Постанова

від 12.03.2008 по справі 2-8/12234-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

№  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди Д.С.,

суддів:

Жаботиної

Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши

касаційну скаргу

1.

Ялтинської міської ради 2. ОСОБА_1

на

постанову

від

13.11.07 Севастопольського апеляційного господарського суду

та на

рішення

від

28.09.07

у

справі

№2-8/12234-2007

господарського

суду

Автономної

Республіки Крим

за

позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Зодіак-Альфа"

до

Ялтинської

міської ради

треті

особи

1.

ОСОБА_1 2. Ялтинське міське управління земельних ресурсів

про

визнання

недійсним рішення

за участю

представників сторін

від

позивача:

Волокітін

О.М., дов.

від

відповідача:

Подружко

В.М., дов.

від

третьої особи 1:

ОСОБА_1

від

третьої особи 2:

у

засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю "Зодіак-Альфа" звернулось до

господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської

ради за участю в якості третьої особи ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення

ради №144 від 26.12.06 "Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту

землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,0350 га для будівництва та

обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна

ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Ялтинської міської ради".

Позов

мотивовано невідповідністю оспорюваного рішення Генеральному плану Великої

Ялти, а також порушення ним прав позивача як власника квартири №17 в

будинкуАДРЕСА_1 у м. Ялта, оскільки на зазначена в рішенні земельна ділянка є

прибудинковою територією вказаного житлового будинку, на якій розташовані

прибудовані капітальні споруди (сараї літ. "Е", "С",

"К", "Ф", "У") та фруктові дерева, що

використовуюся мешканцями вказаного будинку.

Відповідач

та третя особа ОСОБА_1 проти позову заперечили, посилаючись на законність

оскаржуваного рішення.

Ухвалою

від 18.09.07 господарського суду Автономної Республіки Крим до участі у

справі  в якості третьої особи залучено

Ялтинське міське управління земельних ресурсів.

Рішенням

від 28.09.07 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Чумаченко С.А.), яке залишено без змін

постановою від 13.11.07 Севастопольського апеляційного господарського суду

(колегія суддів у складі: Ткаченка М.І. -головуючого, Антонової І.В.,

Котлярової О.Л.), позов задоволено.

Судові

рішення мотивовані тим, що позивач є фактичним землекористувачем частки

прибудинкової території, а оскаржуваним рішенням порушено його право на

землекористування.

Ухвалою

від 21.02.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за

касаційними скаргами відповідача та третьої особи ОСОБА_1, в яких заявлено

вимоги про скасування постанови і рішення у справі та прийняття нового рішення

про відмову в задоволенні позову.

Касатори

доводять, що суди не надали належної правової оцінки обставинам фактичного

використання спірної земельної ділянки відповідно до вимог земельного

законодавства та правомірності вимог позивача.

У

судовому засіданні 12.03.08 оголошувалась перерва до 14 год. 00 хв. у зв'язку

заявленням позивачем відводу колегії суду в порядку ст. 20 ГПК України.

Зважаючи на відхилення вказаної заяви ухвалою від 12.03.08 заступника Голови

Вищого господарського суду України, судовою колегією здійснено розгляд справи

по суті та оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Разом з тим,

12.03.08 о 15 год. 00 хв. судді-доповідачу було передано клопотання позивача

про оголошення повного тексту постанови. Таке клопотання не може бути

розглянуто судовою колегією, оскільки воно надійшло після закінчення судового

засідання, а під час судового засідання представник позивача про наявність

такого клопотання суд не повідомив.

Заслухавши

суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи,

судова колегія вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з

наступних підстав.

Як

встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем 26.12.06

прийнято рішення №144 "Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту

землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,0350 га для будівництва та

обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

за адресою: АДРЕСА_1, на землях Ялтинської міської ради" з наступною

передачею вказаної земельної ділянки у власність.

Позивач

звернувся до господарського суду з позовом про визнання вказаного рішення

недійсним.

Задовольняючи

позов, суди першої та апеляційної інстанцій послались на план присадибної

ділянки Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної

інвентаризації", згідно з яким домоволодіння АДРЕСА_1 складається з жилих

споруд літ. "А" та літ. "Б", прибудов до них, а також

надвірних споруд, розташованих на прибудинковій території. До складу відведеної

згідно з оскаржуваним рішенням земельної ділянки ввійшла частина прибудинкової

території з південно-західної сторони домоволодіння №16 та прохід між жилими

будівлями літ. "А" та літ. "Б" дому АДРЕСА_1, які

знаходяться у загальному користуванні мешканців даних будинків, входять до

єдиного комплексу нерухомого майна багатоквартирного житлового будинку та є

прибудинковою територією.

Відповідно

до листів Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної

інвентаризації" вихідний №889 від 03.08.07 та №894 від 06.08.07 згідно з

даними інвентарної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 займана площа земельної

ділянки даного домоволодіння складає 2980 м2, у тому числі 126 м2

самовільно зайнято землі, розташованої під сараєм літ. "Т",

який відповідно до акту конкретного користування знаходиться в користуванні

квартири №20 вказаного домоволодіння, а прохід між житловими спорудами літ.

"А" та літ. "Б" в будинкуАДРЕСА_1 є прибудинковою територією.

Згідно

з листом Управління головного архітектора Ялтинської міської ради №4/3766 від

16.07.07 та додатку до нього, викопіровки з Генерального плану Великої Ялти

поАДРЕСА_1 та вул. Дмитрієва в районі домів №№12, 14, 16  м. Ялти виділена земельна ділянка значиться

не як територія під індивідуальну забудову, а як територія багатоквартирної

середньоповерхової (4-5) житлової забудови.

Відповідно

до ст.ст. 39, 40, 42 ЗК України використання земель житлової та громадської

забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої

містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням

державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Громадянам

України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні

ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських

будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад

норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні

ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Земельні

ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до

них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної

власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і

організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації

громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може

передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню

власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані

багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та

прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація

земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також

належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на

підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної

документації.

Проте

суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки спірним

правовідносинам з огляду на положення вищевикладених норм.

Також

судами не досліджено відповідність оскаржуваного рішення відповідача вимогам п.

(б) ст. 81, 127, 128 ЗК України, які є суттєвими для вирішення даного спору.

Тобто

судами при розгляді справи не були встановлені обставини відповідності рішення

відповідача містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою з

дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил

забудови, знаходження земельної ділянки у запасі, а також дотримання порядку

продажу земель комунальної власності громадянам, належного землекористувача

ділянки відповідно до законодавства.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови

від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді,

коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно

перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Зважаючи

на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог

ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного

встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства,

тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають

нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки

касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних

обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та

апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа

підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення

на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які

існують між сторонами.

Керуючись

ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України,

Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційні скарги задовольнити

частково.

2.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.07 та

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.07 у

справі №2-8/12234-07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду

першої інстанції.

Головуючий                                                                               

Д.Кривда

Судді                                                                                                   

Г.Жаботина

                                                                                          А.Уліцький