Рішення

від 07.03.2008 по справі 8/14-318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07"

березня 2008 р.

Справа №

8/14-318

Господарський суд Тернопільської області у складі

 судді Гирили І.М.            

Розглянув

матеріали справи:

за позовом: Підприємства «Інтер -Бізнес»громадського

об`єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів», вул. К.

Маркса, 50 кв. 214, м. Кіровоград

до

відповідача: Суб`єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 24697,09 грн.

За участю

представників:

Позивача: Ткаченка Д. О. -представника, довіреність від

15.02.2008 р., Чередник Н. В. -представника, довіреність від 15.02.2008 р.

Відповідача:

ОСОБА_2. -представника,

довіреність від 15.02.2008 р.

В судовому

засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та

обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 -1 Господарського процесуального

кодексу України.

За відсутністю

відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Підприємство

«Інтер -Бізнес»громадського об`єднання «Комітет по захисту прав торгівельних

марок та споживачів», вул. К. Маркса, 50 кв. 214, м. Кіровоград звернулось до

господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Суб`єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 заборгованості в

сумі 24697,09 грн.

В обґрунтування

своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Суб`єкт підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1 взяті на себе визначені умовами

договорів № 18 від 05.01.2005 р., та № 26 від 04.01.2006 р. зобов'язання

виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі

24697,09 грн. В підтвердження викладеного додає договір № 18 від 05.01.2005 р.,

договір № 26 від 04.01.2006 р., довіреність серії НАФ № 261273 від 31.05.2006

р., видаткову накладну № 1895 від 31.05.2006 р., накладну № ОЛ00-00002 від

06.09.2006 р., претензію № 27/06 від 27.06.2007 р., інші документи, належним

чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представник

відповідача в судові засідання з'явився, обґрунтований відзив на позов не

надав, проте його повноважний представник в судовому засіданні проти позову

заперечує, обґрунтовуючи тим, що у позивача відсутні підстави вимагати від

приватного підприємця ОСОБА_1. сплати коштів в заявленій сумі, оскільки саме за

його усною вказівкою у вересні місяці 2006р. продукція на суму 24 697,09 грн.

відповідачем  була передана  ТОВ «Ласка -Тернопіль», яка станом на день

розгляду справи в суді за неї не розрахувалась, на підтвердження чого

представив накладну № ОЛ00-00002 від 06.09.2006 р. на суму 24 697,08 грн.

Представники

позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши доводи учасників судового процесу, оцінивши наявні

у справі докази, суд встановив:

05.01.2005 р.

між Підприємством «Інтер -Бізнес»громадського об`єднання «Комітет по захисту

прав торгівельних марок та споживачів», яке виступає як Продавець, та Суб`єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, який виступає як Покупець,

був укладений договір № 18, предметом якого є купівля -продаж морозива (п. 1.1.

договору).

Пунктом 4.1.

розділу 4 передбачено, що Покупець проводить розрахунки по цінам визначеним у

накладних на протязі 5 банківських днів з моменту відгрузки продуктів в зимовий

період (жовтень-квітень) та 3 банківських днів у літку (травень -вересень).

Згідно п. 1 ст.

193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням

особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали

справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли

зобов'язання з договору купівлі -продажу, згідно якого, в силу ст. 655

Цивільного Кодексу України, одна  сторона

(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність

другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти

майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 11

ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності

до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України,

в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та

іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт

(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію

господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого

суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію

тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у

тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку.

Відповідно до

вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу

України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Враховуючи, що

сторони є вільними в укладенні договору (ст. 627 ЦК), і зміст договору

складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та

умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628

ЦК), договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання  кожної із сторін (ст. 629 ЦК).

Одностороння

відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 527 ЦК

України визначено, що боржник зобов'язаний виконати  свій обов'язок, а кредитор -прийняти

виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не

випиває із суті зобов'язання  чи звичаїв

ділового обороту.

На виконання

умов договору № 18 від 05.01.2005 р., Підприємство «Інтер -Бізнес»громадського

об`єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів»поставило,

а Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 на підставі довіреності

серії НАФ № 261273 від 31.05.2006 р. згідно накладної № 1895 від 31.05.2006 р.

одержала товар - морозиво на загальну суму 36 422,20 грн.

Оскільки

відповідачем по справі товар отримано в травні місяці 2006 року, то у

відповідності п. п. 4.1. договору останній повинен розрахуватися за нього на

протязі 3 банківських днів.

Таким чином,

зобов'язання Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 по

сплаті отриманого від Підприємства «Інтер -Бізнес»громадського об`єднання

«Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів»товару за договором №

18 від 05.01.2005 р. становить 36 422,20 грн.

Як стверджує

позивач та не заперечується у судовому засіданні представником відповідача

оплата за отриманий згідно умов договору № 18 від 05.01.2005 р. товар суб`єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 проведена частково в сумі

11 725,11 грн., несплаченою залишається заборгованість в сумі 24 697,09 грн.,

яку і  просить позивач стягнути в

судовому порядку.

Про сплату

заборгованості в сумі  24697,09 грн.

позивачем на адресу відповідача 27.06.2007 р. надіслано претензію № 27/06, яка

останнім залишена без задоволення, із зазначенням (відповідь на претензію № 90

від 13.07.2007 р. знаходиться в матеріалах справи), що 06.09.2006 р.  Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична

особа ОСОБА_1 відвантажила ПГО АПВТ «Фірма Ласка - Тернопіль»морозиво та

заморожені продукти, як уповноваженому представнику Підприємства

«Інтер-Бізнес», м. Кіровоград на суму 24697,08 грн.

Окрім того, з

даної відповіді на претензію вбачається, що лише після сплати боргу в сумі 24

697,08 грн. ПГО АПВТ «Фірмою Ласка -Тернопіль»суб`єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1, остання зможе оплатити Підприємству «Інтер

-Бізнес»громадського об`єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та

споживачів»заборгованість за отриманий у нього товар в сумі  24 697,08 грн.

В підтвердження

факту передачі товару Суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою

ОСОБА_1 ПГО АПВТ «Фірмі Ласка -Тернопіль»відповідач по справі представив копію

накладної № ОЛ00-00002 від 06.09.2006 р. (оригінал накладної, який долучено

представником відповідача до матеріалів справи № 2/26-456 судом оглянуто).

У реквізиті

«Отримувач»даної накладної зазначено Підприємство «Інтер -Бізнес»через Пижих

Ю.П., однак підписана вона як «Отримувачем»ТОВ «Ласка -Тернопіль», із

скріпленням підпису відтиском печатки цієї юридичної особи.

Згідно п. 2

Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних

довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів

України № 99 від 16.05.1996 р. та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України

12.06.1996 р. за № 293/1318 (далі -Інструкція), встановлено, що сировина,

матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент,

товари, основні засоби та інші товарно -матеріальні цінності відпускаються

покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Про

використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі

реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних,

актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті

невикористані довіреності гасяться надписом «невикористана»і зберігаються

протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів (п. 10

Інструкції).

У відповідності

п. 13 даної Інструкції після закінчення відпуску цінностей служби, що

здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск

цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського

обліку.

Довіреність на

одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої

особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи

одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без

довіреності не може бути  створено  (виписано, 

підписано)  інший первинний

документ-накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для

здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті

9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні»підставою для її бухгалтерського обліку.

Згідно п. 12

Інструкції забороняється відпускати цінності 

в  разі  подання довіреності, виданої з порушенням

встановленого  порядку  заповнення або з незаповненими реквізитами та

у випадку закінчення строку дії довіреності.

Слід зазначити,

що згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність», яка передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських

операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських

операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а

якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення, можуть бути складені на

паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву

документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого

складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру

господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської

операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають

змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської

операції.

В зв'язку з

цим, з метою встановлення відповідності передачі товарно -матеріальних

цінностей встановленому чинним законодавством порядку судом витребувано у

відповідача доручення (довіреність) на отримання Підприємством «Інтер

-Бізнес»громадського об`єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та

споживачів»від Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

через Пижих Ю. П. згідно накладної № ОЛ00-00002 від 06.09.2006 р. продукції на

суму 24 697,08 грн. (ухвала господарського суду Тернопільської області від

18.02.2008р.).

Вимоги ухвали

суду від 18.02.2008 р. відповідачем не виконані, довіреність на отримання

Підприємством «Інтер -Бізнес»громадського об`єднання «Комітет по захисту прав

торгівельних марок та споживачів»від Суб`єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 через Пижих Ю. П. згідно накладної № ОЛ00-00002 від

06.09.2006 р. продукції на суму 24 697,08 грн. не представлено. Окрім того,

представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що такої довіреності

взагалі не існує.

Разом з тим,

суд відзначає, що згідно ст. ст. 509, 510 Цивільного кодексу України саме ТОВ

«Ласка -Тернопіль»може нести відповідальність за зобов'язаннями, які виникли з

факту поставки Суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1

згідно накладної № ОЛ00-00002 від 06.09.2006 р. продукції на суму 24 697,08

грн.

Так, як

встановлено в судовому засіданні в провадженні господарського суду знаходиться

справа № 2/26-318 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Ласка-Тернопіль», вул. Микулинецька, 8, м. Тернопіль про стягнення 24 697 грн.

08 коп., по якій порушено провадження ухвалою суду від 08.02.2008 р. (копія

ухвали господарського суду Тернопільської області від 08.02.2008 р. у справі №

2/26-456 знаходиться в матеріалах справи № 8/14-318).

Проте,

звернення Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. з

позовною заявою до господарського суду Тернопільської області про стягнення з

ТОВ «Ласка Тернопіль»заборгованості за поставлену згідно накладної № ОЛ00-00002

від 06.09.2006 р. продукції на суму 24 697,08 грн. ніяким чином не впливає на

зобов'язання Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 по

сплаті отриманого від Підприємства «Інтер -Бізнес»громадського об`єднання

«Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів»товару за договором №

18 від 05.01.2005 р.

Окрім того, в

позовній заяві позивач робить посилання на договір № 26 від 04.01.2006 р., із

долученням його в якості додатку, який за своєю правовою природою являється

договором купівлі -продажу, і на підставі якого (п. 1.1. розділ 1) Продавець

-Підприємство «Інтер -Бізнес»громадського об`єднання «Комітет по захисту прав

торгівельних марок та споживачів»зобов'язується виробити і продати, а Покупець

-Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 прийняти і оплатити

у відповідності умов цього договору замороженні продукти (пельмені, вареники,

чебуреки в асортименті) згідно накладних Продавця.

Беручи до

уваги, що у видатковій накладній № 1895 від 31.05.2006 р. відображений товар,

зокрема -морозиво, що точно відповідає п. 1.1. розділу 1 Договору № 18 від

05.01.2005 р. і відповідно суперечить п. 1.1. розділу 1 договору № 26 від

04.01.2006 р., а довіреність серії НАФ № 261273 від 31.05.2006 р. видана

ОСОБА_1 на отримання від Підприємства «Інтер -Бізнес»громадського об`єднання

«Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів»цінностей не лише за

накладною № 1895 від 31.05.2006 р., а й за накладною № 1896 від 31.05.2006 р.,

яка відсутня в матеріалах справи, то договір № 26 від 04.01.2006 р. не має

відношення до виконання зобов'язань відповідачем по сплаті отриманого від

позивача товару за договором № 18 від 05.01.2005 р., за неналежне виконання

яких позивач просить стягнути з відповідача 24697,09 грн. заборгованості, що є

предметом даного спору.

Відповідно до

положень статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких

обставин, Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 взяті на

себе договором зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконала не належним

чином, чим допустила заборгованість в сумі 24 697,09 грн.

Згідно вимог

ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі

є  будь-які фактичні дані, на підставі

яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору. Кожна сторона повинна довести ті 

обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та

заперечень.

Враховуючи те,

що відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б

засвідчували належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором  № 18 від 05.01.2005 р., господарський суд

вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в

сумі 24697,09 грн. правомірними, обґрунтованими та  такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності

до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати

по сплаті державного мита в сумі 246,97 грн. та витрати на інформаційно

-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на

відповідача.

За згодою

присутніх в судовому засіданні представників сторін, в порядку статті 85 ГПК

України було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Враховуючи

викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85,

115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Суб`єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Підприємства «Інтер -Бізнес»громадського об`єднання «Комітет по

захисту прав торгівельних марок та споживачів», вул. К. Маркса, 50 кв. 214, м.

Кіровоград (ідентифікаційний код 31472334):

-          24697 (двадцять чотири тисячі шістсот

дев'яносто сім) грн. 09 коп. заборгованості;

-          246 (двісті сорок шість) грн. 97 коп.

в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на

інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає

законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.          Наказ видати стягувачеві після

набрання судовим рішенням законної сили.

5.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу,

а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду,

яке не набрало  законної сили протягом

десяти днів з дня його прийняття (підписання -11 березня 2008 р.), через

місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.М.

Гирила