «Фортуна»становить 709 092,48 грн.
Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань) .
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з п.п.4.3 Кредитного договору, за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини, а також за порушення строку дострокового погашення заборгованості по кредиту, відсотках Відповідач сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати належних йому процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов’язань.
Частина 1 ст. 548 ЦК України встановлює, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, між сторонами було укладено Договір поруки №0261-ДП-5 від 21.03.08р., за умовами якого Відповідач зобов'язався відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_2, які виникають з умов Рамкової Угоди №0261 від 13.12.2005р. у повному обсязі цих зобов’язань як солідарний із Позичальником боржник.
Відповідно до п.1 ст 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників(солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Виходячи з вищенаведених норм закону та договірних умов, існують усі правові підстави для стягнення з Відповідача:
- за договором про надання траншу №3.20833/0261 від 20.03.2008р. - 315 233,30 грн. - заборгованість по капіталу кредиту, 16 276,79 грн. - заборгованість за процентами по графіку, 204,72 грн. - нараховані проценти за фактичне користування простроченим
капіталом, 9 906,70 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язання;
- за договором про надання траншу №3.22291/0261 від 18.07.2008р. - 328 032,85 грн. - заборгованість по капіталу кредиту, 24 367,52 грн. - заборгованість за процентами по графіку, 290,77 грн. - нараховані проценти за фактичне користування простроченим капіталом, 14 779,84 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язання.
Доказів повернення кредитних коштів та відсотків по ньому Відповідач суду не представив, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст. 49ГПК України слід віднести на Відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 530, 546, 548 ЦК України, ст. ст. 34, 43, 49, 75,82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ТзОВ „Фортуна” (81054, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 26, ЄДРПОУ 23274160) на користь ПАТ «ПроКредит Банк» ( 03115, м. Київ, пр. Перемоги,107а, код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за кредитним договором №3.20833/0261 від 20.03.2008р. в сумі 341 621,51 грн., заборгованість за кредитним договором №3.22291/0261 від 18.07.2008р. в сумі 367 470,97 грн., 7090,92 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя Довга О.І.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2011 |
Оприлюднено | 18.05.2011 |
Номер документу | 15227341 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Довга О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні