ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 р.
Справа № 2а/0470/3583/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
Луніна О.С.
при секретарі
Кириловій Х.Ю.
представника позивача – Патики А.В.
представника відповідача – Міщенко П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/3583/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Контакт»до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
У березні 2011р. позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» та просило:
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське
міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Контакт»(код ЄДРПОУ 20229650) в реєстрації права власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б без акту введення в експлуатацію на підставі рішення суду, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»від 26 січня 2011 року та виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2011 року.
- скасувати рішення державного реєстратора Заєць Віталія Анатолійовича від 15
березня 2011 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Контакт»(код ЄДРПОУ 20229650) в реєстрації права власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б без акту введення в експлуатацію на підставі рішення суду, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»від 26 січня 2011 року та виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2011 року.
- зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро
технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Контакт»(код ЄДРПОУ 20229650) право власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б без акту введення в експлуатацію на підставі рішення суду, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»від 26 січня 2011 року та виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є власником будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б. Це право підтверджується рішенням районного суду, але відповідач ухиляється від проведення реєстрації права власності.
Представник відповідача заперечував проти заявленого позову та просив відмовити в його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням суду від 26.01.2011р., прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»за ТОВ фірмою «Контакт»було визнано право власності на літ. АIV-1, загальною площею 133,5 мІ, літ. А№-2 (на II поверсі) загальною площею 63,6 мІ, (усього по літ.А-1 загальна площа 549,6 мІ), літ. а - навіс, літ. а№- навіс, літ. А ІІ -сходи, літ. а ІІІ -сходи, літ. аIV - «естакада; прибудову літ. Б1 - 1, загальною площею 350,2 м2 (усього по літ. Б-1 загальна площа 511,8 м2), літ. б-навіс; літ. В - гараж (тимчасовий), літ. Г- гараж (тимчасовий), літ. Д - гараж (тимчасовий), літ. г - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж - гараж (тимчасовий), літ. З - гараж (тимчасовий), літ. И - навіс (тимчасовий), літ. К - навіс (тимчасовий), № 1 огорожа, № 2 - огорожа, № 4 - огорожа, літ. І - вимощення (бетонне), літ. II - вимощення (асфальтобетонне), літ. II - вимощення (бетонне) за адресою: вул. Смарагдова, ЗБ. Дніпропетровськ без додаткового акту введення в експлуатацію.
На підставі даного рішення 23 лютого 2011 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист.
24 лютого 2011 року позивачем було подано заяву до КП «ДМ БТІ Дніпропетровської облради про проведення державної реєстрації права власності на підставі рішення суду, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»від 26 січня 2011 року та виконавчого листа Кіровського районного суду Дніпропетровська від 23 лютого 2011 року.
15 березня 2011 року державним реєстратором Зайцем Віталієм Анатолійович було винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав власності.
Так, державний реєстратор посилався на невідповідність поданих документів вимогам, встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та іншими нормативно-правовими актами, неможливість встановити за даними документам відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства.
Суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пункту 9 частини 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов’язковість рішення суду.
Приписами ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Крім того, на правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, з приводу виникнення права власності у позивача на нерухоме майно, яке розташовано за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б, здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством зокрема віднесено право власності на об’єкти нерухомого майна, поширюються норми ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(далі –Закон), Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. та зареєстровано Міністерством юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (з наступними змінами та доповненнями) (далі –Положення).
Відповідно до норм ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( стаття 316 цього кодексу), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 цього кодексу), власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319 цього кодексу), право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ч. 1 ст. 321 цього кодексу), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 цього кодексу).
Згідно до положень ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, “арбітраж”- будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки N 1 і N 2 до цього Закону); “третейський суд”- одноособовий арбітр або колегія арбітрів.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
Згідно ст.57 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред’явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”, на підставі виконавчого документа. Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 19 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно з п. 10 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», державною виконавчою службою виконуються рішення третейських судів відповідно до законів України.
Нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (п. 5 Прикінцевих положень цього Закону), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст. 2 цього Закону); державний реєстратор прав у межах своїх повноважень, серед іншого, здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації та встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації (стаття 8 цього Закону), державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав ( ч. 3 ст. 17 цього ж Закону), для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права (частина 4 ст. 18 цього ж Закону), ст. 19 цього закону визначено перелік підстав (документів) для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, серед яких також передбачено і рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили, також нормами цієї статті передбачено перелік підстав за наявності яких у державній реєстрації права може бути відмовлено і цей перелік, є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає, крім цього відмова в державній реєстрації прав із підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися із заявою за умови усунення підстав для відмови у державній реєстрації прав (ч.1 та ч. 2 ст. 24 цього ж Закону).
Згідно пункту 3.8 Тимчасового положення та роз’яснення Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року № 19-32/30 «Щодо надання роз’яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна», передбачено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності.
Положенням п. 10 Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.(зі змінами та доповненнями), рішення суду про визнання права власності на об‘єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності.
За частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.
Статтею 36 вказаного Закону визначено підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.
Пунктом 3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено вичерпний перелік підстав, за яких реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав.
Суд також бере до уваги роз’яснення Міністерства юстиції України «Щодо надання роз'яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна», від 22.06.2007р. № 19-32/30, правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності, є рішення третейського суду про визнання права власності та ухвали третейського суду про роз'яснення рішення, виправлення у рішенні описок, арифметичних помилок або будь-яких інших неточностей, оскільки вони є складовими частинами рішення. Однак, при подачі документів для реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду додається виконавчий документ, виданий компетентним судом.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що право власності на спірне нерухоме майно підлягає державній реєстрації і право власності позивача на це майно виникає з моменту його державної реєстрації, орган, який компетентний здійснювати державну реєстрацію права власності у даному випадку (на спірне нерухоме майно) є відповідач у справі, рішення суду від 26.01.2011р., яке прийнято відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та виконавчий лист Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2011р. у справі №6-45/2011р. у даному випадку є правовстановлюючими документами, які повинні надаватись для здійснення державної реєстрації права власності на спірний об’єкт нерухомого майна та є підставою для реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно, а у державного реєстратора, відповідача у справі, відсутні повноваження щодо трактування законів, норм нормативно-правових актів, рішень суду тощо та тлумачити відомості про заявлені права власності, та реєстрація прав на нерухоме майно повинна здійснюватись у відповідності до резолютивної частини рішення суду .
Тобто, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у реєстрації права власності вищевказаного майна є неправомірними, безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачем не було доведено правомірності прийняття свого рішення, у зв’язку з чим рішенням відповідача від 15.03.2011 року щодо відмови позивачу в державній реєстрації права власності на будівлі та споруди ТОВ кафе «Контакт»підлягає скасуванню.
За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Керуючись 158-163, 167, 186, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Контакт» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Контакт» (код ЄДРПОУ 20229650) в реєстрації права власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б без акту введення в експлуатацію на підставі рішення суду, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 26 січня 2011 року та виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2011 року.
Скасувати рішення державного реєстратора Заєць Віталія Анатолійовича від 15 березня 2011 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Контакт» (код ЄДРПОУ 20229650) в реєстрації права власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б без акту введення в експлуатацію на підставі рішення суду, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 26 січня 2011 року та виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2011 року.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Контакт» (код ЄДРПОУ 20229650) право власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Смарагдова, будинок 3 Б без акту введення в експлуатацію на підставі рішення суду, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 26 січня 2011 року та виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 28.04.2011 року.
Суддя
О.С. Луніна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2011 |
Оприлюднено | 21.05.2011 |
Номер документу | 15268774 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні