Постанова

від 24.01.2008 по справі 18/549пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.01.2008  року                                                           

Справа № 18/549пн

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка

К.І.

суддів          Єжової С.С.

          Семендяєвої І.В.

секретар

судового

засідання:                               

Наумов Б.Є.

за участю

представників:

від 

позивача:                              

-Тур Ж.А., представник за дов. б/н від 30.11.07;

від  відповідача:                                -повноважний

представник не прибув;

розглянувши у

відкритому

судовому

засіданні

апеляційну

скаргу                             

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк

Луганської

області

на ухвалу         

господарського

суду                    Луганської

області

від                                                 

12.11.07

по справі                                       

№18/549пн (суддя -Корнієнко В.В.)

за

позовом:                                       

Товариства з обмеженою відповідальністю

„Донбас - ЛТД”,

м. Сєвєродонецьк

Луганської

області

до

відповідача:                             

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк

Луганської

області

про                                                 

виділ частки із спільного майна в натурі

для звернення

стягнення на неї

В С Т А Н О В И В:

          У судовому засіданні 22.01.08 за згодою представників сторін

відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було

оголошено перерву до          14 годин 30

хвилин 24.01.08.

          Відповідно до ч. 7 ст. 811

Господарського процесуального кодексу України за клопотанням відповідача від

22.01.08 б/н у судовому засіданні здійснювалось фіксування судового процесу за

допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного

комплексу „Діловодство суду”.

          У листопаді 2007 року (відповідно до

календарного штемпелю Сєвєродонецького відділення поштового зв'язку №6 на

поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас -

ЛТД”,  м. Сєвєродонецьк Луганської

області (далі за текстом -ТОВ “Донбас - ЛТД”, позивач), звернулось до

господарського суду Луганської області з позовною заявою від 01.11.07 б/н до

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, з

вимогами про: виділення в натурі 1/3 частки квартири АДРЕСА_1; звернення

стягнення на 1/3 частки згаданої квартири.

Ухвалою

господарського суду Луганської області від 12.11.07 (суддя Корнієнко В.В.)

порушено провадження у справі №18/549пн та прийнято до розгляду згадану вище

позовну заяву ТОВ „Донбас - ЛТД” від 01.11.07 б/н; розгляд даної справи

призначено на 30.11.07          о 10

годині 00 хвилин; зобов'язано позивача, відповідача та Державного реєстратора

Сєвєродонецької міської ради надати суду першої інстанції відповідні документи;

задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, а саме: відповідачу

заборонено (до вирішення спору по суті) відчужувати 1/3 частки квартири

АДРЕСА_1, що належить йому на підставі договору міни квартири, посвідченого

04.05.99 приватним нотаріусом ОСОБА_2. Сєвєродонецького нотаріального округу,

реєстр №1786.

Згадана ухвала

суду першої інстанції прийнята на підставі ст. ст. 61, 64-68 Господарського

процесуального кодексу України.

          Не погоджуючись з ухвалою

господарського суду Луганської області від 12.11.07 у справі №18/549пн,

відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну

скаргу, у якій, з урахуванням уточнень за заявою від 22.01.08 б/н, просить

скасувати пункт 8 згаданої ухвали щодо заборони (до вирішення спору по суті)

відчужувати 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, що належить йому на підставі договору

міни квартири, посвідченого 04.05.99 приватним нотаріусом ОСОБА_2

Сєвєродонецького нотаріального округу, реєстр №1786.

          В апеляційній скарзі апелянт

посилається на те, що, на його думку, оскаржувана ухвала була винесена судом

першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права,

зокрема, п. 3 ст. 63, ст. 66 Господарського процесуального кодексу України,

ст.ст. 25, 62, 67, 68 Закону України 

„Про виконавче провадження”.

          Позивач подав до Луганського

апеляційного господарського суду відзив від 24.01.08 б/н на апеляційну скаргу

відповідача, в якому заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі,

та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду першої

інстанції залишити без змін.

          Повноважні

та компетентні представники відповідача у судове засідання, яке відбулося

24.01.08, не прибули, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені

Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього

судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

          Згідно зі ст. 28 Закону України “Про

судоустрій України” розпорядженням першого заступника голови Луганського

апеляційного господарського суду від 24.12.07 для розгляду апеляційної скарги

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,    м.

Сєвєродонецьк Луганської області, на ухвалу господарського суду Луганської

області від 12.11.07 у справі №18/549пн була призначена судова колегія у

складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Єжова С.С., суддя -Семендяєва

І.В.

          Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 106 Господарського процесуального кодексу

України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в

апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним

кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”.

          Апеляційні скарги на ухвали місцевого

господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду

апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України

апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,

користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не

зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи,

заслухавши пояснення та доводи  

представника позивача у судовому засіданні, обговоривши доводи

апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши

юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши

правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга

відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

          Згідно зі ст. 66 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора

чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити

заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій

стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи

зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Статтею 67 Господарського

процесуального кодексу України визначені заходи до забезпечення позову, до

яких, зокрема, відноситься заборона відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з

матеріалів даної справи, рішенням господарського суду Луганської області у

справі №18/504 від 17.12.04 суд стягнув з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою:                     АДРЕСА_1, ідентифікаційний

код №НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас - ЛТД”,

ідентифікаційний код №13379277, заборгованість по орендній платі у сумі 8234

грн. 10 коп., пеню у сумі 245 грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита у

сумі 84 грн. 80 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

у сумі 118 грн. 00 коп. Це рішення вступило в законну силу 01.01.05.

31.01.05

відділом Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління

юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського

суду Луганської області №18/504, виданого 04.01.05.

У листопаді

2007 року ТОВ „Донбас - ЛТД” подало до господарського суду Луганської області

позовну заяву з вимогами:

          -про виділення в натурі 1/3 частки

квартири СПД ОСОБА_1 АДРЕСА_1;

-про звернення

стягнення на 1/3 частку квартири СПД ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Позивач заявив

клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову  шляхом заборони відповідачу відчужувати 1/3

частки квартири АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі договору міни

квартири, посвідченого 04.05.99 приватним нотаріусом ОСОБА_2 Сєвєродонецького

нотаріального округу, реєстр № 1786.

Позивач

обґрунтовує своє клопотання тим, що 17.12.04 господарським судом Луганської

області  прийнято рішення по справі

№18/504 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ

"Донбас-ЛТД"  заборгованості по

орендній платі в сумі 8234 грн. 10 коп., пені в сумі 245 грн. 62 коп., витрат

по державному миту в сумі 84 грн. 80 коп. та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.

Позивач вказав,

що відповідач, щоб зробити неможливим виконання рішення по цій справі може у

будь-який спосіб передати у власність належну їй 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

1/3 частка

квартири, є єдиним  майном відповідача,

на яке може бути звернено стягнення, і тому існує імовірність, що у випадку

відчуження цієї частки відповідачем, виконання рішення від 17.12.04 по справі

18/504 буде неможливим.

Згідно зі ст.

22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані

добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти

взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати

заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин

справи.

Згідно зі ст.

33 Господарського  процесуального кодексу

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності

зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України

і є обов'язковими до виконання на всій території України.

          У позові по даній справі ТОВ „Донбас

- ЛТД” зазначає, що до теперішнього часу фізична особа -підприємець ОСОБА_1

рішення господарського суду Луганської області від 17.12.04 по згаданій справі

№18/504 не виконала та ці доводи останньою не спростовані.

          Згідно з п.1.1 Інформаційного листа

Вищого господарського суду України від 12.12.06 №01-8/2776 „Про деякі  питання практики забезпечення позову” у

вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити

оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів

з урахуванням наступного:

          -розумності, обґрунтованості і

адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

          -забезпечення збалансованості

інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

          -наявності зв'язку між конкретним

заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема,

спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в

разі задоволення позову;

          -імовірності утруднення виконання або

невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

          -запобігання порушенню у зв'язку із

вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,  які не є учасниками даного судового процесу.

          Адекватність заходу до забезпечення позову,

що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам,

на забезпечення яких він вживається.

          Матеріалами справи підтверджується

факт належності відповідачу 1/3 частки квартири АДРЕСА_1  та доказів наявності іншого нерухомого майна

у відповідача сторонами не надано.

          Відповідно до статті 366 Цивільного

кодексу України:

-кредитор

співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у

нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов

про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї;

-якщо виділ в

натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти

цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом;

-у разі

неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших

співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником

своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу

на погашення боргу;

-у разі відмови

боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або

відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право

вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав

та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

          Відповідач не надав доказів

безпідставності вжиття місцевим господарським судом заходів до забезпечення

позову.

          Оцінивши наведене у сукупності,

судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції на законних підставах

вжив відповідних заходів до забезпечення позову, оскільки є імовірність того,

що відповідач у випадку задоволення позовних вимог не буде виконувати винесене

у майбутньому рішення суду першої інстанції по даній справі, як не виконував

рішення господарського суду Луганської області по справі №18/504 і невжиття цих

заходів може утруднити виконання або невиконання рішення господарського суду, а

тому  оскаржувана ухвала, залишається без

змін.          

У судовому

засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна

частини даної постанови.

Керуючись ст.

ст. 43, 77, ч. 7 ст. 811, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст.

106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,        

м. Сєвєродонецьк Луганської області, на ухвалу господарського суду

Луганської області від 12.11.07 у справі №18/549пн залишити без задоволення.

          2.Ухвалу господарського суду

Луганської області від 12.11.07 у справі №18/549пн залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                            

К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С.

Єжова

Суддя                                                                               

І.В. Семендяєва