Рішення

від 22.06.2006 по справі 5/198-06-4820

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/198-06-4820

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2006 р.Справа  № 5/198-06-4820

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії  ВАТ „Укртелеком”, м. Одеса.

До відповідача: Ізмаїльського районного управління головного управління МНС України в Одеській області, Одеська область, м. Ізмаїл.  

про стягнення 4 700, 82 грн.  

Суддя: Могил С. К.

Представники:

від позивача: Чумак О.В., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився  

Суть спору:  про стягнення 4 700, 82 грн.    

ВАТ „Укртелеком” в особі Одеської філії  звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Ізмаїльського районного управління головного управління МНС України в Одеській області заборгованості за отримані телекомунікаційні послуги у розмірі 4 453, 26 грн., пені у розмірі 247, 36 грн., а всього 4 700, 82 грн.  

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання з невідомих причин у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав та не довів до суду певними засобами доказування зворотне стосовно заявлених позовних вимог, справа розглядається у відповідності з статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ВАТ „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 7 Одеської Дирекції „Укртелеком” та Ізмаїльським районним управлінням головного управління МНС України в Одеській області було укладено договір № 400076 від 17.03.2005 року про надання послуг електрозв'язку.

Згідно наказу ВАТ „Укртелеком” № 173 від 14.05.2004 року Одеська дирекція  ВАТ „Укртелеком” перейменована у Одеську філію відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

Відповідно до пункту 2.1.1 даного договору позивач зобов'язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а згідно п. 4.3 договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати.

На підставі укладеного договору у період з 01.04.2004 року по 01.04.2006 року позивачем відповідачу всього було надано послуг на загальну суму 7 622, 78 грн. В порушення вказаного договору відповідач проводив оплати за надані послуги у зазначений період частково та неналежним чином, в результаті чого у відповідача за  вказаний період перед позивачем утворилась заборгованість за отримані послуги у розмірі 4 453, 46 грн. (розрахунок додається та знаходиться у матеріалах справи).   

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться, а у відповідності з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4 453, 46 грн.

Щодо стягнення пені то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III  від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений  статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня".

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.8 договору, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Приймаючи до уваги, що між сторонами узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 247, 36 грн.

Згідно частини 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився та не довів до суду певними засобами доказування зворотне стосовно викладених позовних вимог.  

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи документальні докази які наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на рахунок відповідача, у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Ізмаїльського районного управління головного управління МНС України в Одеській області, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Толбухіна, 19, р/р 35219001003355 в УДК в Одеській області,  МФО 828011, код 24549966 на користь ВАТ „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком” ( м. Одеса, вул. Садова, 10; р/р 26004258 в ООФ АППБ „Аваль” МФО 328351, код 01186691) 4 453 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 46 коп. основного боргу, 247 (двісті сорок сім) грн. 36 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 22.06.2006 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.