Рішення

від 12.05.2011 по справі 5026/720/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 12 травня 2011 року                                                  Справа № 16/5026/720/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Cпаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;     

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2 до  товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Транспортні Лінії" про  стягнення 26 695,92 грн.

                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача сумі 26 695,92 грн. з яких 9 300,00 грн. основна заборгованість, 3 886,30 грн. пеня, 13 190,20 грн.  інфляційних, 319,42 грн. 3% річних на підставі договору  транспортного  експедирування  вантажних перевезень  № ТП-00502/09 від 26 серпня 2009 року. Позивач 04.05.2011 року подав заяву про зменшення позовних вимог лише до стягнення 9300,00 грн. основного боргу, 04,60 грн. пені, 384,68 грн. процентів річних та 1305,70 грн. інфляційних (на загальну суму 10 994,98 грн.) через допущені математичні помилки у розрахунках. Дану заяву суд приймає до розгляду, як подану в порядку ст. 22 ГПК України заяву про зменшення позовних вимог. В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що уточнений позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір  транспортного експедирування вантажних перевезень № ТП-00502/09, у відповідності до умов якого відповідач (Перевізник) приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення доставки вантажів автомобільним транспортом по території України ( п. 2.1 договору). Перевезення вантажів виконується лише на підставі разового договору - заявки на перевезення вантажу завіреною печаткою та підписом довірених осіб з обох сторін, що подає позивач (Експедитор) за узгодженою формою з відповідачем (Перевізником) факсом, електронною поштою, чи іншим способом. Разовий договір - заявка є невід’ємною частиною цього договору ( п. 2.2 договору).

Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно разового договору - заявки ( а.с. 11) від 12 жовтня 2009 року на перевезення  вантажів автомобільним  транспортом № ЧК3431 до договору  № ТП-00502/209 від 26 серпня 2009 року укладеного між сторонами, позивач (Перевізник) зобов'язався виконати для відповідача (Еспедитора-Замовника) перевезення  по маршруту Житомир-Кременчуг-Полтава. Вартість перевезення    становить 2 200,00 грн. з ПДВ.

За разовим договором-заявкою (а.с. 12)  від 23 жовтня 2009 року були надані послуги перевезення по маршруту  Черкаси-Донецьк-Краматорськ, вартість перевезення становить 3 600,00 грн.

За разовим договором-заявкою (а.с. 13)  від 04 листопада 2009 року позивач надав відповідачу послуги по перевезенню за маршрутом Черкаси-Донецьк-Краматорськ, вартість перевезення становить 3 500,00 грн.

Порядок і строк оплати товару за всіма разовими договорами -- 15 банківських днів після отримання  оригіналів документів.

За доводами позивача, оформленими документами сторони обмінювалися за допомогою факсу.

На підтвердження факту перевезення вантажу позивачем у справу надано   рахунки- фактури  № 249 від 14 жовтня 2009 року ( а.с. 14), № 262 від 26 жовтня 2009 року ( а.с. 16), № 274 від 09 листопада 2009 року; та акти № 249 від 14 жовтня 2009 року ( а.с. 15), № 262 від 26 жовтня 2009 року ( а.с. 17) прийому - передачі  виконаних робіт.

За доводами позивача, акт виконаних робіт до разового договору-заявки № ЧК3607 відповідач позивачу не повернув, але підтвердженням виконання робіт з перевезення є додатково подані позивачем у справу копія товарно-транспортної накладної від 05.11.2009 року про перевезення вантажу автомобілем Сканія НОМЕР_1 водій Левченко, що співпадає з даними договору-заявки № ЧК3607.

За доводами позивача, що підтверджується і матеріалами справи,  відповідач на день подачі позову має заборгованість за договором транспортного експедирування  вантажних перевезень  № ТП-00502/09 в загальній сумі 9 300,00 грн. (3500 + 2200 + 3600).

Заперечень проти даної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2. договору експедитор проводить оплату наданих послуг перевізника згідно терміну вказаному в разовому договорі –заявці, але не пізніше 30 банківських днів з дати подання експедитору оригіналів всіх наступних документів, оформлених належним чином: рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно - транспортної накладної з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки). Перелік необхідних для оплати документів може бути розширений сторонами в разовому договорі –заявці.

Так, в пункті 4 разових договорів - заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом № ЧК 3431 від 12 жовтня 2009 року, № ЧК 3519 від 23 жовтня 2009 року, № ЧК 3607 від 04 листопада 2009 року вказано, що перевізник повинен повернути експедитору отримані від вантажоотримувача  документи, а саме: акт прийому  продукції (обовязково), акт бою, порчі, недостачі (якщо  таке мало  місце), рахунок фактуру, податкову накладну, акти виконаних робіт, відправивши їх Експедитору замовнику рекомендованим листом  не пізніше 10 днів  після здачі  вантажу, на адресу: м. Черкаси, вул. Оржонікінзе, 70.

Позивач вказує, що всі необхідні документи для подальшого проведення платежів на свою користь, відповідачу було направлено поштовим зв'язком і кореспонденцію вручено 09.11.2009, 23.11.2009 та 26.10.2009 (а.с. 19).

Термін оплати наданих послуг згідно разових договорів - заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом  № ЧК 3431 від 12 жовтня 2009 року, № ЧК 3519 від 23 жовтня 2009 року, № ЧК 3607 від 04 листопада 2009 року відносно умов договору сторони встановили на протязі 15 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Заперечень проти неотримання документів та проти доводів позивача про настання строку платежу, відповідач суду не надав. Доказів існування спору між сторонами з приводу неякісності наданих позивачем послуг - у справі немає.

Таким чином, строк виконання зобов'язання по оплаті послуг перевезення вантажу для відповідача вже є таким, що настав. Доказів сплати боргу в сумі 9300,00 грн. відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 9300,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 6.1. договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач (Експедитор) сплачує  позивачу (Перевізнику) пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

У відповідності до положень ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, який сплачується за порушення зобов'язання, не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

          В той же час ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За уточненими розрахунками, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 4,60 грн. в цілому по кожному разовому договору заявці за період 180 днів до часу подачі позову.

Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до правовідносин сторін.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

           У відповідності до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог  про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

   Оскільки позов було подано відповідачем лише 01.04.2011 року, а строк позовної давності для стягнення пені для позивача почав текти з жовтня та листопада 2009 року, то станом на час подання позову позивач пропустив строк позовної давності для стягнення пені по розрахунках. Однак, оскільки відповідачем не заявлено про застосування до цієї вимоги строку позовної давності, то борг по пені підлягає до стягнення в сумі 4,60 грн., оскільки доказів його сплати відповідач суду не надав.

          В порядку ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Строк позовної давності за цими вимогами встановлено в три роки.

          Позивач просить стягнути з відповідача 384,68 грн. як трьох процентів річних з моменту настання терміну сплати до 11.05.11 року та 1305,70 грн. інфляційних за період грудня 2009 по березень 2011 року згідно розрахунків, наданих у справу.

          Розрахунки процентів річних та інфляційних зроблено вірно, доказів їх сплати відповідачем суду не подано, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 384,68 грн. річних та 1305,70 грн. інфляційних.

          На підставі викладеного, уточненні позовні вимоги підлягають до повного задоволення і з відповідача на корить позивача слід стягнути 9300,00 грн. основного боргу за перевезення, 04,60 грн. пені, 384,68 грн. процентів річних та 1305,70 грн. інфляційних, а всього 10 994,98 грн.

          Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав.

          На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 109,95 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ  судового процесу. Решта сплаченого держмита покладається на позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК  України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українські Транспортні Лінії”, вул. Орджонікідзе, 70, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36090680, на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1  –    9300,00 грн. основного боргу за перевезення, 04,60 грн. пені, 384,68 грн. процентів річних та 1305,70 грн. інфляційних, 109,95 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

         Суддя                                                                                 Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 13 травня 2011 року.