Рішення

від 18.03.2008 по справі 2/34пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

18.03.08

р.                                                                              

Справа № 2/34пд                              

Суддя

господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при

секретарі  судового засідання

Трубачевій          А.О.

розглянув

у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за

позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.

Макіївка

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сніжнянська ковбасна

фабрика” м. Макіївка

про

визнання дійсним з дати укладання договору купівлі-продажу

За

участю

представників

сторін

від

позивача:       ОСОБА_2 - за довір.

від

відповідача:   не з'явився 

СУТЬ

СПОРУ:

Позивач,

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 м. Макіївка,

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з

обмеженою відповідальністю “Сніжнянська ковбасна фабрика” м. Макіївка про

визнання дійсним з дати укладання договору купівлі-продажу комплексу будівель

ковбасної фабрики, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та був укладений 30

березня 2007р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою

ОСОБА_1, як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сніжнянська

ковбасна фабрика”, як покупець.

В

обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від

30.03.2007р., акт прийому-передачі нерухомого майна від 30.03.2007р., лист від

17.04.2007р. та від 30.04.2007р. 

Відповідач

у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав письмові пояснення від

18.03.2008р. № 02-41/8403, де зазначив, що дійсно між сторонами 30.03.2007р.

було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель ковбасної фабрики,

безпосередній перелік нерухомого майна був визначений у додатку до договору № 1

від 30.03.2007р. та акті прийому передачі нерухомості. У день укладання

договору ОСОБА_1 здійснив фактичну передачу нерухомого майна шляхом надання

ключів від нього та правовстановчої документації. Після отримання нерухомого

майна ТОВ “Сніжнянська ковбасна фабрика” має вільний доступ до нього та

розпоряджається ним у власних цілях для здійснення своєї господарської

діяльності.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

30.03.2007р.

між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець)

та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сніжнянська ковбасна фабрика”

(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу .

Зазначений

договір укладений у письмовій формі, підписаний директором Товариства з

обмеженою відповідальністю “Сніжнянська ковбасна фабрика” Ситько О.В. та

суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

Відповідно

до п. 1.1. договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця

нерухоме майно у вигляді комплексу будівель ковбасної фабрики, який

розташований за адресою: АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язується прийняти цю

нерухомість та сплатити його вартість.

Об'єкт

нерухомості у вигляді комплексу будівель ковбасної фабрики, належав позивачу на

підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна № 9069 від 14.11.2006р.

Продавець

здійснює передачу нерухомості (надає його в розпорядження) Покупця не пізніше

двох календарних днів з дати укладання договору. Передача нерухомості

здійснюється за актом прийому-передачі, який підписується повноважними

представниками Сторін (п. 3.1., 3.2. договору).

30.03.2007р.

між сторонами на виконання п. 3.1., 3.2. договору складено акт прийому-передачі

нерухомості до договору купівлі-продажу від 30.03.2007р. Відповідно до якого

Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нерухоме майно у вигляді

будівель ковбасної фабрики: ковбасний цех літ. А-1, літ А-2, літ. А-1-2, літ.

А-3-1; прибудова ковбасного цеху, літ А6-1; прибудова - сарай літ. А4-1;

прибудова диспетчерська літ. А7-1; тамбур літ. А5-1; прибудова приймальня літ.

А8-1; прибудова літ. А6-1; підвал під цехом літ Пд-1; підвальне приміщення літ.

Пд1-1; будівля компресорного цеху літ. А1-1, а1-1; будівля компресорного цеху

літ. А2-1, а1-1; будівля компресорного цеху літ. А3-1; матеріальний склад літ.

Б-1; прибудова до матеріального складу літ. Б1-1; прохідна літ. Б-1; будівля

котельної літ. Д-1; прибудова до будівлі котельної літ. Г-1; димова труба

металева, висотою 20м., d  = 700мм літ.

Д-1; будівля насосної для подачі палива літ. В-1; прибудова - насосна літ. И-1;

басейн літ. И1-1, будівля авто гаража літ. К-1; будівля трансформаторної

підстанції літ. Л-1; підсобне приміщення теплиці літ. М-1; теплиця №1 літ. Т№1;

теплиця №2 літ Т№2; погріб літ. Пб-1; вбиральня літ. Н-1; будівля котельної

літ. О-1;  будівля пральної літ. П-1;

очисний резервуар літ. Р-1; очисний резервуар літ. Р1-1; очисний резервуар літ.

Р2-1; будівля механічної майстерні літ. С-1; будівля заточногшо цеху літ. Т-1;

підсобна будівля ковбасного цеху літ. У-1; тамбур літ. У-1; будівля майстерні

шліфувального цеху літ Ы-1;  водойм для

запасу води літ. Ш-1; дві авто заправки літ. Ц-1, Ц-2; огорожа комплексу

будівлі.

Разом

з нерухомим майном Продавцем були передані, а Покупцем отримані ключі від

приміщень, які входять до складу комплексу будівель ковбасної фабрики, а також

технічні та правовстановчі документи на неї (п. 2 акту прийома - передачі

нерухомості).

Розділом

2 договору “Вартість нерухомості (ціна Договору) та порядок розрахунків”

встановлено, що вартість нерухомості (ціна цього договору) складає 160000

гривень. Оплата вартості нерухомості здійснюється Покупцем у безготівковій

формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця не пізніше, ніж 1

вересня 2007р.

Пунктом

4.2. договору передбачено, що Покупець гарантує своєчасну оплату вартості

нерухомості.

В

порушення вказаних пунктів відповідач оплату за отримане нерухоме майно, а саме

комплекс будівель ковбасної фабрики, не здійснив.

Згідно

до п. 4.1. договору Продавець гарантує, що на час укладання цього Договору

нерухомість ніякому іншому не продана, під арештом, у заставі не знаходиться,

ніяких інших обмежень та обтяжень, а також прав третіх осіб у відношенні нього

не існує.

Відповідно

до п. 4.3. договору сторони гарантують, що ним не будуть вчиняться дії, які

спрямовані на ухилення від нотаріального посвідчення цього Договору, яке у

будь-якому розі повинно бути здійснено не пізніше ніж 1 травня 2007р.

17.04.2007р.

позивач листом б/н звернувся до відповідача, де повідомив про готовність

здійснити нотаріальне посвідчення укладеного договору у будь-який час та просив

проінформувати про дату та час здійснення нотаріального посвідчення укладеного

договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.03.2007р.

В

відповідь на зазначений лист відповідач 30.04.2007р. повідомив позивача про

неможливість  проведення нотаріального

посвідчення договору в даний час у зв'язку з тим, що нотаріус планує підти у

відпустку. А також вказано, що про дату та час нотаріального посвідчення

вказаного договору буде повідомлено своєчасно.

Проаналізувавши

надані сторонами процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно

та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує право на відчуження

майна шляхом купівлі-продажу та визнання даних правочинів дійсними, суд дійшов

висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Правочином

є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків.

Необхідними

загальними умовами для визнання чинності правочину, в силу ст. 203 Цивільного

кодексу України є, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам закону,

іншим актам цивільного законодавства, та моральним засадам суспільства;

додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін за правочином;

відповідність волевиявлення учасників правочину їх внутрішній волі; намір

сторін на настання реальних правових наслідків, що обумовлений правочином.  

Відповідно

до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його

недійсність не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

У

випадку встановлення недійсності правочину в силу закону, такий правочин є

нікчемним. Зокрема, п. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, в разі

недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору,

такий договір є нікчемним.

Проте,

згідно п. 2 цієї ж статті, такий правочин може бути визнаний судом дійсним при

наявності таких умов: сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору; є

письмові докази такої домовленості; відбулося повне або часткове виконання

договору; одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Істотними

умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як

істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо

яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно

ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору

сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії

договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати

найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг),

а також вимоги до їх якості.

В

силу частини 1 ст. 638 ЦК України, відсутність у договорі хоча б однієї

істотної умови, тягне його неукладенність.

Як

встановлено судом та вбачається з тексту спірного договору, предметом

купівлі-продажу є комплекс будівель ковбасної фабрики, до складу якого входить:

комплекс будівель, споруд та інше майно, згідно з додатком № 1 до договору,

який є невід'ємною частиною Договорів.

Таким

чином підписавши додаток № 1 до договору купівлі - продажу від 30.03.2007р.

сторони дійшли згоди щодо предмета договору купівлі-продажу, зокрема,

встановлення найменування, ідентифікації, опису та кількості об'єктів, що

входять до комплексу будівель ковбасної фабрики.

В

поясненнях від 18.03.2008р. № 02-41/8403 відповідач зазначає, що безпосередній

перелік нерухомого майна, з якого складається комплекс будівель ковбасної

фабрики був визначений у додатку до договору № 1 від 30.03.2007р. та акті

прийому-передачі нерухомості від 30.03.2007р.

Відповідно

до п. 5 ст. 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів

майна можуть встановлюватись законом.

Статтею

657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки,

єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого

майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та

державній реєстрації.

Згідно

п. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або

державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або

державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і

державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.  

Відповідно

до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу

та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Підтвердженням

наявності у власника такого права є насамперед правовстановлюючі документи на

спірне майно або інших документів, які з достовірністю підтверджують право

власності.

У

будь-якому випадку, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та

поняття зобов'язання сторін, сторонами мають бути перевірені обставини щодо наявності

у продавця на момент продажу права власності майна, зазначеного у спірних

договорах купівлі-продажу, і відповідно наявність права у нього на таке

відчуження та розпорядження, тобто, відсутність арештів та заборон, накладених

на це майно. Натомність зазначені документи мають істотне значення для

виникнення та взагалі існування права власності на спірне майно у сторін по

справі, оскільки державна реєстрація права власності на нерухоме майно є

юридично значимою дією, обов'язковість якої прямо встановлена чинним

законодавством.

Як

слідує із матеріалів справи, позивач мав право власності на нерухоме майно у

вигляді комплексу будівель ковбасної фабрики, що підтверджується протоколом про

проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 07.11.2006р.,

актом державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 08.11.2006р.,

свідоцтвом про придбання нерухомого майна від 14.11.2006р., витягом про

реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.11.2006р.

Крім

того з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору зазначене

нерухоме майно під арештом не знаходилося, зазначене підтверджується ухвалою

Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 19.03.2007р. по справі № 2з-63 та

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2007ро. по справі                      № 32/378пд.

Відповідно

до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з

моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач

передав, а відповідач прийняв нерухоме майно у вигляді комплексу будівель

ковбасної фабрики, що підтверджено актом прийома - передачі нерухомості від

30.03.2007р., який підписаний з обох сторін. Крім того відповідачем до

матеріалів справи надано довідку № 4 від 27.02.2008р., з якої вбачається, що

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сніжнянська ковбасна фабрика” за

договором купівлі-продажу від 30.03.200-7р. у СПД ОСОБА_1 було придбано та

взято на баланс комплекс споруд ковбасної фабрики, розташованої в АДРЕСА_1.

Крім

того у поясненнях від 18.03.2008р. відповідач вказує на те, що у день укладання

договору купівлі-продажу Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа

ОСОБА_1 здійснив фактичну передачу придбаного нерухомого майна шляхом надання

ключів від нього та правовстановчої документації, а саме: протоколів про

проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 07.11.2006р.,

актів державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 08.11.2006р.,

свідоцтва про придбання нерухомого майна від 14.11.2006р., витягу про

реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.11.2006р., технічного

паспорту. 

Листом

від 17.04.07р. позивач повідомив відповідача про необхідність нотаріального

посвідчення договору у відповідності до вимог ст. 657 ЦК України, на який відповідач

пояснив, що на даний час він не має можливості посвідчити цей договір, оскільки

нотаріус з яким працює підприємство знаходився у відпустці.

Частиною

2 ст. 220 ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних

умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або

часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його

нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі

наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З

урахуванням обставин справи та наданими позивачем доказами, часткового

виконання умов договору сторонами, вимоги позивача, щодо визнання договору

дійсним є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові

витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49

Господарського процесуального кодексу України.

На

підставі ст. ст. 220, 328, 316,319, 334 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33,

43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -         

                                                         ВИРІШИВ:

           Позов Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Макіївка до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Сніжнянська ковбасна фабрика” м. Макіївка про визнання

дійсним з дати укладання договору купівлі-продажу від 30.03.2007р. -

задовольнити повністю.

          Визнати дійсним договір б/н від

30.03.2007р., укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною

особою ОСОБА_1                м. Макіївка

та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сніжнянська ковбасна фабрика” м.

Макіївка.

Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сніжнянська ковбасна фабрика”

(86155, м. Макіївка, пров. Нізменний, 24 “а”, ЄДРПОУ 34900214) на користь

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН

НОМЕР_1) витраті по сплаті державного мита в розмірі 85грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення

може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному

порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку

протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати

накази.

Суддя                                                                        

Мартюхіна Н.О.