30/20-11
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.05.2011 року Справа № 30/20-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів: Білецька Л.М. Верхогляд Т.А.
при секретарі: Литвин А.П.
за участю представників сторін:
сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі №30/20-11
за позовом: відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ
до комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, м. Дніпропетровськ
про стягнення 384,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з комунального житлово-експлуатаційного підприємства №23 вартості необлікованої електроенергії в розмірі 384,62 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.11р. у справі № 30/20-11 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального житлово-експлуатаційного підприємства №23 на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж вартість необлікованої електроенергії в розмірі 384,62 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу
Рішення мотивоване тим, що відповідачем недоврахована вартість електричної енергії, яка спожита з порушенням Правил користування електричною енергією.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 23, звернулось з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду в якій просить скасувати зазначене рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що Протокол було складено без участі відповідача, на його адресу Протокол та розрахунок не облікованої заборгованості не направлявся, під розписку не вручався, у зв'язку з чим, відповідач з ним ознайомлений не був.
Крім того, за період розрахунку заборгованості: з 23.11.2008 р. по 23.11.2009 р. договір між Позивачем та Відповідачем був відсутній (договір укладено 20.11.2009 р. за № 23-721/09), про порушення зазначені у підпунктах 1-3 пункту 2.1 Методики нічого не зазначається в акті про порушення.
На думку скаржника, позивачем при нарахуванні збитків в розрахунку по акту про порушення та Протоколі було невірно застосований пункт 2.5 замість пункту 2.6 Методики та формула 2.4 замість формули 2.7, за якою мають нараховуватись збитки, хоча в позовній заяві іде посилання саме на формулу 2.4. та на п. 2.6, що є вірним. При цьому освітлювальну потужність (Р) було необґрунтовано взято у розмірі 0,24 кВт на підставі договірних потужностей договору № 23-721/09, зазначених в схемі до договору, дія якого період порушення не охоплює. Р самовільного підключення не розраховувалось, відповідні виміри для цього представниками Позивача при складанні акту не здійснювались.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 23.11.2009 року відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (РЕМ-1) складений акт №А 006869 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (а.с. 8), яким встановлено, що відповідач при користуванні електричною енергією за адресою: вул. Софії Ковалевської, 11 порушив положення п.п. 1.3, 5.1, 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме, здійснив самовільне підключення електроприймачів до електромережі без дозволу постачальника електричної енергії з метою безоблікового споживання електричної енергії. Об'єкт підключення –освітлення сходинкових клітин житлового будинку.
На підставі вказаного акту перевірки рішенням комісії позивача, оформленим протоколом №11-73 від 26.11.09р., був здійснений розрахунок недорахованої електричної енергії на суму 384,62 грн. за період з 23.11.2008 по 23.11.2009р. та виставлений рахунок на вказану суму, який відповідачем оплачений не був.
З позовом про стягнення спірної суми позивач звернувся до господарського суду.
Місцевим судом було встановлено, що в акті №А 006869 про порушення споживачем ПКЕЕ від 23.11.2009 року зазначено дату та місце засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду по складеному акту та на засідання комісії запрошено уповноважену особу споживача для участі у розгляді питань по складеному акту порушень. Примірник вказаного акту був переданий відповідачу, що підтверджується відміткою про отримання акту за вх. №47 від 23.11.2009 року.
Рішенням комісії нарахування вартості спожитої електроенергії здійснено відповідно до пункту 2.6 за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Згідно ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Частинами 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За правилами ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Посилання скаржника на те, що позивачем, при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії, застосовано формулу 2.4 з посиланням на п.2.6 Методики, в той час як формула 2.4 міститься у п.2.5 Методики не приймається колегією суддів, оскільки фактичне нарахування вартості безобліково спожитої енергії здійснено позивачем вірно, описка в зазначенні пункту Методики не звільняє відповідача від відповідальності за порушення ПКЕЕ.
Правом на оскарження рішення комісії по розгляду акта про порушення, оформленого протоколом №11-73 від 26.11.2009 року, у відповідності з ч. 5 п. 6.42 ПКЕЕ відповідач не скористався.
Колегія погоджується з висновками суду щодо відхилення посилання відповідача на договір про постачання електричної енергії №23-721/09, оскільки за станом на дату проведення перевірки та складання акту №А 006869 наведений договір не був підписаний сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, внаслідок чого не можуть бути прийняті до уваги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі № 30/20-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, м. Дніпропетровськ –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.В. Тищик
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2011 |
Оприлюднено | 18.05.2011 |
Номер документу | 15227776 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Тищик Ірина Валентинівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні